США пропонують створити 30-кілометрову демілітаризовану зону вздовж лінії фронту між ЗСУ та російськими військами. Наскільки це реалістично, що для цього потрібно та чи допоможе зупинити війну?
США пропонують створити демілітаризовану зону в Україні, яку будуть контролювати і Україна, і Росія. Ідеться про зону по 15 кілометрів від поточної лінії зіткнення з обох боків вздовж лінії фронту між ЗСУ та російськими військами. Цю ідею озвучив спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог у інтерв’ю Fox News, зазначає Deutsche Welle.
"Тобто створюється 30-кілометрова зона, яка чітко контролюється. Можна буде спостерігати, чи є порушення", – сказав спецпредставник США та додав, що контроль над цією зоною могла б узяти "коаліція охочих", до якої увійшли б Франція, Великобританія, Німеччина та інші країни Європи. Він повідомив, що Україна начебто готова до тимчасової демілітаризованої зони.
Президент України Володимир Зеленський та спецпредставник США Кіт Келлог (п)
Фото: Sergei Supinsky/AFP
За словами Келлога, із часом Україна може відновити контроль над втраченими територіями, як це раніше було з Німеччиною, яка була розділена на дві держави після Другої світової війни та возз’єднана 1990 року, та країнами Балтії, які стали частиною СРСР, але Захід цього не визнавав. "Територія, яку ви зараз контролюєте й за яку воювали, залишається за вами, а що буде через п’ять або десять років – це вже інше питання. А це фактично означає "заморозити" все на місці. І саме це українці готові зробити", – заявив Келлог.
Чи готові українці на замороження війни?
Своєї позиції щодо цього на момент публікації матеріалу офіційний Київ не озвучив попри заклики громадських активістів. Керівник руху "Простір свободи" Тарас Шамайда закликав міністерство закордонних справ України дати офіційне роз’яснення, чи справді Україна заявила про готовність відвести війська на 15 кілометрів та чиєю і якою має бути демілітаризована територія.
"Чи відійдуть війська на 15 кілометрів, наприклад, і в Сумській області, залишивши Глухів, Білопілля і Ворожбу? Чи поширюється цей відхід на лінію фронту вздовж Дніпра – Херсон, Нікополь? Чи росіяни теж відійдуть на 15 кілометрів? Вийдуть із Бахмута, Кремінної, Василівки?" – риторично запитує Шамайда на своїй сторінці у Facebook.
Він зазначає, що Україні, за такою логікою, потрібно буде також залишити Куп’янськ, Вовчанськ, Костянтинівку, Ямпіль, Лиман, Сіверськ, Покровськ, Мирноград, Оріхів і Гуляйполе тощо. "За якими законами управлятиметься ця територія? Яка там буде влада? Як виглядатиме місія іноземних військ у цій зоні? Чи будуть там війська нейтральних чи навіть прихильних до Росії країн? Що робитимуть ці війська, якщо росіяни раптом захочуть захопити цю 30-кілометрову смугу повністю чи частково?" – написав активіст. Відповідей на ці запитання поки немає.
Український Покровськ – під постійними обстрілами і розташований у безпосередній близькості до лінії фронту
Фото: Yevhen Titov/SIPA/picture alliance
Створення демілітаризованої зони можливе, але поки лише теоретично
Виконавчий директор фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський вважає, що пропозиція Сполучених Штатів має сенс і Україна може погодитися на створення такої зони. Як позитивний історичний приклад демілітаризованої зони він наводиться досвід Кемп-Девідських угод між Єгиптом та Ізраїлем у 1979 році, де США виступили посередником, була створена демілітаризована зона під контролем американських спостерігачів та відбулося розведення військ після припинення вогню.
Експерт припускає, що розведення військ та тимчасове перемир’я можуть стати першим відчутним кроком на шляху до закінчення війни, створюючи додаткові складнощі для її продовження. Він не виключає, що теоретично встановлення 30-денного перемир’я та створення 30-кілометрової демілітаризованої зони можливе, але ключовою умовою є згода Росії.
"На лінії бойових зіткнень тисячі військовослужбовців, сотні одиниць техніки. І щоб це фізично розвести, знадобиться навіть більше місяця. Але до цього сторони мають на рівні військово-політичному досягти згоди, як, які саме війська розводяться, на яких ділянках, в якій послідовності, одночасно чи поступово. Це можливо, але тут має бути з боку Москви продемонстровано бажання це все зупинити", – прокоментував DW Бурковський.
За його словами, Росія поки такого бажання не демонструє.
Чи змусять США Росію погодитися на перемир’я та 30-кілометрову зону?
У Кремлі, коментуючи заяву Кіта Келлога, сказали, що "поки що не чули від Києва будь-яких заяв про бажання встановити демілітаризовану зону" на фронті, цитує російське державне інформагентство ТАСС Дмитра Пєскова, речника російського президента.
З боку російського президента Путіна поки що не звучало сигналів готовності до тривалого перемир’я
Директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара вказує на те, що Росія не припинить вогонь надовго, не досягнувши своїх політичних цілей, таких як визнання за нею окупованих територій і відмова України від членства в НАТО.
Кремль усвідомлює, що відновлення бойових дій після формального перемир’я призведе до нового засудження з боку світової спільноти, тому буде робити все, аби затягувати процес мирного врегулювання. На думку експерта, пропозиція США щодо 30-кілометрової демілітаризованої зони так і залишиться лише "ідеєю на папері".
"У Росії є ресурси і мета. Вони не збираються зупинятися, допоки ми не капітулюємо. Вони можуть комбінувати стратегію дипломатичну, щоб на нас тиснули американці, та розвалювати європейську коаліцію, яка нас підтримує, і паралельно продовжуючи нас вбивати", – каже Хара.
Відведення військ: це вже було
Військовий експерт, колишній речник Генштабу Владислав Селезньов погоджується з тим, що запропонований формат припинення війни не буде дієвим, адже російський президент не хоче "половинчастих перемог". "Путін ніколи не зголоситься на половинчасту реалізацію свого плану.
Адже на момент виходу на переговорний трек він марить здобути контроль над шістьма регіонами нашої країни, причому офіційний, із внесенням змін до міжнародних угод", – пояснив Сеоезньов в ефірі радіо NV, маючи на увазі Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області, а також Севастополь і Крим. Втім, це той сценарій, який стане капітуляцією України, тож Київ на це не погодиться, вважає експерт.
Також Селезньов додав, що Україна вже "проходила" історію з відведенням сил та засобів від лінії фронту з 2014 по 2022 роки на Донбасі. Мовляв, тоді було понад 20 домовленостей про перемир’я, усі вони виявилися неефективними. "Навіть моніторингова група ОБСЄ не була спроможна забезпечити сталий та безпечний периметр уздовж лінії зіткнення. Сподіватися, що вийде цього разу, мабуть, не варто", – застеріг він.
Чи готова Європа бути арбітром у демілітаризованій зоні?
Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан в коментарі DW зазначив, що ідея розведення військ та створення демілітаризованої зони є реалістичною, але за умови зменшення військового потенціалу Росії. Також, на його думку, домовленості про демілітаризовану зону мають бути сталими, а не тимчасовими, щоб уникнути накопичення Росією ресурсів для подальшого наступу.
Експерти наголошують на необхідності контролю над демілітаризованою зоною, зокрема, і за допомогою ППО
Фото: BildFunkMV/IMAGO
Сталість може бути гарантована розташуванням додаткових сил та засобів з українського боку, здатних завдати миттєвого та суттєвого ураження російській інфраструктурі у випадку порушення домовленостей. "Припустімо, закінчується 30 днів перемир’я, росіяни накопичили свої ресурси і готові наступати. Фактично це означає карт-бланш для росіян. Який США пропонують запобіжник цьому сценарію?" – запитує експерт.
На його думку, ефективний контроль за демілітаризованою зоною є критично важливим, але навряд чи європейські країни з "коаліції охочих" погодяться відправити свої війська в цю зону через ризик ескалації та потенційні жертви серед миротворчого контингенту.
"Лінія фронту настільки довга, що забезпечити цей контроль повсюдно неможливо. Скільки потрібно миротворчого контингенту для цього? Рота? Взвод? Бригада? У них буде ППО, засоби ураження, чи лише стрілецька зброя? Бо який сенс у цих миротворцях-статистах, якщо вони лише фіксуватимуть удари росіян? Якщо всі порушення путінської Росії буде зафіксовано, то це нічого не змінить у цій війні", – каже Кузан.
Експерти сходяться на тому, що пропозиція США має бути ретельно допрацьована і буде життєздатною, лише якщо Росії буде економічно неможливо продовжувати війну. А для цього, на їхнє переконання, потрібні санкції та тиск на Москву.
—
Лілія Ржеутська, опубліковано у виданні dw.com
Читайте також:
- Війна Росії проти України ознаменувала кінець епохи обмежених війн і продовжує поширювати свій руйнівний потенціал
- Крім власне Трампа, ще одними переможцями виборів 2024 року в США стануть психотерапевти
- Чому західні озброєння доходять до України так довго і як вони змінять війну
- Справжні скрєпи Росії – це насрати повсюди
- Війна Росії проти України ознаменувала кінець епохи обмежених війн і продовжує поширювати свій руйнівний потенціал
- Про плани російських загарбників на найближчі два роки
- Що по версії західних аналітиків треба зробити Україні та Заходу щоб успішно протистояти рашистам у 2025 році
- Про мирний план Путіна та страхи Заходу
- Війна Путіна й розуміння військової економіки РФ
- Примус до агресії. Чому РФ зацікавлена в зростанні світового насильства
+ Поки нема коментарів
Додати перший