Десять років тому в Україні офіційно розпочалася декомунізація. 9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки».
Цим документом комунізм прирівняли до нацизму, ухвалили розсекретити архіви КДБ, перейменувати населені пункти і прибрати пам’ятники комуністичних ідолів з міст та селищ. Це фактично стало четвертою хвилею декомунізації в незалежній Україні, яка триває досі. Видання Chas News нагадує визначні події декомунізації останнього десятиліття і про радянський спадок, якого так і не позбулись.
Декомунізація в незалежній Україні
Перша хвиля декомунізації почалася ще у 1990-х зі змін у освіті, науці, медіа та громадському житті. Тоді з навчальних програм прибрали вивчення основ комуністичної ідеології та історії комуністичної партії, припинили добровільно-примусові маніфестації.
Також зникла цензура. А на підприємствах і у військових частинах ліквідували «ленінські кімнати».
А ще 1990-х відбулися перші перейменування. Змінювали назви установ і підприємств, які до того називалися на честь комуністичних діячів. Зокрема у Києві з 1991 року перейменували 14 станцій метро — більшість ще до ухвалення декомунізаційного закону.
У вересні 1991 року у центрі Києва демонтували монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції. Він став одним із перших демонтованих комуністичних пам’ятників в Україні.
Монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції — один із перших демонтованих комуністичних пам’ятників в Україні
Одним з перших кроків до запровадження системної декомунізації на законодавчому рівні став указ президента Віктора Ющенка 2007 року «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні». Він офіційно започаткував демонтаж пам’ятників діячам радянського періоду, причетним до організації голодоморів та політичних репресій.
Однак ця друга хвиля тривала не довго і завершилася із переобранням президента країни.
Третьою хвилею декомунізації можна вважати стихійний «ленінопад», що почався із повалення пам’ятника Володимиру Леніну у центрі Києва під час Революції гідності 8 грудня 2013 року. Вже за рік ця народна ініціатива охопила практично всю країну, а монументи Іллічу демонтували в усіх обласних центрах.
І ось у 2015 році Рада ухвалила закон, що засуджує комунізм і нацизм, а також категорично забороняє їх пропаганду як наругу над пам’яттю мільйонів жертв тоталітарних режимів.
Це вивело декомунізацію на повноцінний системний рівень. Перш за все, йдеться про усунення комуністичних символів і назв із публічного простору.
Катерина II, Пушкін та Жуков: найгучніші приклади декомунізації пам’ятників
Якщо після Майдану 2014 року зносили пам’ятники Леніну та іншим комуністичним діячам, то після повномасштабного вторгення почали демонтувати і пам’ятники діячам російської культури, зокрема письменникам Олександру Пушкіну та Максиму Горькому.
Демонтаж пам’ятника Пушкіна у тоді ще однойменному парку у Києві
Наприкінці 2022 року в Одесі разом із пам’ятником російському полководцю Суворову демонтували пам’ятник імператриці Катерині II, який встановили у 2007 році. Боротьба за знос цієї пам’ятки тривала понад 10 років і супроводжувалась скандалами і палкими суперечками.
У вересні 2022 року пам’ятник Катерині двічі обливали червоною фарбою, яка символізувала кров українців на руках імператриці. А до цього на постаменті залишили напис «Катерина = Путін».
У листопаді пам’ятник Катерині II «переодягли» катом. На голову російській імператриці одягли червоний ковпак, а в праву руку вклали мотузку з петлею для повішення.
Влітку 2022 року на сайті президента зареєстровали петицію з вимогою демонтувати пам’ятник. Наприкінці того ж року фігуру імператриці прибрали з постаменту і передали на зберігання до музею.
Демонтований пам’ятник російської імператриці Катерини ІІ в Одесі
У 2022 році у Харкові остаточно прибрали пам’ятник радянському маршалу Георгію Жукову. Вперше пам’ятник демонтували ще у 2019 році, але згодом міська влада його відновила.
Цього разу погруддя демонтувала вже не місцева влада, а спецпідрозділ Kraken полку «Aзoв».
Повалений пам’ятник радянському маршалу Георгію Жукову у Харкові
Читайте також: 11 років тому з повалення пам’ятника в центрі Києва почався стихійний “ленінопад” по всій Україні
Які українські міста перейменували в рамках декомунізації
З 2015 по 2024 рік в рамках декомунізації в Україні перейменовано 987 населених пунктів, 25 районів і 27 районів у містах.
Прецедентів із перейменуванням обласних центрів — лише два.
У 2016 році Верховна рада перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро, а Кіровоград — на Кропивницький (на честь одного із засновників українського професійного театру Марка Кропивницького).
Водночас області залишилися зі своїми старими назвами — Дніпропетровська і Кіровоградська. Адже для їхнього перейменування потрібно пройти складну процедуру внесення змін до Конституції.
У 2016 році Кіровоград перейменували у Кропивницький
У 2016 році Дніпропетровськ перейменували на Дніпро
Найбільше міст перейменовали на сході України.
На Донеччині змінили назву 10 міст, зокрема, Артемівську повернули історичну назву Бахмут, Дзержинськ став Торецьком, Червоноармійськ — Покровськом, Червоний Лиман — просто Лиманом.
На Луганщині перейменували вісім міст. Зокрема, Красний Луч став Хрустальним, а Стаханов — Кадіївкою.
На Дніпропетровщині, крім обласного центру, перейменували ще два міста: Орджонікідзе на Покров, Дніпродзержинськ — на Кам’янське.
На Кіровоградщині, крім Кропивницького, з’явилося місто Благовіщенське замість Ульяновки.
Два міста перейменували на Полтавщині. Червонозаводське стало Заводським, а Комсомольськ назвали Горішніми Плавнями (на честь одного із селищ, яке було на місці міста).
На Одещині перейменували міста Іллічівськ та Котовськ — на Чорноморськ та Подільськ.
По одному місту перейменували у Чернігівській (Щорс на Сновськ), Херсонській (Цюрупинськ на Олешки) та Рівненській (Кузнецовськ на Вараш) областях.
Скільки вулиць залишилось декомунізувати в Україні
За десять років в Україні в рамках процесу декомунізації перейменували тисячі вулиці.
За даними проєкту «Деколонізація. Україна», станом на 2025 рік усі вулиці декомунізували у Львівській та Івано-Франківській областях.
Наближаються до нульвої відмітки Закарпатська (залишилось 4 вулиці), Дніпропетровська (7) Хмельницька (12) Тернопільська (13) та Чернівецька (25) області.
У Харківській області треба декомунізувати ще 306 вулиці у Вінницькій — 305, у Київській — 228 та Одеській — 228.
Останнє місце в рейтингу посідає Запорізька область, де залишається 1001 об’єктів з радянськими назвами.
Кількість вулиць з радянськими назвами в облястях України на 2025 рік / DecolonizationUkraine
Які об’єкти за 10 років декомунізували у Києві
З 2014 року в Києві перейменували близько 500 вулиць.
Також навесні 2022 року депутати Київради ухвалили рішення про усунення об’єктів, пов’язаних з культурою та історією росії та СРСР, з публічного простору Києва.
Ось знакові події декомунізації у столиці.
У квітні 2022 року у столиці демонтували радянський монумент під Аркою дружби народів, саму арку перейменували. Тепер вона офіційно називається Арка Свободи українського народу.
У КМДА обговорювали знесення колишньої Арки дружби народів, але дійшли висновку, що це може бути небезпечним, адже частина конструкції — підпірна стіна, яка запобігає зсуву ґрунту. Крім небезпеки, демонтаж арки буде важким і надто дорогим, наголошують у Київраді.
Демонтаж пам’ятника біля колишньої Арки дружби народів
У жовтні 2022 року біля Національного транспортного університету в Києві активісти демонтували пам’ятник символу «руського міра» поету Олександру Пушкіну.
А 15 листопада 2023 року в Києві демонтували пам’ятник Пушкіну у парку на Шулявці, що колись носив його ім’я. Зараз парк вже перейменований на честь українського поета Івана Багряного.
У лютому 2023 року уКиєві демонтували пам’ятник радянському льотчику Валерію Чкалову і пам’ятник генералу Миколі Ватутіну.
У вересні 2023 року на Галицькій площі у столиці (колишня Площа Перемоги) демонтували елементи з радянського обеліска на честь «міста-героя Києва».
Демонтаж елементів з радянського обеліска на честь «міста-героя Києва»
У серпні 2023 року з монумента «Батьківщина-Мати» зняли герб колишнього СРСР і встановили український тризуб.
Герб України на щиті «Батьківщини-матері»
У травні 2024 року у Києві дерусифікували три станції метрополітену:
- «Дружби народів» стала «Звіринецькою»,
- «Площа Льва Толстого» — «Площою Українських Героїв»,
- проєктна станція «Проспект Правди» — «Варшавською».
Станція метро «Звіринецька», колишня (Дружби народів) у Києві
Яка область України є лідером з декомунізації
На початку 2024 року Львівщина стала першим регіоном, де демонтували всі радянські пам’ятники. Загалом в області їх було більше 300. Більшість з них — це скульптури радянських солдатів, найбільше їх було у Червоноградські громаді.
—
Катерина Гранатова, опубліковано у виданні Chas News
Читайте також:
- Сергій Грабовський: Чому наразі путін утілює програму Пушкіна
- Не лише Ватутін. Які ще моторошні символи з радянської епохи є Маріїнському парку столиці
- У Полтаві приберуть пам’ятники Пушкіну, Ватутіну та Зигіну, так і не дочекавшись дозволу Мінкульту
- Імперський, російського ґатунку, сенс тхне від дати 9 травня, починаючи від появи саме цієї дати
- Этот злобный и дикий "русский мир"… даже в Швеции
- Операция «Русская хромосома». Что делать с россией после
- Московити гірше орди
- Орки – это самоназвание россиян
- Оргия русского садизма на территории Украины
- Нелюдські злочини сучасних московитів кличуть про кару
+ Поки нема коментарів
Додати перший