"Новим наступом на Харківщину навіяно.
Субʼєктивно.
1. Про прожекти відбудови прикордонної та прифронтової зони слід забути.
Повністю забути.
Ні кошторисів, ні красивих форумів, ні пафосних розмов.
Все це – абсолютно не на часі.
В цій зоні можна фінансувати виключно нові фортифікаційні споруди.
Все інше в цих умовах – дічь та маячня.
Воно, власне, так і було всі 2 роки.
Але зараз – це особливо показово.
Час почати дивитися вгору.
2. 5-7км від кордону – зона обов’язкового відселення цивільних.
Кошти потрібно витрачати не на відновлення амбулаторій чи шкіл, а – на створення умов для переселення людей.
Люди не їдуть, бо їм немає куди їхати.
Тупо немає куди.
І це – завдання держави.
Забезпечити цивільним можливість проживання в безпечних умовах.
До речі, це дешевше ніж відновлювати школи за 500 мільйонів.
На хвилинку, просто.
Суттєво дешевше і раціональніше.
3. Ця зона 5-7 км має бути щільно замінована.
Саме тому – там не можуть залишатися цивільні.
Це – запорука безпеки мільйонів інших цивільних.
4. За пройоби в будівництві укріплень час не звільняти, а – садити.
Особливо, коли ці пройоби – системні та мають ознаки кримінально караних діянь.
5. Цивільні підрядники, які звикли виключно "освоювати бюджети" та чиновники адміністрацій, які звикли виключно контролювати рівень відкатів – мають йти вслід за руським кораблем.
Потрібно мобілізувати техніку та мобілізувати людей.
Будувати мають військові.
Військові – для військових.
Бо поки одні відповідають та заробляють, а інші – гинуть… нічого путнього не буде.
Якось так.
Якщо коротко і тезово.
Потрібно робити висновки.
Бо будь-який героїзм є наслідком чиїхось пройобів.
Не третьому році війни – так точно.
Але Сили оборони України роблять свою роботу.
І зроблять її.
І узькі знову отримають пі…ди.
Це – точно.
Але висновки – мусимо зробити ми всі.
Бо ми всі сплачуємо за це зависоку ціну…"
Автор: Ігор Черняк, депутат Харківської міської ради
(Джерело).
Фото з відкритих джерел