Російська влада Криму перешкоджає колективному увічненню пам’яті жертв сталінської депортації кримських татар 1944 року. Напередодні 18 травня активістам Кримськотатарського національного руху масово розносили застереження про недопустимість незаконних акцій.
А в самі роковини депортації місцева російська влада біля меморіалу жертвам депортації не згадала про кримських татар. Як у Криму змінюють політику пам’яті, розповідає видання Крим.Реалії.
Після російської анексії Криму у 2014 році колективні жалобні заходи в пам’ять про жертв депортації кримських татар опинилися в регіоні фактично під забороною. У попередні роки вони проходили тільки під ідеологічним контролем російської влади. Будь-які спроби альтернативних акцій припинялися. Після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, масові заходи в Криму скасували з міркувань безпеки. Заходи до роковин депортації не зникли з порядку денного, але суттєво змінилися.
«Мене за кого мають? За злочинницю?»
Народній жалобі 18 травня в Криму активно протидіють російські силовики. Щороку напередодні цієї дати вони вручають активістам Кримськотатарського національного руху повідомлення про відповідальність за «проведення несанкціонованих акцій». Цього року вони приходили до багатьох відомих кримськотатарських активістів.
Таке застереження намагалися вручити кримськотатарській активістці Муміне Салієвій. Вдома її силовики не застали, тому намагалися вручити папір її матері. Вона відмовилася його взяти, пославшись на те, що не є представницею своєї доньки.
«Вони їй сказали: ну, ви ж знаєте, що ми приносимо такі застереження. Мама відповіла: «Звісно, знаємо, що нам після 2014 року вже заборонено і плакати, і згадувати, і молитися». І вони пішли», – розповіла Муміне Салієва у Фейсбуці.
Лутфіє Зудієва
Він зазначив, що діє за дорученням кримського главку МВС РФ та Центру з протидії екстремізму «з метою недопущення правопорушень і злочинів терористичного та екстремістського характеру», повідомляє «Кримська солідарність».
Силовик зобов’язав Лутфіє Зудієву підписати застереження. Вона залишила відмітку, що не згодна з попередженням, а також що не порушувала й не планує порушувати громадський порядок, ідеться в повідомленні.
Кримській юристці Лілі Гемеджі теж було вручено застереження.
Російські силовики під час обшуків у кримських татар у Бахчисараї, архівне фото
В останні роки російська влада Криму все частіше переходить від профілактичних «застережень» до адміністративних штрафів та арештів, зазначають у Кримськотатарському ресурсному центрі. В організації оцінюють такі дії як «черговий прояв системного тиску на корінний народ України та спробу залякати активістів напередодні дати, яка має особливе історичне значення для кримських татар».
Російські силовики публічно не коментують такі «заходи безпеки».
18 травня в Криму – без кримських татар
Підконтрольна Москві влада Криму 18 травня офіційно поклала квіти до меморіального комплексу «Шлях відродження народів Криму» в селищі Сирень Бахчисарайського району. Там у 1944 році був один із найбільших пунктів збору та депортації кримських татар.
Меморіальний комплекс жертвам депортації в селищі Сюрень у Бахчисарайському районі, створений російською владою
За десятиліття після повернення кримських татар до Криму більшість місць пам’яті жертв депортації там є гранітними каменями та меморіальними табличками. А ось пам’ятників і меморіалів – одиниці. Напередодні 18 травня кореспондент Крим.Реалії з’ясував, як виглядають зараз ці місця пам’яті.
Меморіал у сімферопольському парку «Салгирка» став одним із перших у місті повноцінних місць пам’яті про депортацію кримських татар. Його було створено у 2004 році за кошти українського бізнесмена Ріната Ахметова. Там проходило багато жалобних заходів.
Пам’ятний знак (закладний камінь) у сквері на бульварі Леніна біля залізничного вокзалу в Сімферополі було встановлено 18 травня 1993 року – до 49-х роковин депортації кримськотатарського народу.
