У війні в Україні росіяни не отримали належної віддачі, у порівнянні до своїх вкладень в обладнання і військовий персонал у 2024 році. Про це пише у своєму аналізі 28 травня генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян.
“Враховуючи, що співвідношення сил, особливо в живій та вогневій силі, загалом сприяло їм [росіянам], вони мали військовий потенціал, щоб досягти значно більшого, ніж вони досягли дотепер”, – зазначив Раян, підсумовуючи свій аналіз у мережі Х.
“Російські війська не змогли повністю використати брак живої сили в українців та брак вогневих засобів у 2024 році”, – каже він, додавши, що колись у майбутньому останні шість місяців можливо будуть виглядати як “найкраща можливість для Росії досягти значних успіхів на полі бою”, які вона згодом могла б використати для потужнішого політичного та дипломатичного тиску на Україну з метою досягнення поступок.
Втім, неспроможність Росії повною мірою реалізувати потенціал її переваг в артилерії, радіоелектронній боротьбі, живій силі, промисловому виробництві та дедалі частіше в безпілотниках, на думку Раяна, “свідчить про недоліки у професійності їхніх військ і лідерів на полі бою”, а також загалом про недоліки в організації та керівництві російської військової кампанії в Україні.
Водночас Раян визнає, що Росія продемонструвала здатність вчитися та вдосконалюватися за останні півтора року війни, й суттєво покращила промислове забезпечення військових дій та збільшила розміри військового контингенту в Україні.
Втім, така адаптація не призвела до перелому у війні, а радше лише до “незначних переваг на полі бою, які є непропорційними до величезних втрат у живій силі та обладнанні, до яких вони [росіяни] змушені вдаватися”.
Сім вимірів успіху Росії
Раян проаналізував ситуацію, відповідно до семи вимірів успіху, які він раніше запропонував для оцінки російської військової кампанії в Україні.
Першим з них є здатність Росії нейтралізувати стратегічні ударні комплекси та дії України, які вона дедалі більш потужно використовує для завдання військової та політичної шкоди Росії, включно з ударами по Чорноморському флоту, нафтопереробних потужностях, стратегічних авіабазах тощо. За висновками Раяна, Росія показала свою нездатність нейтралізувати українські стратегічні ударні можливості.
Що стосується другого виміру – здатності Росії знищувати українські тактичні та оперативні сухопутні мобільні резерви – то Росія досягла часткового успіху у виснаженні українських сил у 2024 році. Втім, вважає Раян, з огляду на нерівне співвідношення сил, вона могла б краще використати свої переваги на полі бою. Також це сталося великою мірою через тривалу дискусію в уряді щодо мобілізації та несвоєчасне надходження західної військової допомоги.
Третій вимір успіху, за словами військового, це захоплення Росією додаткових українських територій. Попри досягнення Росією успіху на багатьох напрямках просування з початку 2024 року, вона не реалізувала повною мірою переваги, яких могла б досягти більш скоординована, якісніша та краще керована російська армія проти меншого, гірше оснащеного противника, підсумовує аналітик.
Четвертим виміром успіху є здатність Росії зменшити кількість і вплив українських ударів по Криму, у досягненні якого Росія зазнала повного провалу без ознак того, що вона зможе змінити цю ситуацію найближчим часом.
П’ятим виміром Раян вважає здатність Росії захопити в полон або знищити українських військовослужбовців, адже українці не можуть собі дозволити нести рівень втрат, з яким може миритися Росія. Попри періодичне потрапляння в полон певної кількості українських військових, а також попри успіхи Росії у виснаженні Збройних Сил України в цілому, вона не досягла цієї мети, каже аналітик.
Нещодавно озвучені президентом Зеленським цифри, згідно з якими на одного загиблого українця припадає 8 вбитих росіян, навіть якщо вони перебільшені, є “суттєвими”, наголошує генерал у відставці.
Шостим виміром російського успіху є здатність російської дезінформації та інших операцій впливу порушувати згуртованість українського суспільства та підривати довіру до уряду та армії. Раян визнає, що об’єктивна оцінка цього виміру є доволі складною. Втім, на його думку, попри вкрай потужну кампанію дезінформації в Україні, Росії не вдалося досягти значних розколів в українському суспільстві.
Насамкінець, Раян визначає здатність Росії переконати лідерів та громадськість Заходу у тому, що вона досягла успіху у війні, як сьомий вимір успіху. “Як ми заново зрозуміли протягом цієї війни, сприйняття успіху чи його відсутності є життєво важливим – особливо для України”, – зауважує він.
Коментуючи здобутки Росії у цій сфері, Раян зазначив, що вона “досягла значних успіхів у 2024 році та протягом всієї війни у своїх зусиллях щодо стратегічного впливу. Вона запустила складну міжнародну кампанію, яка охоплює багато аудиторій. Вона пропонує багато уроків для інших агресивних, авторитарних режимів щодо того, як вони можуть діяти в майбутньому. Вона також пропонує багато уроків для демократій щодо того, наскільки вразливими вони є до таких зусиль”.
Втім, загалом, на думку автора, “Росія може не отримати іншого шансу, подібного до того, який вона мала за останні шість місяців, досягти прогресу у війні”.
Адже з огляду на збільшення оборонної підтримки з боку Європи та ухвалення додаткового фінансування для України у США, а також завдяки збільшенню українського оборонного виробництва та здійсненню мобілізації в Україні, Раян вважає, що “Росія, можливо, втратила свій єдиний великий шанс суттєво змінити обставини на землі та в повітрі у цій війні”.
“Можливо, у Росії залишилося кілька місяців, коли вони можуть провести наступальні дії проти України, перш ніж вони неминуче досягнуть кульмінації. Але вони значно ближче до кульмінації, ніж до початку своїх поточних наступів. Повне досягнення цих семи вимірів успіху у 2024 році виглядає малоймовірним”, – підсумував Раян.
—
Опубліковано у виданні Голос Америки