В умовах повномасштабної війни проти Росії, коли кожен українець платить кров’ю за майбутнє держави, у тилу продовжують жити й збагачуватись персонажі, які давно мали б сидіти не в прокурорських кабінетах, а на лаві підсудних. Ян Стрелюк — символ недолюстрованого прокурорського дна, який під прикриттям друзів колишнього Генпрокурора Віталія Яреми та його поплічників Анатолія Даниленка, Геннадія Ільїна й Ігоря Кушніра, не просто уникнув відповідальності — а й отримав нову посаду під час війни. Це не просто системна помилка. Це демонстративне знущання над законами України та суспільним запитом на справедливість.
Поки на фронті гинуть кращі сини держави, Ян Стрелюк обзаводиться маєтками біля озера Золоче та преспокійно керує прокуратурою Кіровоградської області. Декларації цього діяча приховані НАЗК «через воєнний стан». Але чомусь інші прокурори лишаються відкритими — отже, причина не у війні, а в «дахові», який забезпечують старі прокурорські схеми. Саме ті, що зрослися із бізнес-угрупованнями й партійною корупцією часів Януковича й Порошенка.
Ім’я Стрелюка виринає щоразу, коли йдеться про афери з українською державною землею, судовими рішеннями та виборчими фальсифікаціями. У 2012 році він «не побачив підстав» розслідувати скандал із фейковою перемогою Тетяни Засухи на 94 окрузі. У 2014 — «не помітив» рейдерського захоплення 140 гектарів державних водойм, які перейшли до Даниленка й фірми його сина. У 2015 — дружина Стрелюка вже серед засновників фірми «Містобуд Інвест», що забудовує Конча-Заспу на місці знищеної природи. І все це — під оком Яреми, що мешкає в тому ж котеджному раю, куди згодом переїхали і прокурорські родини.
Злочинний клан, який довгий час паразитував на українській державності, не просто вижив після Майдану — він адаптувався, інтегрувався в нову реальність і почав знову вгризатись у ресурси держави. Зв’язки Яреми з Київрадою часів УДАРу, «будівельні» оборудки з Ігорем Кушніром із «Київміськбуду», дерибан водойм у Василькові, риболовний клуб «Солтанівка», котеджі у Вишеньках — це не випадкові епізоди, а логічний ланцюг системної прокурорської мафії, яка десятиліттями зрощувала свої гілки на всіх рівнях влади.
Війна, замість того щоб обнулити ці токсичні елементи, дала їм ще більше інструментів для приховування слідів. Поки армія воює — Стрелюк із подачі друзів з прокурорського минулого отримує підвищення. Поки пересічні громадяни живуть на межі виживання — дружини прокурорів стають співвласницями елітних маєтків. Поки хтось сидить у бліндажах, інші продовжують «кришувати» схеми ще з епохи Засухи.
Мовчати про це — злочин. Терпіти — зрада. Ян Стрелюк, Анатолій Даниленко, Віталій Ярема, Ігор Кушнір, Геннадій Ільїн — це не імена з минулого. Це — діюча, вбудована в систему машина знищення державного інтересу. Її розбір має бути питанням не журналістських розслідувань, а публічного трибуналу. І чим швидше — тим більше шансів залишити Україну для українців, а не для прокурорських друзів Яреми.
Національна агенція із запобігання корупції засекретила декларації про доходи прокурора Кіровоградської області Яна Стрелюка. Офіційною причиною для вилучення документів з вільного доступу є воєнний стан в Україні та важливість посади чиновника. Водночас фінансові звітності деяких інших обласних прокурорів залишаються доступними.
Тому виникає питання, чим же Стрелюк відрізняється від своїх колег по цеху і чому його майно та доходи вирішили «закрити»? Відповіддю на це питання може бути протекція від колишніх прокурорських часів постмайданної України, яка не втратила свій вплив і сьогодні.
Ян Стрелюк мало відомий широкому загалу. Проте в органах прокуратури він працює понад 20 років. Спочатку на прокурорських посадах в Київській області, зокрема у Фастівському, Обухівському та Васильківському районах. Згодом його перевели на Полтавщину, звідки зі скандалом після незаконного прослуховування перенаправили до Солом’янського району Києва. З лютого 2023 року Стрелюк очолює Кіровоградську прокуратуру.
Хоча декларації чиновника були вилучені з вільного доступу, довідки з Реєстру майнових прав дають зрозуміти, яким майном встиг обрости Стрелюк та його родина за час прокурорської роботи. В цьому випадку важливі дати надбання права власності на об’єкти нерухомості, оскільки вони співпадають із певними політичними подіями в країні та дають змогу зрозуміти, хто ж «кришує» Стрелюка.
Видання «Останній бастіон» приділяло багато уваги особі Стрелюка, поки він очолював прокуратуру Полтавщини. В численних публікаціях говорилось про його ймовірну причетність до корупції та розкрадань. В одній з них міститься доволі цікава інформація, яку станом на зараз повністю підтверджує джерело у прокурорських колах.
Журналісти писали про те, що нібито Стрелюк отримав чималенький хабар за закриття очей на привласнення 140 гектарів державних водойм колишнім заступником Генпрокурора Анатолієм Даниленком. На той час Стрелюк очолював прокуратуру Васильківського району, де ці водойми розміщені. Завдяки тому, що прокуратура вчасно не подала апеляцію на попередні рішення суду, землі відійшли Даниленку і зараз на них розміщується рибальський клуб «Солтанівка».
Про привласнення Даниленком понад 100 гектарів ЗМІ вперше написали у 2014 році. Тоді фірмою «Солтанівка-каскад», якій відійшли ці землі, керували син Даниленка В’ячеслав та син його бізнес-партнера, колишнього депутата Київради від партії УДАР Геннадія Ільїна – Микита.
Згідно з даними Реєстру речових прав у тому ж 2014 році у дружини Яна Стрелюка Людмили Курносової з’явилась земельна ділянка у Фастівському районі Київської області, що розташована поруч із Васильківщиною.
У 2019 році родина прокурора Яна Стрелюка стала фактичним сусідом бізнес-партнера Даниленка Геннадія Ільїна. Його дружина отримала право власності на земельну ділянку у селі Вишеньки, яке розташоване впритул до столичного району Осокорки. В цьому ж селі, за даними джерел, проживає Ільїн з родиною.
Якщо поглянути на мапу, можна побачити, що земельна ділянка дружини Стрелюка розташована поблизу озера Золоче та однойменного котеджного містечка. В ньому, як раніше повідомляли журналісти, мешкає колишній шеф Даниленка, ексгенпрокурор Віталій Ярема.
У 2015 та 2016 роках дружина Яна Стрелюка Людмила Курносова була серед засновників ТОВ «Містобуд Інвест». Ця фірма фігурувала в розслідуванні щодо ймовірної незаконної забудови земель Конча-Заспи. Йшлося про котеджне містечко «InWood», яке зводив колишній очільник «Київміськбуду» Ігор Кушнір.
Кушнір теж не чужа людина для Даниленка та Ільїна. Джерело підтверджує, що вони давно товаришують. Коли Кушнір очолював «Київміськбуд», комунальне підприємство допомагало будувати житловий комплекс «Ярославів град». Даниленко та Ільїн збудували його на місці знесеного Сінного ринку попри численні акції протесту активістів.
У 2012 році ім’я Яна Стрелюка засвітилось у ще одному скандалі – він фактично схвалив перемогу на виборах у 94 окрузі Київщини депутатки від Партії регіонів Тетяни Засухи. На той час це була одна з найскандальніших перемог, оскільки за даними опонентів Засухи вибори в окрузі були тотально сфальсифіковані.
Свою перемогу намагався відстояти кандидат від партії «Батьківщина» Віктор Романюк. За його словами, тодішній Васильківський міжрайонний прокурор Ян Стрелюк «написав 11 листів, що не вбачає підстав для відкриття кримінального провадження по заявах (щодо фальсифікацій – ред.), бо суди вже й так все встановили».
«Ні новий Кримінально процесуальний кодекс, ні запевнення влади, що в нас тепер заява про злочин є автоматично підставою для відкриття кримінального провадження, не були аргументом для цього знавця кримінального законодавства», – говорив Романюк.
Мало того, що приблизно в цей час Стрелюк допомагав ексзаступнику Генпрокурора Анатолію Даниленку легалізувати право власності на 140 гектарів водних угідь. Він же закрив очі на фальсифікацію результатів виборів для перемоги Тетяни Засухи, з родиною якої, за даними співрозмовника, Даниленко дуже добре знайомий.
У 2014 році Ян Стрелюк зміг уникнути люстрації, якої вимагали представники добровольчих батальйонів. Після візиту бійців у Васильківську прокуратуру він спішно написав заяву на звільнення.
Але ймовірна протекція від прокурорських високих чинів допомогла йому залишись у системі та спочатку перейти на посаду до Полтавської області, а вже під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну – до Кіровоградської.
Чи пов’язане вилучення декларацій Яна Стрелюка з вільного доступу з його прокурорською «кришею», звичайно, ніхто достеменно не скаже. Але вся його кар’єра та майнові здобутки доводять, що «старі друзі» з оточення колишнього Генпрокурора Віталія Яреми продовжують зберігати вплив на прокуратуру.
Автор: Олена Добродій
+ Поки нема коментарів
Додати перший