Російська армія розпочала перший великий наступ після битви за Суджу. ЗС рф рвуться до міста Костянтинівки в центрі Донбасу. Ситуація на фронті станом на 15 квітня.
Бої на кордоні Курської та Сумської областей поступово затихають. Ймовірно, обидві армії вже зайняті перекиданням з’єднань, які брали участь у битві за Суджу наприкінці зими, на інші напрями. У центральній частині Донбасу російські сили завершили перегрупування і розпочали перший великий наступ весняно-літньої кампанії. ЗС рф прорвали оборону ЗСУ на півночі Торецька і одним ударом змогли подолати половину відстані до Костянтинівки. Ймовірно, пише видання Медуза, саме це місто, яке прикриває з півдня агломерацію Слов’янська та Краматорська на півночі Донбасу, стане однією з головних цілей російського наступу.
Кордон Курської області
Російські війська після кількох тижнів боїв відбили у ЗСУ село Гуєво на південь від Суджі. До кордону їм залишилося пройти близько п’яти кілометрів уздовж річки Псел. Зробити це буде непросто: на відміну від території на захід від Суджі, де ЗСУ втратили свою головну лінію постачання — дорогу Суджа — Суми, — у районі Гуєво вони мають стійку систему логістики. ЗС рф заважає наступати складна місцевість – ліси і болота на березі Псела. Наступна укріплена позиція ЗСУ розташована в Горнальському монастирі на березі річки за три кілометри від Гуєво.
На захід від Гуєво ЗС рф досягли українського кордону біля МАПП «Суджа», але поки що не роблять спроб просунутися до Сумської області на цій ділянці.
Плацдарм у Сумській області створено ще далі на захід, де зс рф захопили село Басівка. Проте пробитися до великого логістичного центру ЗСУ в Юнаківці на тій же дорозі Суджа — Суми через село Локня російським військам поки що не вдалося.
Інше російське угруповання намагається витіснити з території Білгородської області за 20 кілометрів на схід від Гуєва українські сили, що вторглися через кордон у березні. ЗС рф вдалося відбити більшу частину села Демидівка.
У битвах біля кордону з обох сторін беруть участь лише кілька підрозділів з тих, що зійшлися у вирішальній битві навколо Суджі на початку березня. З російської – окремі підрозділи зі складу з’єднань ВДВ і морської піхоти, що воювали в Курській області. Так, у наступі на Басівку бере участь один із трьох десантно-штурмових полків 76-ї десантно-штурмової дивізії. У ЗСУ після залишення Суджі з бою повністю вийшли цілі бригади; де вони зараз, невідомо. Ймовірно, більшість сил угруповань зс рф і ЗСУ вже виведено на відновлення і пізніше буде введено в бій на інших напрямках.
Зазвичай таке перегрупування займає кілька тижнів або навіть місяців — у разі, якщо з’єднання зазнали великих втрат у попередніх боях. Так, 72-а механізована бригада ЗСУ, яка обороняла Вугледар і вирвалася з оточення біля цього міста в жовтні 2024 року, провела три місяці на відновленні в Херсонській області та була повернута на фронт на південь від Покровська у лютому. Навряд чи українські бригади, що пробивалися (найчастіше пішки) з району на північ від Суджі, перебувають у кращому стані, ніж 72-а бригада після бою за Вугледар.
Куди саме вирушать із Курської області підрозділи російського угруповання, поки не зрозуміло.
Покровськ та Велика Новосілка
Російські війська продовжують з півдня та зі сходу пробиватися до Новопавлівки на Дніпропетровщині та до місця злиття річок Мокри Яли та Вовча біля села Комар. У разі успіху ця масштабна операція загрожує обрушити весь фронт ЗСУ між Покровськом та Кураховим, що радикально ускладнить оборону Покровська.
На південному фланзі цього наступу (з боку захопленого райцентру Велика Новосілка) ЗС РФ вийшли на околицю села Шевченка. Там є найбільше (але нерозроблене) родовище літію в Україні.
Торецьк і Костянтинівка
Після завершення перегрупування військ ЗС РФ не лише змогли витіснити ЗСУ з більшої частини Торецька — у тому числі з центру міста, який українські сили частково зайняли під час контрнаступу в лютому, — а й глибоко вклинилися в оборону ЗСУ між Торецьком і містом Костянтинівкою.
На північ від Торецька колона російських військ прорвалася до Плещеївки на півдорозі між Торецьком та Костянтинівкою. Незрозуміло, чи змогли зс рф закріпитися на цьому рубежі. Однак російські війська помічені і на захід — вони зі сходу просунулися до селищ Щербинівка та Леонідівка на західній околиці Торецької агломерації. Ймовірно, оборону ЗСУ (точніше, бригад МВС України) на цій ділянці порушено. Можливо, українські сили вже залишили як північну околицю, так і район Забалки на південному заході міста.
Водночас російські війська намагаються охопити залишки оборони ЗСУ у Торецькій агломерації та з південного заходу. зс рф наступають двома осями — через Олександропіль і Калинове у загальному напрямку на Костянтинівку.
Якщо ЗСУ не зміцнять оборону на торецькому напрямі, вже за кілька тижнів ЗС РФ можуть вийти до південних околиць Костянтинівки, що радикально погіршить становище українських сил на всьому фронті від Часового Яру до Покровська.
Переклад: «Аргумент»
На цю тему:
- Віктор Кевлюк: Наступна ціль ворога — Костянтинівка
- Віктор Кевлюк: Велика радянська армія vs мала радянська армія
- Бухгалтерія війни – 2025