Використання безпілотників у війні в Україні відкрило нову сторінку у військовій історії і в перспективі може здійснити технологічну революцію у військовій справі, яку можна порівняти з тією, яку здійснила наприкінці XIX століття перша автоматична зброя, кулемет Максима, наприкінці XIX століття.
У разі успіху в розвитку дронових технологій ведення війни Україна зможе компенсувати асиметрії в живій силі та озброєннях, які вважалися нездоланними на початку конфлікту і забезпечували Росії перевагу у війні на виснаження.
На певних етапах конфлікту дронова перевага України вже зіграла роль вирівнювального чинника. Зокрема, дала змогу суттєво знизити ефект російської переваги в танках і бронемашинах. Однак потім російська армія адаптувалася до дронової війни, наростила власну армію безпілотників і розгорнула відповідні системи захисту.
Поки дрони не можуть замінити людей, і дронові операції вимагають великої кількості добре навчених фахівців. Однак вони витісняють людей з передової і в результаті знижують втрати живої сили. При цьому ефективність удару безпілотника, як і раніше, помітно нижча, ніж ефективність артилерійського снаряда, а самі дрони стають дедалі вразливішими до перехоплення і засобів радіоелектронної боротьби.
Справжня революція у веденні війни станеться, коли управління дронами вдасться вибудувати на базі технологій штучного інтелекту. Це не тільки істотно ускладнить перехоплення дронів, але й дасть змогу використовувати рій із сотень і навіть тисяч БПЛА, що кратно збільшить вражаючий ефект атаки;
Дронова перевага – критично важливий елемент у забезпеченні можливостей України у війні з Росією. На думку фахівців, рішучий ривок у використанні технологій штучного інтелекту в дроновій війні Україна здатна зробити протягом одного-двох років.
Асиметрична перевага
Спротив України російській агресії певною мірою може бути названий першою дроновою війною в історії. Ба більше, саме дрони давали змогу українським силам значною мірою компенсувати на певних стадіях конфлікту асиметрії в оснащеності озброєннями та живій силі. Успіх у конкуренції технологій використання безпілотників потенційно може нівелювати переваги Росії у війні на виснаження, які ще на початку конфлікту виглядали нездоланними.
Масове використання БПЛА в Україні стало відповіддю на нездатність обох сторін встановити контроль у небі, зазначає в коментарі для американського Council on Foreign Relations полковник ВПС США Крістен Томпсон. Це змусило армію підвищити маневреність наземних підрозділів, а також збільшити використання далекобійної зброї, артилерії, ракет і дронів.
Ера безпілотників у цій війні почалася з широкого застосування великих розвідувальних і ударних апаратів типу Bayraktar TB2, які добре зарекомендували себе в Лівії, Сирії та під час війни в Нагірному Карабасі у 2020 році.
На початку війни поставки Bayraktar TB2 Україні стали важливим стримувальним фактором проти російської агресії і мали таке саме велике значення, як і поставки протитанкових керованих ракет Javelin, констатують експерти Дослідницького центру армії Австралії (AARC). Уже в перші тижні війни TB2 почали взаємодіяти з українською авіацією і розширили можливості нанесення ударів по наземних цілях, їх використовували під час операції зі знищення ракетного крейсера "Москва", а також у битві за острів Зміїний у Чорному морі.
На початковій стадії конфлікту широке впровадження дронів дало ЗСУ асиметричну перевагу. Однак недоліки Bayraktar – низька швидкість (130 км/год) і великий розмах крила (12 м) – зробили їх уразливими на полі бою, коли російська армія налагодила роботу систем ППО і радіоелектронної боротьби (РЕБ), а різке збільшення втрат у поєднанні з високою вартістю (близько $5 млн) змусило українську армію відмовитися від їхнього використання.
Схожа доля спіткала і великий російський розвідувальний безпілотник "Орлан-10", який виявився недостатньо надійним, щоб регулярно постачати якісну розвідувальну інформацію з поля бою, пишуть австралійські експерти.
Місце великих безпілотників посіли військові дрони-камікадзе, такі як український Switchblade 600 або російський Lancet-3, а також саморобні дрони з можливістю управління з точки зору пілота (FPV), зазначає експерт Центру нової американської безпеки (CNAS) Стейсі Петтіджон.
Популярність FPV-дронів на війні пов’язана з їхніми малими габаритами і невисокою ціною. Апарати вартістю в кілька сотень доларів, які спочатку використовувалися для перегонів, у кіновиробництві та в інших мирних цілях, стали оснащуватися вибуховими речовинами і використовуватися для ударів. За оцінками експертів НАТО, понад дві третини російських танків були знищені на полі бою за допомогою FPV-безпілотників.
Іншою ключовою сферою застосування дронів став збір розвідданих про ситуацію на полі бою. Обсяг інформації, яку збирає БПЛА, настільки величезний і незамінний для сторін, що воюють, що на полі бою тепер ніхто навіть не намагається здійснити маневр або почати атаку без підтримки безпілотника, який у режимі реального часу поставляє інформацію про розташування противника. У результаті, зокрема, наступи в цьому конфлікті практично позбулися ефекту раптовості, а перевага оборони над атакою загалом помітно зросла.
Практики дронової війни
Безпілотники багато в чому змінили характер бойових дій, зазначає експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Франц Штефан-Гаді, який вивчав практику дронової війни на передовій. По-перше, критичного значення набув час доби для атаки: ЗСУ більшість операцій проводять перед світанком або пізно ввечері, коли російським операторам безпілотників складніше виявити нападників.
Зазвичай українці атакують російські позиції штурмовими групами приблизно по 10-16 солдатів, які висаджуються в траншеї противника за допомогою БМП або БТР за підтримки бойових танків. Щойно українські солдати займають позиції в російській траншейній системі, бронетехніка відступає, щоб не потрапити під ворожий вогонь за наводкою безпілотників.
Ще важливішу роль, ніж раніше, для наступаючої сторони відіграє рельєф місцевості: озброєні вибухівкою FPV-дрони краще використовувати з височини, інакше без додаткових дронів-ретрансляторів зв’язок із ними втрачається. Безпілотники також не можуть ефективно використовуватися в умовах сильного вітру, проливного дощу або негативних температур. Теоретично це дає наступаючій стороні перевагу, проте в реальності вона компенсується труднощами, з якими пов’язана організація атаки в таких умовах.
Хоча безпілотники перетворили поле бою, вони не замінили людей, і операція із застосуванням дрона може вимагати навіть більшої кількості підтримуючого персоналу, ніж стандартна військова операція аналогічного масштабу, причому йдеться про персонал, що має спеціальну підготовку, зазначає військовий аналітик Джек Уотлінг. Проте використання БПЛА веде до зниження втрат і забезпечує більшу стійкість підрозділів у різних місіях.
У червні 2022 року Вотлінг разом з українським розвідувальним підрозділом брав участь в операції із запуску БПЛА для спостереження за російськими позиціями: для цього колоні з восьми машин і восьми осіб довелося тривалий час просуватися до вигідної точки на місцевості, налагоджувати зв’язок, а потім упродовж кількох годин утримувати зайняту позицію.
Це було необхідно, щоб дозволити операторам провести радіоелектронну розвідку і спланувати траєкторію польоту дрона, після чого потрібен час, щоб проаналізувати зображення, що надходять із дрона. Ця реальність, за словами Вотлінга, помітно контрастує з тим, який вигляд мають операції безпілотників "на слайдах Пентагону в PowerPoint".
Завдяки роботизованим і автономним системам можливості підрозділів на "полі бою" в "теорії" дійсно виростають, пише експерт. Наприклад, автономна гусенична машина з кулеметом і невеликий розвідувальний дрон здатні пригнічувати позиції супротивника на полі бою ефективніше і точніше, ніж це зробив би кулеметник, але це зростання ефективності можливе тільки за участю підготовленого персоналу. Без оператора автономні системи роблять безглузді помилки "від продовження стрільби по вбитим до застрявання в таких простих перешкодах, як ворота ферми", а самого оператора на випадок поранення повинен страхувати ще як мінімум один військовослужбовець.
Для функціонування роботизованих автономних систем кулеметному взводу необхідно вміти керувати парком складних технічних і транспортних засобів. Якщо така система отримає пошкодження на полі бою, її необхідно відновити або евакуювати, для чого також потрібен спеціальний транспортний засіб. Загалом, резюмує Вотлінг, використання механізованих і безпілотних систем вимагає порівнянної зі звичайною чисельністю підрозділів кількості персоналу, який при цьому повинен володіти рідкісними для сучасних збройних сил навичками.
Крім того, навіть значна кількість дронів-камікадзе не може зрівнятися з потужністю артилерійського вогню, додає Стейсі Петтіджон. Базовий американський 155-міліметровий артилерійський снаряд містить майже 11 кг вибухівки, в той час як більшість звичайних FPV-дронів несуть трохи більше 1 кг. І навіть цей скромний у військовому відношенні бойовий заряд складно доставити до цілі через активне використання обома сторонами засобів РЕБ, які глушать радіочастоти, внаслідок чого оператор втрачає контроль над БПЛА.
У Бахмуті під час наступу російської армії у 2022-2023 роках інтенсивність роботи російських засобів РЕБ була настільки високою, що українські безпілотники не могли долати дистанцію понад 500 м, пишуть аналітики ААRС. Як зазначає військовий експерт Роб Лі, який неодноразово бував на позиціях ЗСУ, атаки за допомогою FPV-дронів мають точність менш як 50%, а для знищення одного танка може знадобитися 10 і більше таких дронів.
Крім того, вразливими місцями систем БПЛА є наземні блоки запуску і відновлення, станції управління, комунікаційне обладнання, логістика і допоміжні системи, нейтралізація яких може ускладнити або унеможливити експлуатацію дронів.
Економіка дронової війни
Незважаючи на різні недоліки і обмеження, дрони мають незаперечну перевагу – низьку ціну, що робить їх вкрай ефективним інструментом. Морські безпілотники дозволили ЗСУ знищити третину Чорноморського флоту Росії і змусили Москву перебазувати кораблі, які залишилися, з Севастополя.
Широке використання БПЛА дальнього радіусу дії дало Україні можливість організувати масовані удари по кількох сотнях військових і промислових об’єктів на території Росії. Москва зі свого боку активно використовує безпілотники типу Shahed у комбінованих атаках по об’єктах енергетичної інфраструктури і до середини 2024 року, за оцінками експертів RUSI, знищила близько 50% енергетичних потужностей України, включно з 80% теплових електростанцій і близько третини гідроелектростанцій.
Створення ефективної системи противодронової оборони при цьому ускладнене, оскільки вартість знищення дрона виявляється часто значно вищою за його ціну. Вартістьросійської ракети ППО, за допомогою якої збивають українські дрони, становить близько $1 млн, у схожі суми оцінюють постріл найсучасніших систем ППО ЗСУ. У березні Королівський флот Великої Британії перехопив безпілотник хуситів вартістю близько $2 тис. ракетою морського базування Sea Ceptor, вартість якої, за деякими оцінками, становить £2 млн.
Низька вартість і висока ефективність дронів уже змушують західних аналітиків сумніватися в раціональності військових інвестицій США і їхніх союзників, які, як і раніше, базуються на концепціях військового будівництва XX століття. Одним із найбільш критикованих проєктів є американський винищувач-невидимка п’ятого покоління F-35A, який, на думку військових експертів War on the Rocks, не годиться для сучасного повітряного бою, де йому доведеться протистояти недорогим ворожим безпілотникам.
Пентагон має намір закупити 1763 таких літаки, при цьому вартість кожного оцінюють у $130 млн, а загальні витрати на одну машину, включно з експлуатацією протягом життєвого циклу, становитимуть щонайменше $460 млн. Водночас, як зазначиввійськовий експерт американського Національного університету оборони (NDU) Томас Хаммес, один китайський дрон-камікадзе Sunflower коштує близько $30 тис. Своєю чергою, авіаносець USS Gerald R. Ford, відправлений до Вашингтону, коштує близько $30 тис.
У свою чергу авіаносець USS Gerald R. Ford. Ford, відправлений Вашингтоном у близькосхідний регіон після атаки ХАМАС на Ізраїль, обійшовся американським платникам податків у $13 млрд. За ті самі гроші США могли закупити 650 тис. дронів Shahed, всього кілька десятків тисяч. дронів Shahed, лише кілька десятків яких здатні завдати серйозної шкоди подібному кораблю, якщо не не потопити його, зазначають колишній офіцер морської піхоти США Елліот Акерман та адмірал ВМС США у відставці Джеймс Ставрідіс.
Кулемет Максима зі штучним інтелектом
Перевага дронів на полі бою стане вирішальною, коли їхнє керування буде інтегроване зі штучним інтелектом (ШІ), пишуть у колонці для The New York Timesавтори книжки про майбутнє війни Радж Шах і Крістофер Кірхгофф. Момент появи в армії автономних систем озброєнь на базі штучного інтелекту вони порівнюють із першим використанням першої повністю автоматичної зброї, кулемета Максима, 1893 року, що дало змогу 700 британським солдатам придушити повстання матабеле в Південній Африці, де їм протистояла 5-тисячна армія тубільців. Саме в цей момент, якщо говорити про російсько-український конфлікт, може бути назавжди знівельовано головну і явну перевагу Росії – перевагу в живій силі.
Першою критичною перевагою керованих ШІ дронів стане невразливість до перехоплення, пише Reuters. Нинішні технології РЕБ ґрунтуються на тому, щоб переривати зв’язок БПЛА з оператором, однак дрони під управлінням ШІ взагалі не матимуть такого зв’язку, оскільки зможуть ідентифікувати і вражати цілі на основі закладеної в них програми. Також ШІ, на відміну від людини, буде здатний одночасно керувати тисячами дронів, які зможуть діяти не окремо, а роями, що кратно підвищить їхню ударну потужність, зазначають Акерман і Ставрідіс.
Одним з ключових гравців з розроблення та виробництва безпілотників, у тому числі з використанням ШІ, стала Україна, де технологіями військових дронів займаються на цей момент понад 200 стартапів, інвестиції в які до 2024 року мають сягнути $50 млн, пише Київський інститут економіки.
Ключовим завданням для виробників БПЛА в Україні є створення недорогої системи прицілювання з використанням штучного інтелекту, яку можна було б масово розгорнути вздовж усієї лінії фронту, зазначає Reuters. Паралельно українські стартапи працюють над тим, щоб FPV-дрони можна було використовувати незалежно від оператора.
Стейсі Петтіджон зазначає, що дотепер використання дронів на "полі бою" в Україні призвело радше до "еволюції", ніж до "революції" в збройних силах: найпомітніше від БПЛА виграла артилерія обох армій, яка змогла швидше і точніше вести вогонь по позиціях противника.
Використання автономних і тісніше пов’язаних з іншими видами озброєнь дронів може кардинально революціонізувати війну, зазначає експерт, однак скільки часу займе цей процес, невідомо. До теперішнього моменту Україна може бути близька до створення лише частково автономних безпілотників з можливістю управління з точки зору пілота, але швидкість розвитку штучного інтелекту і темпи інновацій на полі бою настільки високі, що ривок у цій галузі може відбутися протягом одного-двох років.
—
Джерело: re-russia.net
Читайте також:
- Про FPV-дрони та їхню роль у війні: якщо ситуація з БпЛА не зміниться, за рік нам доведеться сісти за стіл переговорів
- Юрій Касьянов: Дрони, як неіснуючий рід військ
- Колишній командувач ВПС Великої Британії Шон Белл: "є способи, якими Україна може намагатися асиметрично посилити тиск"
- Марія Берлінська: Ланцети, пропаганда і реальність
- Павло Кащук, волонтер: Чому в нас нема свого Шахеда
- Які пʼять ключових викликів можуть чекати Україну в 2024 році
- Є кричуща проблема з закупками складних дронів та тепловізійної оптики для ЗСУ. Негайно має втрутитися Кабмін і Офіс Президента
+ Поки нема коментарів
Додати перший