Мене звати Артем, мені 24 роки, і вже два роки я працюю кур’єром. Почав ще студентом — підробіток між парами, потім втягнувся. Зараз це мій основний заробіток. І весь цей заробіток тримається на двох колесах мого Kugoo Kirin A1. Ця історія про те, як один маленький стук ледь не залишив мене без роботи, і чого я навчився з цієї ситуації.
Чому саме Kugoo Kirin A1
Коли я вибирав самокат для роботи, критерії були прості: надійність, запас ходу, ціна. Флагмани типу Ninebot Max — круто, але дорого. Зовсім дешеві китайці — ризиковано. Kugoo Kirin A1 виявився золотою серединою.
Батарея на 7.5 Аг — вистачає на 25-30 км реального пробігу (не ті казкові 40 км з реклами, але для міста достатньо). Максималка 25 км/год — якраз щоб не отримувати штрафи і при цьому встигати на замовлення. Вага 12 кг — можна занести в метро чи маршрутку, якщо батарея сіла далеко від дому.
Перший рік самокат відпрацював ідеально. Ну, майже ідеально. Були дрібниці — замінив гальмівні колодки, один раз латав камеру. Але це нормальний знос для техніки, яка щодня крутить по 40-50 км.
Перші дзвіночки
Все почалося десь на 14-му місяці експлуатації. Я їхав по звичайному маршруту — забрати замовлення з ресторану на Подолі, відвезти на Оболонь. Київська бруківка, тротуарна плитка, вічні стики і ями.
І тут я почув це: тихе “клац-клац” десь у районі керма. Спочатку подумав, що наїхав на щось. Зупинився, перевірив колеса — нічого. Поїхав далі — знову “клац-клац” на кожній нерівності.
Як справжній чоловік, я вирішив ігнорувати проблему. “Само пройде”, — подумав я. Спойлер: не пройшло.
Наступні два тижні стук ставав гучнішим. Тепер він був не “клац”, а повноцінний “БАЦ” на кожному стику плитки. Клієнти почали дивитися дивно, коли я під’їжджав. Один навіть спитав: “Воно не розвалиться?”
Коли проблема стала критичною
Одного дня я зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю. Кермо почало люфтити — я міг похитати його вперед-назад на пару сантиметрів. При різкому гальмуванні відчував, як вся конструкція “грає”. На поворотах самокат вів себе непередбачувано.
Це вже було не просто дратівливо — це було небезпечно. При моїй роботі я постійно маневрую між пішоходами, автомобілями, іншими кур’єрами. Втратити контроль на швидкості 20 км/год — це реальний ризик травми.
І ще один момент: додаток для кур’єрів відстежує твої маршрути. Якщо ти їдеш занадто повільно або часто зупиняєшся — рейтинг падає. А з ним падають і замовлення. Я почав їхати обережніше, уникати нерівностей — і мій час доставки виріс. Рейтинг почав повзти вниз.
Пошук рішення: перші невдачі
Окей, час чинити. Перший варіант — офіційний сервіс. Зателефонував, описав проблему. Відповідь: “Привозьте на діагностику, орієнтовно 200-300 грн. Ремонт залежить від того, що знайдемо. Запчастини під замовлення, 5-7 робочих днів.”
П’ять-сім днів?! Це ж тиждень без роботи! При моєму графіку це мінус 5-7 тисяч гривень. Такий “ремонт” обійдеться дорожче, ніж новий самокат.
Другий варіант — знайомий “майстер на всі руки”. Олег, який ремонтує все — від пральних машин до дронів. Подивився на мій самокат, покрутив кермо, сказав: “Підшипники здохли. Треба міняти. Але таких у мене нема, шукай в інтернеті.”
Третій варіант — YouTube та DIY. Знайшов кілька відео про ремонт рульової колонки на подібних самокатах. Виглядало не так складно: відкрутив, витяг, замінив, закрутив. Але потрібні запчастини.
Полювання на підшипники
Почав гуглити “підшипники Kugoo Kirin A1”. Результати… різні. На одному сайті — 150 грн, на іншому — 400 грн. Десь написано “оригінал”, десь “аналог”, десь взагалі нічого не написано.
Перше замовлення я зробив на якомусь ноунейм-сайті. Ціна приваблива — 180 грн за комплект. Чекав 4 дні. Приїхало щось… дивне. Підшипники візуально інші, ніж ті, що стояли в самокаті. Спробував поставити — не підходять за розміром. Гроші викинуті.
Друга спроба — вже більш свідома. Почав читати форуми, відгуки, шукати перевірених продавців. Натрапив на набір підшипників для Kugoo Kirin A1 на спеціалізованому сайті. Ціна вища, ніж на тому ноунеймі, але в описі чітко вказана сумісність, є фото, є відгуки. Замовив.
Ремонт: як це було
Підшипники приїхали за два дні — Нова пошта до відділення. Упаковка нормальна, запчастини виглядають якісно, розмір — той самий, що й оригінальні.
Тепер питання: хто буде ставити? Варіант “сам” відпав одразу — я подивився ще раз на відео і зрозумів, що без нормальних інструментів є великий шанс щось зламати. Молоток у мене є, а от спеціальний знімач підшипників — ні.
Знайшов майстра через OLX — хлопець спеціалізується на електросамокатах, працює вдома. За встановлення взяв 350 грн (запчастини мої). Привіз самокат ввечері, через годину забрав готовий.
Що він зробив:
— Зняв кермо повністю
— Витяг старі підшипники (вони реально були в жахливому стані — іржа, вироблення, сухі як пустеля)
— Почистив посадкові місця
— Запресував нові підшипники
— Змастив все як треба
— Зібрав назад, виставив правильну затяжку
Коли я сів на самокат після ремонту — відчуття, ніби це новий апарат. Кермо крутиться плавно, як по маслу (бо там реально масло тепер). Люфту нуль. Стуку нуль.
Математика ситуації
Давайте порахуємо, у що обійшлася вся ця історія:
Втрати:
— Перше невдале замовлення підшипників: 180 грн (викинуті)
— Час на пошуки та нерви: безцінно (але десь 2 вечори)
Витрати на ремонт:
— Правильні підшипники: ~350 грн
— Робота майстра: 350 грн
— Разом: ~700 грн
Альтернатива (офіційний сервіс):
— Діагностика + ремонт + запчастини: орієнтовно 800-1200 грн
— Час очікування запчастин: 5-7 днів без самоката
— Втрата заробітку за цей час: 5000-7000 грн
Економія на самостійному пошуку запчастин та приватному майстрі — від 5 до 7 тисяч гривень. Це місяць оренди кімнати в Києві. Або 100+ доставок.
Чого я навчився
Урок 1: Не ігноруй дзвіночки. Коли я вперше почув стук — треба було одразу реагувати. Замість цього я їздив ще два тижні, поки проблема не стала критичною. За цей час підшипники зносилися ще більше, і ремонт міг стати складнішим.
Урок 2: Дешеве — не завжди економія. Ті перші підшипники за 180 грн — це не економія, це викинуті гроші. Краще одразу купити правильну запчастину від перевіреного постачальника, ніж грати в лотерею.
Урок 3: Май план Б. Тепер у мене є контакт майстра, який знає мій самокат. Є закладка на сайті з запчастинами. Є базове розуміння, як влаштована рульова колонка. Якщо щось станеться знову — я готовий.
Урок 4: Профілактика дешевша за ремонт. Після того ремонту я почав регулярно перевіряти самокат. Раз на місяць — швидкий огляд: кермо, гальма, колеса. Раз на три місяці — більш детальний. Краще помітити проблему на ранній стадії.
Урок 5: Самокат — це інвестиція. Коли твій заробіток залежить від техніки, ставлення до неї змінюється. Це не просто іграшка, а робочий інструмент. І як будь-який інструмент, він потребує догляду.
Три місяці потому
Пишу цю статтю через три місяці після ремонту. За цей час накрутив ще близько 2000 км. Підшипники працюють ідеально — жодного стуку, люфту, скрипу. Кермо крутиться плавно, як у новому самокаті.
Рейтинг у додатку повернувся до нормального рівня. Замовлень знову багато. Заробіток стабільний. А найголовніше — я тепер їжджу спокійно, не прислухаючись до кожного звуку.
Якщо ви теж їздите на Kugoo Kirin A1 (чи будь-якому іншому електросамокаті) і почули стук керма — не робіть моєї помилки. Не чекайте, поки проблема вирішиться сама. Вона не вирішиться. Краще витратити день на ремонт, ніж тиждень на пошук нової роботи.
Поради для тих, хто працює на самокаті
Наостанок — кілька порад від того, хто накрутив на електросамокаті більше 10 000 км за два роки:
Заряджай вчасно. Літій-іонні батареї не люблять глибокого розряду. Не доводь до нуля — заряджай, коли залишається 20-30%.
Уникай калюж. Так, більшість самокатів мають захист від бризок. Але це не означає, що вони водонепроникні. Вода в моторі чи контролері — це дорогий ремонт.
Перевіряй тиск у колесах. Спущені колеса — це не тільки важче крутити педалі (тобто швидше сідає батарея), але й ризик пробити камеру на ямі.
Май запасну камеру. Прокол на маршруті — це зірваний дедлайн. Запасна камера та мініатюрний насос у рюкзаку рятують ситуацію.
Знай свій самокат. Почитай форуми, подивись відео про свою модель. Знання типових проблем допоможе розпізнати їх на ранній стадії.
І головне — бережи себе на дорозі. Ніяке замовлення не варте твого здоров’я. Шолом, ліхтарі, світловідбивачі — це не “для слабаків”, це для тих, хто хоче працювати завтра, і післязавтра, і через рік.
+ Поки нема коментарів
Додати перший