Коли фактично почалася агресія проти України понад 10 років тому, цей момент значною мірою став переломний для ООН. І з цього моменту поступово знижується значущість цієї організації, її сприйняття.
Розв’язана Росією війна проти України послугувала остаточним вироком для ООН, констатує в ефірі Українського Радіо політолог Петро Олещук. Держава-агресорка Росія постійно порушує статут Організації Об’єднаних Націй і залишається при цьому членом Ради безпеки ООН, постійно ветуючи будь-які заходи, що могли б покарати цю державу-порушницю.
Така безкарність плюс максимальна бюрократизація ООН, її неефективність призводять до того, що ця організація може повторити долю Ліги націй, яка не впоралася із запобіганням початку Другої світової війни, зазначає Олещук. І резюмує: "Я не вірю в можливість формування ООН".
Петро Олещук. Фото з відкритих джерел
Останні кризові явища показали неефективність ООН
Організація Об’єднаних Націй нині розглядає можливість масштабної реорганізації, що передбачатиме об’єднання основних департаментів та перерозподіл ресурсів по всьому світу в умовах скорочення фінансування. Які країни і за яким принципом формують бюджет цієї організації?
Держави, які входять до складу ООН, виплачують відповідні внески, на які інституції ООН і функціонують. Але періодично трапляються питання, пов’язані зі сплатою чи несплатою внесків з боку тих або інших держав. Як на мене, це – відображення загальної кризової ситуації, в якій опинилася ООН.
Тому що ця організація була створена після завершення Другої світової війни на позначення нового міжнародно-політичного ладу, який забезпечували держави-переможці Другої світової війні, ядерні держави, які сформували Раду безпеки ООН. І коли потім почалася Холодна війна, ООН, попри те, що її функції були обмежені, виконувала задачі, пов’язані з забезпеченням балансу між різними блоками. І в такому ключі вона сприймалася і сприймається досі.
Але проблема в тому, що останні кризові явища показали неефективність ООН. І це, зокрема, відображається в тому, що держави починають не ставитись настільки серйозно і до членства, і до інституції ООН. І це відображається у всьому, зокрема у фінансових моментах.
Війна РФ проти України послугувала остаточним вироком для ООН
Зараз усе частіше лунають заяви про те, що ця організація вже не виконує своєї ролі, вона не має того впливу, який мала. Що змінило роль цієї організації?
Мабуть, ніхто не зможе назвати якусь конкретну дату, коли це трапилося, тобто, загалом функціонування ООН. Певний зсув намітився після Холодної війни, коли завершилася епоха двоблоковості, двох основних центрів, двох наддержав, які протистояли.
Після цього начебто сформувалася американська гегемонія, яка деякий час успішно функціонувала, і Сполучені Штати претендували на роль "Світового поліцейського". Зараз можна говорити про формування багатополярного світу, але загалом я думаю, що певні проблеми почалися тоді, коли структура ООН, яка була вибудована після завершення Другої світової війни, почала все більше і більше розбігатися із реальним станом справ у сучасному світі.
Наприклад, Росія, яка перейняла місце СРСР. Це велике питання, на підставі чого вона його перейняла, тому що, очевидно, Росія не могла претендувати одноосібно на місце Радянського Союзу в складі Радбезу ООН. І вона почала зловживати достатньо активно своїм членством в Раді безпеки ООН, проводячи з одного боку політику, яка прямо суперечить статуту ООН, тобто здійснюючи агресію проти членів ООН, порушуючи їх суверенітет, учиняючи низку інших порушень.
Але при цьому, залишаючись у складі Ради безпеки ООН, вона постійно могла ветувати будь-які заходи, які, наприклад, могли б бути застосовані проти неї як проти держави-порушниці. І от в той момент, коли Росія почала демонструвати безкарність будь-яких кроків на шляху порушення статуту ООН, водночас залишаючись повноцінною частиною ООН.
Щобільше, не просто частиною ООН, а державою, яка вирішує найбільш значні питання для ООН. Коли фактично почалася агресія проти України понад 10 років тому, цей момент значною мірою став переломний для ООН. І з цього моменту поступово знижується значущість цієї організації, її сприйняття. Тобто, саме війна в Україні послугувала остаточним вироком для ООН.
Розширити кількість постійних членів Радбезу і скасувати право вето
Що означає масштабна реформа ООН?
Про реформу ООН говорять давно. Але реформи потрібні далеко не всім країнам, які їх ухвалюють. Пропонується реформувати Раду безпеки ООН. По-перше, розширити кількість постійних членів, тому що нинішній склад постійних членів Ради безпеки ООН абсолютно не репрезентативний з точки зору світового порядку і балансу представництва різних регіонів світу. Європи там багато, а, наприклад, Африки немає, з Азії лише Китай. Те саме стосується, наприклад, Південної Америки. Тобто, повний дисбаланс в плані представництва.
Наступне питання – це питання право вето. Тобто, постійні члени Ради безпеки ООН мають право вето на будь-які рішення, які ухвалює Рада безпеки ООН, і цим правом, наприклад, регулярно зловживає Росія. Відповідно, досить давно вже обговорюється питання скасування права вето як чогось, що не дозволяє Радбезу виступати інструментом ухвалення реальних рішень.
Думаю, не важко пояснити, чому подібні рішення не ухвалюються і навряд чи найближчим часом будуть ухвалені. Тому що таким державам, як Росія, нічого такого не потрібно, їх цілком влаштовує в нинішніх станах справ, коли вони можуть фактично блокувати будь-які безпекові рішення в рамках ООН.
Статус постійного члена Ради безпеки має Китай, який теж проводить специфічну політику в багатьох сферах, а останнім часом вони розпочали достатньо агресивні дії щодо сусідів, зокрема, в Тихоокеанському регіоні. Я думаю, всі чули про історію із зайняттям китайськими військами спірних островів, які розташовані ближче до Філіппін і В’єтнаму. І, відповідно, на ці острови претендують дані держави. Але Китай на них висловлює претензії, які почав втілювати вже з допомогою силових методів.
Очевидно, що подібні дії з боку Китаю цілком читаються на основі того, що Росія проводить максимально агресивну політику, прикриваючись своїм статусом ядерної держави і постійного члена Ради безпеки ООН. І не виключено, що Китай так само буде проводити достатньо агресивну політику не лише в питанні Тайваню, який Китай розглядає як частину своєї суверенної території, але й щодо різноманітних спірних регіонів чи інших територіальних суперечок. І це дуже ризиковано для всього світового порядку.
"Я не вірю в можливість формування ООН"
У кожної з країн може бути своє бачення щодо реформи. Як бути?
Рішення Генеральної Асамблеї ООН ухвалюються, як правило, більшістю певних голосів. І, наприклад, рішення ухвалено, начебто проголосувало за нього багато держав, але переважна частина держав від голосування за подібні рішення ухиляється.
Якщо відверто, я взагалі не дуже вірю в можливість реформування ООН. Тому що ці всі різноманітні перешкоди будуть заважати. Сама ООН максимально бюрократизована, вона не відповідає реальному стану справ. Сформувалася вже ціла каста чиновників ООН, які прив’язані до необхідності узгоджувати свої рішення із державами, які виступають донорами ООН, але при цьому часто просувають не зовсім правомірні дії в контексті світового порядку.
Тому я не вірю в можливість формування ООН. Я думаю, що вона так собі буде загнивати, допоки не буде, зрештою, замінена чимось іншим. Але чим і як — оце питання цікаве, тому що донедавна прикладом відповідної трансформації системи світового порядку була ситуація після завершення Другої світової війни, коли виникла ООН, яка замінила Лігу націй. А та не впоралася із запобіганням початку Другої світової війни.
Баланс має змінитися від західних до незахідних держав
Суттєво змінюється баланс у світовій політиці в напрямку від Європи до держав Глобального Півдня. Це про весь незахідний світ. І зараз його роль посилюється. Будь-які нові міжнародні організації повинні передбачати зміщення балансу в напрямку від західних до незахідних держав, щоб був баланс між західним і незахідним світом, і таким чином будь-яка життєздатна організація буде містити умову, що необхідно забезпечувати подібний баланс. І цей весь баланс має бути переглянутий в порівнянні з сучасним ООН. Тому що сучасна ООН – це абсолютно незбалансована в цьому плані організація. І це так само впливає на її ефективність.
КОНТЕКСТ
Рада Безпеки ООН входить до 6-ти "головних органів" ООН. Радбез проводить свої засідання у Нью-Йорку. На відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право ухвалювати рішення, обов’язкові для виконання всіма членами ООН. 1965 року кількість Радбезу збільшили з 11-ти до 15 (перша поправка до Статуту ООН). П’ять постійних членів — Велика Британія, Китай, СРСР, США, Франція — і десять непостійних членів, що обираються Генеральною Асамблеєю ООН на два роки за географічною ознакою. П’ять із десяти непостійних членів переобирають щороку. Постійні члени Радбезу ООН, у тому числі Росія, яка зайняла місце СРСР після його розпаду, мають право вето, тобто блокувати ухвалення будь-якого рішення.
—
Джерело: Українське Радіо
+ Поки нема коментарів
Додати перший