Скандал у Лаврі: Максим Остапенко про причини свого звільнення, самобуди та наміри мафії забудовників

Гучне звільнення Максима Остапенка з посади генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 травня 2025 року спричинило черговий виток напруги у культурному середовищі України. Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК) назвало дев’ять причин такого рішення, звинувативши Остапенка в неефективному управлінні та "нереалізації державної політики".

Сам Остапенко вважає звинувачення безпідставними, а дії чиновників – "саботажем" та "нападом на тих, хто бореться з російськими наративами". Журналісти видання  "Бабель" поспілкувались з колишнім очільником Лаври, щоб з’ясувати його позицію. Це короткий переказ основних моментів з цього інтерʼю.

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» – найбільший музейний комплекс України. Після 30 років перебування монастирської частини (Нижньої лаври) в оренді УПЦ МП, у березні 2023 року заповідник розірвав договір. У квітні того ж року Максим Остапенко, який до цього 15 років очолював Національний заповідник «Хортиця» та встиг послужити в ЗСУ, був призначений новим гендиректором. Його звільнення через два роки стало несподіванкою та супроводжувалося публічною перепалкою з представниками МКСК.

Максим Остапенко

Як відбувалося звільнення?

За словами Остапенка, звільненню передувала піврічна "медійна атака" з боку міністерства. Комісія МКСК, що перевіряла заповідник у березні 2025 року, висунула низку претензій, на які, як стверджує Остапенко, він надав вичерпні відповіді. Однак замість діалогу отримав догану, а згодом – пропозицію написати заяву на відпустку з подальшим звільненням та переходом на посаду директора з наукової роботи, якої в структурі заповідника не існує. Остапенко відмовився.

Ввечері 21 травня директор департаменту МКСК Володимир Шорніков та голова комісії Олексій Жуков привезли Остапенку наказ про звільнення, вручивши його на капоті автомобіля. У наказі, за словами ексдиректора, не було підпису міністра Миколи Точицького. Остапенко заявив, що оскаржуватиме звільнення в суді.

Наказ про звільнення Остапенка. Остапенко в Лаврі.  Facebook / «Бабель»

Читайте також: Мінкульт у кращих традиціях "совка" та часів Януковича заявив: усі незгодні – вороги народу!

Дев’ять претензій Мінкульту: відповіді Остапенка

Міністерство висунуло цілий список звинувачень, які Остапенко детально прокоментував:

1. "Московський дух" та присутність УПЦ МП у Лаврі
   Міністр Точицький заявив, що Остапенко погано виконує закон про заборону московських релігійних організацій. Остапенко називає це маніпуляцією, оскільки закон почав діяти 20 травня 2025 року, а його звільнили наступного дня. Процедура заборони церков, за його словами, довга і передбачає судові рішення, а не дії директора заповідника. Присутність монахів УПЦ МП у Нижній лаврі (близько 147 осіб) він пояснює тим, що заповідник "застряг" в апеляційному господарському суді щодо розірвання договору оренди 79 об’єктів. Водночас, за його словами, ПЦУ має доступ до Нижньої лаври, проводить там богослужіння, а її монахи проживають у корпусі 70.

2. Незадовільний стан пам’яток та неефективне використання коштів на реставрацію
   МКСК заявило про 21 пам’ятку в незадовільному стані та одну аварійну. Остапенко погоджується з цим, але причиною називає хронічне недофінансування. За його даними, у 2024 році фонд заповідника становив 260 млн грн, а Рахункова палата зафіксувала, що на ремонт і реставрацію Лавра отримала менше 10% від потреби. Звинувачення у поверненні 11 млн грн з виділених 17 млн на реставрацію у 2024 році він також спростовує, пояснюючи, що гроші надійшли лише в грудні, і він намагався перекинути їх на нагальні потреби, але міністерство не погодило. У 2025 році, за його словами, на реставрацію Лаврі виділили "нуль" гривень.

3. Порушення під час реставрації Троїцької надбрамної церкви
   Заступник міністра Бєляєв звинуватив у заміні дерев’яних сходів на кам’яні та пошкодженні розпису. Остапенко стверджує, що дерев’яні сходи були тимчасовими, а кам’яні відновили коштом благодійників згідно з проєктом, затвердженим у МКСК. Він також звинувачує головного архітектора заповідника Якова Діхтяра у "саботажі" реставраційних процесів.

4. "Неприродний червоний колір" стін на виставці про Мазепу

   
   Виставка про гетьмана Івана Мазепу у Лаврі, на якій, як вважають чиновники міністерства, стіни пофарбовані у «неприродний червоний колір».
   

   Остапенко називає це звинувачення абсурдним, зазначаючи, що червоний – ключовий колір бароко. Виставка проходить у Келіях соборних старців, відремонтованих коштом благодійників (600 тис. грн), оскільки приміщення Мазепинського муру, де планувався музей гетьмана, не доремонтоване через відсутність фінансування.

5. Інші звинувачення
   Незаконна торгівля, оренда приміщень, робота кав’ярні без дозволів – Остапенко відкидає і ці закиди, стверджуючи, що всі дії були законними та спрямованими на розвиток заповідника. Наприклад, кав’ярня на три столики була відновлена на прохання відвідувачів.

"Зачистка сфери", самобуди, плани забудови та плани на майбутнє

Заступник міністра культури Сергій Бєляєв у Лаврі після звільнення Остапенка. Міністр культури та стратегічних комунікацій Михайло Точицький на відкритті виставки в Лаврі.  Facebook / «Бабель»

Остапенко вважає, що його звільнення – частина системної "зачистки сфери культурної спадщини", спрямованої проти керівників ключових установ, таких як "Софія Київська" (де також триває конфлікт з директоркою Нелею Куковальською), музей Другої світової війни, музей у Пирогові та музей Майдану.

Окремою гострою проблемою є незаконні забудови (самобуди) на території Лаври, що виникли за часів УПЦ МП. За даними, які наводить "Бабель", за 30 років було незаконно зведено 36 будівель, що спотворюють ансамбль Лаври, яка має статус ЮНЕСКО. Остапенко зазначив, що притягнути когось до відповідальності за ці самобуди було неможливо через неврегульовані земельні питання.

"Ми у 2024 році оформили всю землю за заповідником. Це моє найбільше досягнення як директора. Наступний крок — щось зробити з новобудом," – підкреслив він. За його оцінками, на території Лаври знаходиться сімнадцять незаконних споруд вартістю близько 30 мільйонів доларів.

Особливо гостро стоїть питання можливих планів подальшої забудови території Лаври. Остапенко розповів, що у 2013 році в Міністерстві культури було підписано "План організації території", написаний, за його словами, "під диктовку Павла (Лебідя)". Цей план передбачав забудову Нижньої лаври понад 20 спорудами, зокрема семиповерховим готелем.

Фото зроблене у грудні 2022 року. Тодішній намісник Лаври УПЦ МП Павло (Лебідь) та тодішній директор заповідника Рудник помолилися разом і зафіксували це на спільній світлині.  Facebook / «Бабель»

Читайте також:  Звичайний барига: біографія церковника, відомого як "Паша-мерседес"

Вважалося, що документ скасовано, але виявилося, що ні. У лютому 2025 року Остапенко написав листа міністру з вимогою терміново скасувати цей план. "Не виключаю, що це причина мого звільнення. Ми влізли в плани забудовників," – заявив Остапенко, припускаючи, що його дії, спрямовані на боротьбу з самобудами та скасування планів подальшої забудови, могли перешкодити інтересам певних осіб, зацікавлених у поверненні старих схем "дерибану".

Колишній директор Лаври також висловив розчарування діями заступників міністра Сергія Бєляєва та Володимира Шорнікова, які, на його думку, "підставляють міністра" та зводять серйозні питання до "кольору стін".

Щодо своїх планів, Максим Остапенко заявив, що мріє повернутися до лав ЗСУ. Після короткого відпочинку та поправки здоров’я він планує звернутися до ТЦК.

Контекст та наслідки

Скандал навколо звільнення Максима Остапенка збігся з іншим конфліктом – довкола директорки заповідника «Софія Київська» Нелі Куковальської, яка також заявила про тиск з боку міністерства. Громадська організація «Коаліція дієвців культури» розпочала збір підписів за відставку міністра культури Миколи Точицького.

Звільнення Остапенка, за його словами, вже призвело до зупинки міжнародних проєктів, зокрема договору з Чехією на реставрацію на 34 млн грн та фандрейзингового меморандуму на 25 млн грн.

Ситуація вкотре підкреслює системні проблеми у сфері управління культурною спадщиною в Україні та потребує прозорих рішень і конструктивного діалогу між усіма зацікавленими сторонами.

Коли громадськість, у особі "Коаліції дієвців культури" та сотні небайдужих громадян, висловлює занепокоєння щодо збереження культурної спадщини під час війни, міністерство незворушно відповідає: "Це все замовна інформаційна кампанія!"

—

За матеріалами видання "Бабель"

Читайте також: 

• На межі культурної катастрофи: чому українські музейні цінності досі під загрозою
• Внутрішній фронт. Культуру в Україні віддають на розтерзання дивним особам і все це смердить Єрмаком і Льовочкіним
• Злочинна байдужість: діячі культури вимагають від безголової влади евакуацію музейних експонатів з чотирьох областей
• Культурний саботаж. Про подвійну мораль і фарисейство Мінкульту щодо історичної спадщини
• Другий фронт, культурний
• Шах чи мат для Паші-Мерседеса? Що буде з московитською церквою після рішень Мінкульту та КСУ
• Паша Мерседес: хати, бізнес і віра в дорогі авто

 

Источник