Світ остаточно провалився у задзеркалля, де реальність розщепилася на дві несумісні картини. В одній — небо над Львовом палає від ударних дронів рашистів, а мури Бернардинського монастиря XVI століття здригаються від вибухів.
В іншій — у вишуканих садах Джардіні у Венеції російська делегація готує відкриття павільйону з поетичною назвою «Дерево, вкорінене в небі». Це вже не просто подвійні стандарти, це кривавий постмодерн, де терористичний режим нищить світову спадщину ЮНЕСКО в Одесі та Львові, одночасно отримуючи карт-бланш на участь у найпрестижнішому мистецькому форумі планети.
Це вже не просто подвійні стандарти, а «культурне айкідо» путінського терористичного режиму. За фасадом «мистецтва поза політикою» ховаються гроші газових олігархів та вплив керівництва корпорації «Ростех», чиї заводи й виробляють вбивчі безпілотники. Чому голос 22 країн був проігнорований організаторами Бієнале, як ультраправі зв’язки керівництва виставки легалізують пропаганду агресора та чому венеційська інсталяція вкорінена не в небі, а в попелі українських міст — читайте далі.
Рекорди терору та денне багаття Бернардинів
У Львові 24 березня близько 16 години російський "Шахед" влучив в історичний центр міста по монастирю Бернардинів – пам’ятці 16 століття. Пошкоджено дзвіницю pic.twitter.com/tEzqksDc9U
— Аргумент (@argumentua) March 25, 2026
24 березня 2026 року увійде в історію як день абсолютної жорстокості. За добу РФ запустила по Україні близько 950 «шахедів» — цифра, що виходить за межі здорового глузду. Поки українські військові героїчно збивали сотні вбивць, зафіксовано 15 влучань.
Одне з них відбулося близько 16:00 прямо в історичному центрі Львова. Російський дрон влучив у пам’ятку XVI століття — монастир Бернардинів, пошкодивши дзвіницю. Це був один із трьох ударів по місту того дня, який наочно продемонстрував — ворог не чекає ночі, він прагне нищити європейську культуру відкрито, при яскравому світлі сонця.
«Дерево, вкорінене в небі» — так називається російський проект у Венеції. У цей же час російські снаряди виривають з корінням столітні дерева в українських парках і перетворюють на щебінь архітектурні шедеври, які пережили світові війни, але не витримали зустрічі з «рускім міром».
Гроші Ростеху та доньки генералів у венеційських садах
Склад російської делегації на Бієнале — це вирок європейській системі цінностей. Комісаркою виставки стала Анастасія Карнєєва, донька заступника директора «Ростеху» Миколи Волобуєва. Це та сама корпорація, яка виготовляє зброю, що зараз методично перетворює українські міста на руїни.
Гендиректор «Ростеху» Сергій Чемезов — один із головних прихильників війни, але його оточення спокійно готує «простори для діалогу» в Італії. Поки львів’яни гасять пожежу на даху біля монастиря, італійський Фонд бієнале прикриває російську пропаганду мантією «мистецтва поза політикою».
Організатори ігнорують той факт, що павільйон фінансується газовим олігархом Міхельсоном, чия компанія «Новатек» є гаманцем режиму. Росія використовує культуру як димову завісу, щоб за нею приховати обвуглені стіни львівських соборів та розбомблені музеї Одеси. Це сюрреалістична картина, де гроші від продажу ресурсів, що йдуть на дрони, одночасно оплачують виставки про «високе і вічне».
Венеційський сором та ультраправі зв’язки
Чому голос України та 22 інших країн був проігнорований? Відповідь лежить у площині ідеологічних симпатій. Президент виставки П’єтранджело Буттафуоко, виходець з ультраправих кіл, відкрито називав Путіна «єдиним справжнім правим лідером».
Коли такі люди приймають рішення, вони не бачать диму над Бернардинами. Вони бачать у Росії «оплот традицій», навіть якщо ці традиції включають в себе масовані удари по цивільних об’єктах у центрі міст, що належать до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
УКРАЇНА 24 БЕРЕЗНЯ
950 дронів за добу. 15 влучань. Денний удар по центру Львова о 16:00. Пошкоджено монастир XVI століття. Десятки поранених цивільних.
ВЕНЕЦІЯ БЕРЕЗЕНЬ 2026
Відкриття російського павільйону. Спонсорство газових олігархів. Комісарка — донька генерала "Ростеху". Теза про "мистецтво поза політикою".
Баналізація терору через естетику
Ми опинилися в ситуації, коли світ звикає до війни як до фонового шуму. Якщо Росія може нищити історичні центри міст вдень, а ввечері презентувати мистецькі перформанси у Венеції — значить, правила більше не діють.
Культура в руках агресора — це не міст між народами, це облогове знаряддя. Кожен відвідувач російського павільйону у Венеції має розуміти, що за яскравими інсталяціями стоїть гуркіт «шахедів», які в цей момент руйнують подібні за цінністю будівлі в Україні.
Відсутність реакції на такі «культурні щілини» призведе лише до того, що Росія пролазитиме в них все глибше, привчаючи світ до думки, що вбивати і творити можна одночасно. Це і є справжній постмодерн по-російськи — будувати «дерево в небі» на фундаменті зі спалених міст та людських життів.
—
