Чи можна відчути картину кінчиками пальців? Відчути її рельєф, фактуру, глибину? Юлія Кисельова, українська мисткиня, доводить: можна. Її роботи не просто привертають увагу – вони зачаровують і манять доторкнутися, щоб відчути мистецтво на дотик.
Коли творчість говорить текстурою
Юлія Кисельова не одразу прийшла до мистецтва. Життя зробило кілька несподіваних поворотів, перш ніж вона знайшла свою дорогу у світ текстура-арту. Але перші зерна її майбутньої пристрасті були посіяні ще в дитинстві.
«Змалку мої руки тягнулися до об’ємного. Ліпити з глини чи пластиліну було справжньою радістю – фігурки виходили наче живі. Це відчуття, коли під пальцями народжується форма, завжди зачаровувало мене», – розповідає художниця.
Та дитячі захоплення відійшли на другий план, коли прийшло доросле життя. Але іноді доля готує нам неочікувані повороти, і для Юлії такий момент настав, коли її донька зацікавилася ліпленням.
«Коли моїй доньці виповнилося п’ять, я почала водити її на гурток. Сиділа поруч, ми творили разом – іноді одну спільну роботу, іноді кожен своє. Це було повернення до забутої радості. Я немов заново відкривала себе».
Цей вогник розгорівся, змушуючи шукати нові способи самовираження. Юлія взялася за пензлі, але швидко зрозуміла – пласкі картини не можуть передати того, що вона хоче висловити. Їй бракувало рельєфу, об’єму, справжньої тактильності.
Так вона відкрила для себе текстура-арт – мистецтво, де малювання поєднується з рельєфними формами. Спочатку це були обережні експерименти з текстурною пастою на полотні. Але з кожною новою роботою техніка ставала впевненішою, сміливішою.
Коли Альпи стали долею
Справжнім одкровенням для Юлії стало знайомство з Альпами. Поїздка в гори перевернула її уявлення про красу.
«Я стояла перед цими велетнями – білими, повітряними, величними. Їхня магія, їхня міць не відпускала мене. І коли я повернулася додому, єдине, що могла зробити – це взяти полотно і почати творити».
Так на світ з’явилися текстурні Альпи – картини, в яких можна було відчути кожен рельєфний вигин, кожну гру світла і тіні. Юлія використовувала не лише текстурну пасту, а й поталь, щоб передати золоті відблиски на снігових вершинах. Її гори не просто існували на полотні – вони жили.
Мистецтво, яке хочеться відчути
З того часу гори стали її творчою візитівкою. Вони бувають суворими й стриманими або, навпаки, яскравими, квітучими, немов весняні схили. Але незмінним залишається головне – їхня текстурність, їхня живість, їхнє бажання бути відчутими не лише очима, а й дотиком.
«Найприємніше – коли люди, дивлячись на мої картини, мимоволі простягають руку, щоб торкнутися гірських вершин. Це означає, що текстура-арт робить те, для чого створений – пробуджує відчуття».
Юлія Кисельова змогла поєднати у своїй творчості любов до малювання та дитячу пристрасть до ліплення. Її мистецтво говорить не лише кольорами, а й фактурою. Воно розширює межі сприйняття живопису, даючи можливість не лише побачити, а й відчути.
Її роботи – це запрошення: торкнися мистецтва і дозволь йому торкнутися тебе.
Instagram сторінка Юлії Кісельової
+ Поки нема коментарів
Додати перший