Новий Закон про мобілізацію: кому, коли і як треба оновити свої військово-облікові дані

 18 травня 2024 року набуває чинності нова редакція закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Як оновити свої дані, хто може вручати повістки, кому надають відстрочку

Видання Chas News розповідає про основні зміни, які чекають на військовозобов’язаних.

Кому, коли і як треба оновити свої військово-облікові дані

З 18 травня 2024 року протягом 60 діб усі громадяни, які перебувають на військовому обліку, мають уточнити:

• адресу проживання;
• номери засобів зв’язку;
• адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти);
• інші персональні дані.

Ця норма також стосується заброньованих, осіб з відстрочкою і жінок-військовозобов’язаних.

Виключення зробили лише для громадян, які оновили свої дані після публікації нового мобілізаційного закону (17 квітня). Представник Генштабу ЗСУ полковник Юрій Глущенков запевняв, що такі вказівки вже надали ТЦК.

Оновлювати дані також не треба особам, які виключені з військового обліку. Але ця інформація має бути зазначена військових квитках. В іншому разі у працівників ТЦК можуть виникнути питання при перевірці документів, і людині все одно доведеться йти до військкомату, щоб отримати відповідний запис.

Законом передбачено три шляхи уточнення даних. Це можна зробити у:

• ТЦК;

• центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);

• електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Як оновити дані за кордоном

Відповідно до закону передбачено два варіанти уточнення військово-облікових даних за кордоном:

• повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку

• через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Крім того, громадяни, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, тепер також повинні стати на військовий облік. Це треба зробити протягом 30 днів з дати набрання чинності відповідної постанови Кабміну (наразі вона ще не прийнята).

Коли запрацює електронний кабінет військовозобов’язаного

У тестовому режимі електронний кабінет військовозобов’язаного запрацює з 18 травня. Про це заявили у Міноборони.

Повноцінно е-кабінет працюватиме з червня — вже повноцінно. Принаймні такі терміни озвучили членам оборонного комітету Верховної Ради.

Електронний кабінет функціонуватиме у вигляді мобільного застосунку, який можна буде завантажити в App Store чив Google Play Market. Після авторизації за допомогою BankID або «Дія. Підпис» у ньому можна буде оновити свої облікові дані — номер телефону, електронну пошту та фактичну адресу проживання.

Чи треба під час оновлення даних проходити ВЛК

Постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби під час воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Тож після оновлення даних у ТЦК військовозобов’язаного, скоріше за все, одразу направлять для нового проходження ВЛК, навіть у разі наявності підстав для відстрочки.

«Інформація про придатність до військової служби, яку й визначає ВЛК, є одним з пунктів військово-облікових даних. Тому не потрібно цього боятися чи звинувачувати ТЦК у незаконності такого направлення», — пояснював Роман Істомін, речник Полтавського обласного військкомату.

У разі оновлення даних через електронний кабінет повістки для проходження ВЛК автоматично надсилати не будуть, запевняв представник Генштабу ЗСУ полковник Юрій Глущенков.

«На цей момент питання стоїть виключно в оновленні даних. Якщо пан буде запрошений на ВЛК відповідною повісткою, він прийде і пройде ВЛК», — казав Глущенков.

Також до 4 лютого 2025 року обов’язково пройти ВЛК мають усі військовозобов’язані, які раніше мали статус «обмежено придатний».

Хто може вручати повістки

Попередня редакція закону питання вручення повісток не регламентувала. Взагалі, слово «повістка» згадувалося у документі лише раз. Щоправда, у переліку повноважень місцесвих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування була «організація своєчасного оповіщення» громадян під час мобілізації. Однак без уточнень, про які конкретні заходи йде мова. Також у підприємства, установи та організації були зобов’язані сприяти ТЦК. Але знову ж таки ця норма не конкретизувалася.

Більш детально це питання розглядалося у постанові Кабміну №352 від 21 березня 2022 року (востаннє її змінювали у травні 2023 року). У ній наводився перелік уповаважених осіб, які можуть вручати повістки. Це:

• представники органів місцевого самоврядування (у разі отримання розпорядження керівника ТЦК);

• керівники підприємств, установ та організацій, зокерма і закладів освіти, незалежно від форми власності;

• особисто представники ТЦК.

У новій редакції закону ці варіанти вже прописали у тексті документа. На його початку визначено, що оповіщення — це «доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам».

Відтепер місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не просто організовують, а здійснюють оповіщення громадян під час мобілізації.

Аналогічний обов’язок додали і підприємствам, установам та організаціям. При цьому зазначено, що вони мають забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників на збірні пункти «шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат».

Також у законі окремо прописали і вимоги до повісток. Вони мають включати:

• прізвище, ім’я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

• найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

• мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

• місце, день і час явки за викликом;

• підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

• реєстраційний номер повістки;

• роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.

Водночас питання, як саме їх мають вручати, залишилося не врегульованим. В урядовій версії законопроєкту містилася норма про можливість виклику до ТЦК через електронний кабінет та поштою, однак депутати цю новацію не підтримали. 

Раніше Верховний Суд у своїх рішення на основі аналізу вітчизняної правової бази зазначав, що повістки мають вручатися особисто людині під її підпис.

Детально це та інше питання має регламентуватися у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, який має затвердити Кабмін. Але наразі уряд цей документ ще не затвердив.

Чи можуть поліцейські видавати повістки

Ні, як і раніше, поліцейські не можуть вручати повістки. Однак вони можуть затримати і доставити до ТЦК людину, яка ухиляється від військової служби.

Крім того, з 18 травня усі військовозобов’язані мають носити із собою військово-облікові документи і пред’являти їх за вимогою представникам ТЦК, поліцейським, а у прикордонній зоні — прикордонникам.

При такій перевірці співробітники військкомату та поліції можуть вести фото- чи відеофіксацію своїх дій, однак ця норма набуде чинності з 18 червня.

Яка процедура обмеження права керуванням авто для ухилянтів

У новій редакції мобілізаційного закону з’явилася 27 стаття, у якій прописані додаткові заходи впливу на порушників мобілізаційного законодавства (зокрема, за відмову оновлювати дані чи ігнорування повісток). Також подібну статтю 283-2 додали до Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до них ухилянтів у підсумку можуть тимчасово позбавити права керування транспортним засобом, однак цьому передує тривала процедура:

• Керівник ТЦК звертається до поліції для затримання порушника і доставлення його до військкомату;

• Якщо поліцейські не змогли знайти ухилянта, вони про це повідомляють у письмовій формі ТЦК. Далі його керівник протягом п’яти днів надсилає на адресу порушника рекомендаційним листом вимогу про виконання мобілізаційного обов’язку.

• Датою вручення вимоги вважається день вручення під розписку на пошті, день проставлення відмітки про відмову отримати вимогу або про неможливість її вручити. Після цього громадянин протягом 10 днів має добровільно прийти до ТЦК.

• Якщо порушник так і не з’явився, то ТЦК упродовж 30 днів може подати позов до суду з приводу тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом.

• Протягом п’яти днів суд має розглянути питання про відкриття провадження і ще 30 днів дається на винесення рішення.

• ТЦК має довести факт порушення та неможливість здійснити інші заходи впливу (адміністративне затримання, вручення вимоги). В іншому разі суд може відмовити у задоволенні позову. Також запит військкомату відхиляється, якщо призупинення прав позбавляє порушника основного заробітку або транспортний засіб використовується для перевезення особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю.

• Рішення суду підлягає негайному виконанню. На нього можна протягом 15 днів подати апеляцію, одна це не призупиняє дію обмеження.

• Тимчасове обмеження на керування авто діє під час мобілізації до виконання або відкликання вимоги ТЦК.

Нові штрафи для ухилянтів

Новий мобілізаційний закон нові штрафи не вводить. Однак ще 9 травня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 10379, яким дозволила заочно накладати штрафи на ухилянтів та значно збільшила їхній розмір. А 17 травня закон про нові штрафи підписав президент Володимир Зеленесенький.

Відповідно до закону, громадянам за порушення правил військового обліку (ст. 210 КУпАП) та мобілізаційного законодавства (ст. 201-1 КУпАП) у воєнний час загрожує штраф у розмірі від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн. У попередній редакції ці суми були набагато меншими (відповідно 850—1700 грн та 5,1—8,5 тис. грн).

Також збільшені штрафи за порушення мобілізаційного законодавства встановили для посадовців та юридичних осіб — до 34— 59,5 тис.

Хто має право на відстрочку від мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• заброньовані на період мобілізації в установленому Кабміном порядку;

• особи з інвалідністю, а також особи, визначні тимчасово непридатними до військової служби на термін 6-12 місяців з наступним проходженням військово-лікарської комісії;

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісти або перебуває у в’язниці;

• батьки, опікуни або піклувальники, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

• батьки, опікуни або піклувальники, які виховують дитину з тяжкою хворобою, але якій не встановлено інвалідність;

• батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

• опікуни, усиновлювачі, прийомні батьки,на утриманні яких перебуває дитина-сирота або позбавлена батьківського піклування;

• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду, померла, зникла безвісти, а батько чи мати не мають інших працездатних членів сім’ї), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

• опікун особи, визнаної судом недієздатною;

• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівки, кисті руки, стопи ноги, одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

• які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати. У такому разі здійснювати догляд може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором особи з інвалідністю;

• члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення ця норма поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення;

• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;

• топ-посадовці, народні депутати, судді, дипломати, працівники органів військового управління — повний перелік дивіться у новій редакції статті 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

• держслужбовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів чи проводять їх експертизу, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, що забезпечують діяльність президента, Верховної Ради та Кабміну.

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час відсічі російської агресії.

• члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) учасників Революції Гідності, яким посмертно присвоєно звання Герой України.

Також не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно чи базову військову службу. Вони можуть бути призвані на військову службу за їх згодою. Аналогічна норма діє і для громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону.

—

Джерело: Chas News 

Читайте також: 

 

• Юрій Касьянов: Справедлива мобілізація
• Уроки історії. Київ 105 років тому при Директорії: мобілізація, диво-зброя Антанти й пошук зрадників
• Чому Україні потрібна негайна економічна мобілізація
• Як працює в Україні мобілізація за оголошенням: "Я взяв у руки свою долю"
• Кирило Данильченко: Мобілізація — не покарання, це виживання
• Мобілізація: що приховано за новими нормами і які наслідки вони вже мають
• Покоління чоловіків до 30 років є найменш численним в Україні, це загрожує мобілізації – NYT
• Як в минулому відбувалась мобілізація та формування збройних сил в Україні

Источник