Українська нація – це нація підприємців. Вільнолюбних підприємців, а не кріпаків. І на жаль їм після війни доведеться скидати ще одні пута. Ті пута, якими було заковано підприємців за останні мінімум 20 років.
Каюся, у свій час я був власником працюючої фірми в США. Працювала ця фірма понад 10 років. За весь час реальної роботи (десятиліття. ) я не бачив жодного податкового інспектора, податкового міліціонера чи іншого перевіряльника, жодного разу не ходив до суду з податкових справ.
За весь час отримав лише один лист із податкового управління штату. Суть того листа: “Ви багато працюєте, а податки не сплачуєте… Коли почнете сплачувати податки?” Я тоді відповів: “Не знаю з чого платити, тому що у вашому штаті не утворюється мій прибуток, у фірмі немає персоналу, немає нерухомості, страховок, автомобілів тощо. Якщо поясніть, з чого ця моя фірма має сплачувати податки, почнемо платити”.
Відповідь я довго зберігав у рамочці під склом: “Ми з вами згодні, як тільки у Вас щось з’явиться, починайте платити… ” І все. Ні перевірок, ні наїздів, нічого. Через кілька років фірму довелося закрити, також без перевірок, штрафів та нарахувань. Але про це трохи згодом.
А тепер кілька цифр для розуміння українських реалій:
Опоненти можуть мені заперечити: у цифрі 16,8 млрд. грн. багато боргів Бахматюків, Живаг, Лагунів та іншого подібного поголів’я, а для всього українського бізнесу це – не є показником.
Дивимося інші показники, в яких немає вже “тих бізнесюків" (або вони вже непрямі від них):
Це лише офіційні дані. Зазвичай, стільки ж "справ" було закрито "рішаловом", тобто хабарами перевіряючим. Ще цифри, які промовисто показують податковий жах панує у країні. У цьому жаху задіяно десятки тисяч податкових чиновників, суддів, прокурорів, міліціонерів по всій країні. Вільних від мобілізації і для цього забезпечення цього жаху теж.
Сотні тисяч підприємців, ФОПів, взагалі не можуть займатися своєю роботою, а місяцями ходять із роз’ясненнями по офісам перевіряючих, а потім судами. Таке враження, що вся країна тільки тим і займається, що стежить за виконанням податкового кодексу від “кровосісі Азарова” на 500 сторінок тексту, що не читається геть, і ще 1000 сторінок обов’язкових коментарів від нього ж. Це ж податковий фашизм якийсь.
Фашизм – це не лише державний устрій. Це й певна ідеологія взаємовідносин між великими групами людей. Серед ознак фашизму по Умберто Еко в нашій податковій ідеології-системі є ціла низка майже повних збігів:
-
“Культ дії заради дії", який диктує, що дія сама по собі має цінність і повинна здійснюватися без інтелектуальних роздумів”. Саме з цього постулату діють усі наші “збирачі податків”, судді, прокурори стосовно приватного бізнесу. “Дерти, вибивати, ґвалтувати та інше за будь-яку ціну”, навіть якщо бізнес завтра закриється, не зможе виконувати свою функцію, тобто заробляти та платити до бюджету податки, податки сьогодні треба вибити за будь-яку ціну. Це – ідеологія, що на 100% оволоділа владою, нав’язана суспільству діячами типу Азарова. Зараз Гетьманцева. Я починав у бізнесі і в пізніший радянський час, і до-азарівську епоху, працював за кордоном, вивчав західну податкову та економічну систему за книгами, і з упевненістю можу стверджувати, що ніде не виявлялося ставлення до підприємця настільки цинічно, вбивчо, безпринципно, як у сучасній Україні.
-
«Культ традиції», що характеризується схрещуванням різних вірувань і обрядів, незважаючи на їх протиріччя. Навчання новому неможливе, так як Традиція вже знайшла істину, яку ми можемо тільки тлумачити чи роз’яснювати.” Саме збереження та плекання давно протухлого податкового кодексу від Азарова підпадає під цю тезу фашизму.
-
І так далі. Причому, Умберто Еко підкреслював, що навіть однієї ознаки фашизму достатньо, щоб звернути увагу на процеси, що відбуваються в суспільстві, і почати усвідомлювати, що проникнення фашизму – приховане і швидко захоплююче простір явище фашизації або суспільства, або окремих процесів, що відбуваються в суспільстві, вимагає швидких та рішучих дій.
Хто не бачить ознак фашизму у нашій податковій системі, обов’язково має розпізнати “податкове кріпацтво”. Держава щорічно витрачає на спеціальні пенсії суддів, прокурорів, різноманітних інших державних службовців під 100 млрд. дол. грн. Але ці службовці не займаються і не займалися створенням прибутку, додаткової вартості у державі.
Їхнє головне завдання полягає у забезпеченні себе улюблених справжніми та майбутніми благами саме за рахунок бізнесу, підприємців. Вони не можуть залишитися без спеціальних пенсій, липових інвалідностей та інших пільг. Вони зобов’язані знищувати, вибивати з бізнесів податки, щоб було чим сплачувати їх спеціальні соціальні пільги, тобто ті 100 млрд. грв. Бізнес загнали у кріпацтво силовиків і зараз реально ґвалтують для забезпечення тільки самих себе. Дивіться цифри вище. Причому, бізнесмени, особливо ФОПи, у 99% випадків отримають жалюгідну пенсію або її взагалі не отримають, тому що змушені:
-
економити на податках, щоб якось прожити у бізнесі вже сьогодні
-
викидати реально великі зароблені кошти на “обслуговування силовиків”, “не вилазячи з поборів”, що вибиваються з них “державниками”, із судів, від спілкування з “силовиками”. Яким вони “зобов’язані" вже зараз забезпечити безбідне життя не тільки сьогодні, а й завтра. Що це як не кріпацтво? Податкове кріпацтво в Україні задля жируючої адміністративної надбудови?.
І зараз неважливо повернуться українці після війни чи до податкового рабства, чи до податкового фашизму. Українська нація – це нація підприємців. Вільнолюбних підприємців, а не кріпаків. І на жаль їм після війни доведеться скидати ще одні пута. Ті пута, якими було заковано підприємців за останні мінімум 20 років. Окови, які не дають повноцінно розвиватися бізнесу, країні. Окови, головне призначення яких полягає тільки у забезпеченні тих, хто дорвався до годівниці під назвою "державний апарат".
Тепер чому я був змушений закрити успішну фірму в Америці. Після 10 років роботи. В обслуговуванні мені почали там відмовляти банки: ”Ви – добрий клієнт, але не сплачуєте податків, ми не розуміємо такого бізнесу, йдіть в інший банк …" В іншому банку теж саме.
Тобто без податкової інспекції, без податкової поліції там теж бізнес засуджено сплачувати податки, без цього важко продовжувати. Але при цьому така постановка питання не означає, що бізнесмен за 20-30 років роботи вийде на жебрацьку пенсію, а державники забезпечать себе "вище даху", вибиваючи собі на пенсію з бізнесменів, що працюють поруч. І створюють реальний додатковий продукт у країні, тільки з якого і можна сплачувати податки та різноманітні пенсії.
А насамкінець новини з митного кордону. Бізнес-клімат, так би мовити. Волинська митниця: витяг із повідомлення в телеграм-каналі:
Ще одна війна наближається. Проти тотального знищення бізнесу в Україні.
Але це вже після перемоги у поточній війні.
—
Олександр Захаров , спеціально для «Аргумент»
Читайте також:
- Верблюдизація єЧерги – показова корупційна схема для України
- Поки не всіх пересаджали – 2. Митна мафія на кордоні
- Що робити з ПДВ, поки не всіх пересаджали
- За що стоїмо або Як українська корупція робить вимоги польських блокувальників кордону безглуздими
- Зернове прокляття України, а також система поборів, мафіозний ПДВ та мережева корупція
- 78% українців вважають, що саме президент відповідальний за боротьбу з корупцією
- Боротьба проти спільноти хапуг