Минулий рік став найспекотнішим з часу початку метеоспостережень на Землі. Останні 10 років поспіль фіксують рекордно високі температури з часу Промислової революції середини 19 століття.
Забруднене парниковими газами повітря, отруєні води Світового океану і екстремальна спека щороку призводять до поширення тяжких хвороб і мільйонів смертей, а посухи спричиняють масовий голод. Вплив поганої екології у ВООЗ прирівнюють до таких ризиків для здоров’я людства як нездорове харчування та тютюнопаління.
А підвищення рівня води в океанах та природні катаклізми, спровоковані змінами клімату, призводять до руйнування будинків, інфраструктури та знищення екосистем, а також коштують економікам сотні мільярдів доларів.
Дослідники переконують, що лише скоординовані зусилля провідних індустріальних країн світу допоможуть зупинити зміни клімату та руйнування екосистем, однак свій внесок у збереження довкілля може зробити кожен.
Світові зусилля
За даними нідерландських дослідників, щороку економіка світу використовує приблизно 100 мільярдів тонн мінералів, викопного палива, металів і біомаси. Видобуток цього потребує значних ресурсів і супроводжується викидами вуглецю. І лише 8,6% з цього отримує "друге життя" завдяки переробці чи повторному використанню.
Науковці радять людству радикальну зміну підходів до виробництва і споживання – zero waste ("нуль відходів"). Вона передбачає 5 принципів:
- відмовитись від зайвого
- зменшити споживацтво і прагнути до мінімалізму
- повторно використовувати речі
- переробляти відходи
- відправляти у компост органічне сміття
Щоб боротись із забрудненням довкілля корисно проводити колективне прибирання сміття у громадських місцях. Тематичні заходи у парках, лісах, на берегах водойм та на пляжах – поширена практика у багатьох країнах Європи, Америки й Азії, зокрема до всесвітнього Дня землі. Об’єднання місцевих громад для прибирання сміття також сприяє створенню відчуття спільної відповідальності та мотивує вимагати від урядів екологічних змін, переконують екоактивісти.
В Паризькій кліматичній угоді 2015 року йдеться про зусилля, яких докладають країни світу, щоб зупинити глобальне потепління і подолати наслідки забруднення довкілля. В рамках угоди країни зобов’язались утримати підвищення температур на рівні або нижче 1,5 градуса за Цельсієм, порівняно із доіндустріальним часом.
Але в ООН називають це недостатніми заходами, передусім з огляду на те, що низка країн не виконують взяті на себе зобов’язання зі зменшення викидів.
Екологічна ситуація в Україні
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до катастрофічних наслідків не лише для суспільства, а й для дикої природи, що має ознаки екоциду проти українського народу, стверджують у НАН України.
Російські сили замінували значні території лісів та полів, а підрив Каховської дамби називають найбільшою техногенною катастрофою останнього десятиліття. Окупована Росією найбільша у Європі Запорізька АЕС перебуває у постійній небезпеці, так само як і діючі атомні електростанції на території України, які можуть бути вразливими до повітряних атак Москви.
Бойові дії точаться на багатьох заповідних територіях, а рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд та бойові дії ушкоджують ґрунтовий покрив, знищують ліси та поля. Тварини й птахи через руйнування екосистем змушені мігрувати, це призводить до ризиків для виведення потомства і ставить під ризик популяцій.
Постійні обстріли та авіаудари пошкоджують підприємства, де зберігаються нафтопродукти, виробляються хімічні речовини чи фармацевтичні препарати, що призводить до забруднення повітря, ґрунту й води. Руйнування комунальних комунікацій і каналізаційних станцій призводить до того, що забруднені води з населених пунктів потрапляють у Дніпро без очищення.
За даними Державної екологічної інспекції станом на квітень 2024 року, за понад два роки військової агресії РФ збитки для екології України складають вже понад 2 трильйони 411 мільярдів гривень.
5 простих кроків, доступних кожному
Екологи кажуть, що кожен мешканець планети, включаючи дітей, може і мусить зробити свій внесок у її збереження.
1. Сортувати відходи і використовувати повторно
Картонка від туалетного паперу розкладається на звалищі протягом двох місяців. Для порівняння, пластикова пляшка від води може розкладатись понад 450 років, кажуть науковці.
При цьому звалища відходів є третім за величиною джерелом потрапляння метану в атмосферу, адже цей газ утворюється на звалищах під час розкладання органічних матеріалів.
Через це екологи радять не лише сортувати відходи відповідно до правил місцевих сміттєпереробних підприємств, а й повторно використовувати пластикові контейнери для їжі, коробки та пляшки для води, а за можливості цілком перейти на багаторазову тару.
Це також допоможе зберегти здоров’я, адже зокрема у пластикових пляшках виявляють сотні тисяч невидимих для ока шматків мікропластику, які потрапляють в організм із водою.
Від пластикових пакетів науковці наполегливо закликають цілковито відмовитись і робити вибір на користь паперових пакетів та багаторазових екоторбинок із тканини.
Україна з 2023 року також повністю заборонила тонкі поліетиленові пакети. Однак у низці країн під забороною, крім пакетів, також одноразові пластикові прибори, соломинки, посуд і контейнери, які теж сприяють засміченню довкілля.
2. Викидати менше харчів і споживати більше рослинної їжі
Харчова промисловість є одним із найбільших забрудників довкілля. За даними американської Агенції із захисту довкілля, на сільське господарство припадає до 40% від усіх парникових газів від діяльності людства.
Сільське господарство також є найбільшим джерелом викидів метану, більша частина цього метану надходить від худоби (вони виробляють метан через процеси травлення, відомі як "кишкове бродіння"). Виробництво рису також є значним джерелом викидів метану. Екологи та лікарі радять людству змінювати дієту на користь більшої кількості харчів рослинного походження.
Фермерів та агрокомпанії закликають утриматись від використання шкідливих пестицидів, інсектицидів та гербіцидів, а споживачів – надавати перевагу місцевій органічній продукції.
При тому, що близько 800 мільйонів людей у найбідніших країнах страждають від голоду, у розвинених державах колосальна кількість їжі іде на смітник: щороку людство викидає 2,5 мільярда тонн харчів. Сполучені Штати викидають більше їжі, ніж будь-яка інша країна світу, – в середньому щодня викидається пів кіло їжі на одну людину.
Щоб зменшити кількість харчів, що опиняється на звалищі, екологи радять такі правила:
- перед походом у магазин оцінити склад холодильника й морозилки, щоб не купувати зайвого
- планувати прийоми їжі на кілька днів наперед
- правильно зберігати продукти, щоб уникнути їхнього псування
- заморожувати страви, які не можна спожити одразу
- у ресторанах і кафе замовляти лише те, що можна з’їсти, або забирати залишки додому
- віддавати не зіпсовану їжу іншим людям чи жертвувати на благодійність
- правильно читати етикетки щодо терміну використання: "краще спожити до.." та "вжити до.." – мають різне значення
3. Купувати менше одягу
Індустрія моди відповідальна за 10% глобальних викидів вуглецю – це більше, ніж міжнародні рейси та морські перевезення разом узяті, свідчать дані Європейського агентства з довкілля.
При чому більшість непотрібного одягу люди просто викидають, а не дарують чи віддають на благодійність. І лише 1% використаного одягу переробляють у новий одяг, оскільки технології, які дозволять переробляти одяг у первинні волокна, лише починають з’являтися.
Відтак експерти радять модній індустрії виробляти більш зносостійкий одяг, який можна лагодити, використовувати багато разів і перероблювати. А споживачів закликають відмовитись від надмірного споживання.
4. Змінити спосіб пересування
Зменшити власний вуглецевий слід – тобто викиди парникових газів, які утворились внаслідок діяльності окремої людини, – можна, обравши екологічніший спосіб пересування.
Де можливо, радять пройти пішки, під’їхати на велосипеді чи самокаті, використати громадський транспорт замість власного авто
Де можливо, радять пройти пішки, під’їхати на велосипеді чи самокаті, використати громадський транспорт замість власного авто.
Екологи закликають загалом утриматись від зайвих поїздок на автомобілі або не їхати самостійно, до прикладу, у поїздках на роботу об’єднуватись із колегами.
Також варто стежити за технічним станом своєї машини, зокрема стежити за рівнем шкідливих викидів, підвищення яких може свідчити про технічну несправність авто.
А купуючи собі автомобіль, радять розглядати варіанти екологічніших гібридних або електричних авто.
5. Ощадити електроенергію та воду
Електрика та опалення – це головне джерело парникових викидів у світі не лише у порівнянні з іншими галузями людської діяльності, але й також за показником на душу населення.
Екологи кажуть, що важливо не лише вимикати світло у порожніх кімнатах, економно використовувати воду й газ, але також ремонтувати змішувачі води, пральні та посудомийні машини, що протікають, а також повністю завантажувати пралки й посудомийки для більшої енергоефективності.
Також радять обирати прилади й дрібну техніку на акумуляторах, які можна заряджати від електромережі, відмовляючись від пристроїв на одноразових батарейках.
Власникам приватних будинків за можливості радять встановлювати сонячні батареї, відповідна програма є одним із пріоритетів адміністрації президента США.
Великі наслідки простих кроків
Екологи наполягають на тому, що навіть незначні зміни у щоденних діях можуть стати значним внеском до загальної справи збереження планети.
-
За весь термін служби один багаторазовий пакет може запобігти використанню 600 пластикових пакетів
-
Перероблення однієї банки з-під газованої води заощадить достатньо енергії для живлення телевізора протягом трьох годин
-
Вимкнення комп’ютера, коли він не використовується, зменшує споживання енергії на 85%
-
За кожні півтора кілометра, пройдені пішки, в повітря не потрапляє пів кіло забруднення автомобільних викидів.
—
Джерело: Голос Америки
Читайте також:
- На Великому Лузі вперше за 65 років екологи фіксують водопілля – історична місцевість, унікальна екосистема, понівечена комуністами, відновлюється
- "Слуга народу" – голова екологічного комітету Ради збрехав про заборону вирубки лісів
- Екологи України наполягають на ухваленні закону про Смарагдову мережу
- На Черкащині знайшли реліктову рослину – сучасницю мамонтів
- Готується хаос у заповідній справі, щоб багатії могли «розділяти і володарювати» заповідними землями?