Фундаментальна помилка кожної західної адміністрації в розумінні Росії полягає у нерозумінні особливого явища, яке можна назвати "вєлічієм" – феномену, аналогів якому немає ніде у світі.
Це парадоксальна здатність пишатися речами, які в будь-якій іншій країні викликали б національний сором.
Космічна програма СРСР стала символом тріумфу, хоча її архітектор Корольов мав вибиті на допитах зуби, а громадяни країни жили на продуктових картках. Уявіть цей дисонанс: "Ми попереду планети всієї в космосі!" – і водночас чотири хвилі голоду за одне століття, смертельні випадки від голоду навіть у 1946 році, розстріл громадян у Новочеркаську через підвищення цін на продукти.
Коли запитуєш про мільйони померлих від голоду в Поволжі, відповідь приголомшує своєю простотою: "Ми готувалися до війни, потрібні були станки – всі вмирали, не тільки українці". Але чи допомогла ця "підготовка"? Діти стояли біля верстатів, жінки орали поля, а за допомогу від капіталістів розплачувалися ще і в 90-х.
"Ми народ-переможець, взяли Берлін, звільнили Європу!" Але чи був вартий російський світ, Ціолковський і балет тих 20 мільйонів життів? Звільнені країни швидко попрощалися і побігли в НАТО.
Парадокс продовжується в радянській військовій доктрині: навіщо було утримувати 200 дивізій, давати квартири офіцерам і тягнути соціалку, якщо кожна дивізія мала ядерні "Точки У"? За планом війни Угорщина мала переїхати в Україну, яка на 80% стала б непридатною для життя. "Всі здохнуть, а ми в рай" – чи варто було заради цього душити один одного в чергах за ліверною ковбасою?
Це і є сутність російського "величия" – гордитися тим, за що в інших країнах отримали б прокляття, як князь Цепеш.
Президент Зеленський, говорячи про можливість домовитися "посередині", не розумів цієї "російської душі". Людина з базовою "прошивкою" артиста не могла усвідомити, що хтось може не хотіти Олімпіаду, корпоративи і нормальні людські стосунки. Кремлю не потрібно вигідне рішення чи порозуміння. Їм потрібно, щоб мільйон м’ясників, вирощених на звірствах у Бучі та Донецьку, не повернулися в країну і не повалили режим. І щоб їхня "кормова база" споживала "величие".
Цього не розуміє і Трамп. Його "прошивка бізнесмена" каже: зняти санкції – це плюс, додати санкції – це мінус, люди повинні думати про власну вигоду. Звучить логічно? Ні.
Навіть на самому дні, під час розпаду СРСР, коли мільйони їли сечку, бійці ГРУ бігали по Придністров’ю, а штурмовики бомбили цілі в Абхазії. Льотчики міняли спирт на їжу, бо зарплату не платили, але бомбили справно і пишалися цим, знаючи, що батьківщина потім заморить їх у комуналках на пенсії.
Це як двоголовий орел на гербі: одна голова бере допомогу Заходу, друга збирає назад імперію. Одна рука підписує договір про ракети середньої і малої дальності, друга розробляє "Іскандери" і "Кинджали". Одна купує виноградники біля озера Комо, друга лякає ядерним попелом та загибеллю Європи, а потім дивується конфіскації маєтків.
Щоб зрозуміти Росію, варто відвідати Санкт-Петербург, особливо музей імператорських яхт у Петергофі. Червоне дерево, кришталь, золото, оркестри – посеред країни, де рівень грамотності був утричі нижчий, ніж у країнах Балтії, де регулярно люди помирали від голоду, а жінки орали на худих коровах. Оазис, збудований західними скульпторами, архітекторами та корабелами для торгівлі із заходом.
Мета була проста: заробити грошей і технологій, повернутися до заходу спиною і ворогувати. Отримати війну, голод і блокаду – знову і знову.
Це базова "прошивка". Тому "як краще" вони робити не будуть. І прикро, що кожен день, поки Захід це усвідомлює, доводиться платити залізну ціну.
—
Кирило Данильченко, опубліковано на сторінці автора у Фейсбук
Читайте також:
- Немає «іншої» Росії. Є тільки така, що є
- Культурний код "русского мира": Такого нормальні люди не їдять
- Недостатньо вигнати путінське військо з нашої території, Росія має розвалитися
- Як працює російсько-фашистська пропаганда у країнах Глобального Півдня?
- Троянський кінь рашистської культури. Чому Масляна – це російське свято
- У горнилі цієї війни з нелюдями-московитами зараз створюється новий український народ
- "Велика російська культура" виявилася такою ж недолугою субстанцією, як і "друга армія світу"
- Унікальні архівні записи українських дисидентів попереджають про сьогоднішню Росію