Чихун, Кривонос, Комарницький: як НАБУ кришує 9 гектарів лісопарку на Теремках, поки ловить туалети

Забудова лісопарку на Теремках та корупційно-кадрові мережі київського містобудування: Системний аналіз

Відчуження комунальних земель, вилучення рекреаційних зон під високощільну житлову забудову та трансформація механізмів тіньового управління інфраструктурним сектором міста Києва становлять один із найгостріших комплексних викликів для правопорядку й містобудівної політики столиці. Показним прикладом застосування таких деструктивних практик є ситуація навколо лісопаркової території площею майже 9 гектарів у мікрорайоні «Теремки-III», де реалізується проєкт зведення масштабного житлового масиву.

Системний аналіз юридичних осіб, кадастрових реєстрів, містобудівних дозволів, матеріалів антикорупційних розслідувань та судових проваджень дозволяє відтворити багаторівневу структуру взаємозв’язків між комунальними підприємствами, приватними суб’єктами господарювання, регуляторними органами та посадовими особами антикорупційної й виконавчої гілок влади.

Кадастрова характеристика та містобудівний контекст ділянки на Теремках

Земельний масив, розташований у Голосіївському районі міста Києва між вулицями Жулянською та Чабанівською (впритул до районної котельні «Теремки»), становить частину 4-го мікрорайону житлового району «Теремки-III». Зазначена територія охоплює дві земельні ділянки загальною площею 8,8527 га:   

• Ділянка № 1: кадастровий номер 8000000000:79:483:0021, площа 3,1454 га;   
• Ділянка № 2: кадастровий номер 8000000000:79:483:0023, площа 5,7073 га.   

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру, ці ділянки мають цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Містобудівні умови та обмеження для забудови були затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 16 серпня 2018 року № 787.   

Проєкт забудови передбачає зведення 15 житлових будинків висотою 25–26 поверхів, розрахованих на 3000–3500 квартир, із загальним кошторисом понад 2,94 млрд гривень. Офіційним публічним обґрунтуванням вилучення зеленої зони стало нібито забезпечення житлом учасників АТО за програмою «Доступне житло». Проте практична реалізація цього об’єкта вимагає тотального знищення лісопаркового масиву, що включає зрізання сотень багаторічних насаджень.   

Містобудівна ситуація довкола лісопарку додатково ускладнюється паралельним прокладанням підземної теплотраси від котельні «Теремки» до ТЕЦ-5 вартістю близько 540 млн гривень, де генеральним підрядником виступає ТОВ «ІБК “Атмосфера Менеджмент”». Початковий проєкт 2023 року передбачав прокладання інженерних мереж під вулицею Теремківською згідно з Генеральним планом міста без ушкодження зелених зон. Втім, подальше коригування трасування вбік лісопаркової смуги дозволило створити безпосередню інфраструктурну основу для підключення як майбутнього житлового масиву на комунальних ділянках, так і суміжних комерційних об’єктів будівництва.   

Схема делегування функцій та корпоративна афіліація

Ключовим елементом обходу відкритих конкурсних процедур при відчуженні комунальних ресурсів є використання міських комунальних підприємств як формальних «земельних акумуляторів». Київська міська рада відвела 8,85 га землі поза аукціоном комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», очолюваному Володимиром Шарієм.   

У подальшому КП «Спецжитлофонд» перепоручило функції замовника будівництва приватній структурі — ТОВ «БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО “БУД-МОНОЛІТ”» (код ЄДРПОУ 42767044). Такий крок дозволив фактично перепідпорядкувати девелопмент комунальної землі приватним інтересам без належного контролю з боку територіальної громади.   

Процес перерозподілу ресурсів реалізується через чітку послідовність: Київська міська рада виділяє земельну ділянку без торгів комунальному підприємству під соціально чутливі цілі, після чого КП передає функції замовника підконтрольній компанії. У результаті приватний девелопер отримує містобудівні права, виступаючи через мережу пов’язаних суб’єктів господарювання, які замикаються на неофіційному центрі прийняття рішень Дениса Комарницького, уповноваженого здійснювати тіньовий контроль за будівельною галуззю Києва.   

Аналіз реєстраційних даних ТОВ «БП “БУД-МОНОЛІТ”» демонструє розгалужену мережу юридичних осіб, пов’язаних із ключовими епізодами столичної забудови:

• Андрій Андрійович Чихун: оформлений директором і співвласником ТОВ «БП “БУД-МОНОЛІТ”». Одночасно Чихун очолює та співволодіє ТОВ «МІСЬКБУДАЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 37451079). Ця компанія є созамовником будівництва житлового комплексу «Park Life» (раніше «CitiZen») у рекреаційній зоні Солом’янського ландшафтного парку за адресою: вул. Генерала Шаповала, 1–3.   
• Ігор Віталійович Софтенко: виступає засновником ТОВ «БП “БУД-МОНОЛІТ”». Водночас Софтенко очолює ТОВ «СКАЙБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 39861149). Ця фірма є системним отримувачем мільярдних підрядів від столичних комунальних підприємств. Зокрема, «СКАЙБУД ГРУП» залучалася як генпідрядник зведення ЖК «Forest» на замовлення КП «Спецжитлофонд», де фігурувала в аудитах та судових позовах щодо неповернення авансових платежів на суму понад 21,8 млн гривень.   

Інституційно-дозвільний контур: Роль ДІАМ та часовий контекст 2022 року

Ключовим етапом у легалізації майбутніх будівельних робіт на Теремках стало отримання дозвільної документації. Дозвіл на виконання будівельних робіт щодо зведення житлового комплексу на ділянках 8000000000:79:483:0021 та 0023 було видано Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ) у 2022 році.   

У цей період посаду голови ДІАМ обіймав Семен Кривонос (очолював інспекцію з травня 2021 року до березня 2023 року, після чого призначений директором НАБУ). Оформлення дозволу центральним органом державного архітектурно-будівельного контролю під керівництвом Кривоноса створило юридичну підставу для підготовчих робіт та подальшого видалення зелених насаджень.   

Оцінка цієї дозвільної процедури виявляє суттєву суперечність: новостворений орган містобудівного контролю (ДІАМ), покликаний викорінити корупційні практики ліквідованої ДАБІ, погодив зведення 15 висотних будинків на рекреаційній території, відчуженій з комунальної власності за позаконкурсною процедурою.   

Антикорупційний розріз: Операція «Чисте місто» проти масштабних відчужень

У лютому 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про проведення спецоперації «Чисте місто», спрямованої на викриття корупційних схем у земельній та бюджетній сферах столиці.   

Розслідування встановило існування злочинної організації, яка діяла протягом 2022–2024 років. Схема полягала в підшукуванні перспективних комунальних ділянок та здійсненні первинної реєстрації на підставних осіб права власності на неіснуючі споруди (у тому числі тимчасові об’єкти чи громадські вбиральні — звідси медійна назва «туалетна схема»). Надалі підконтрольні суб’єкти зверталися до Київської міської ради із заявами про надання землі у користування для «обслуговування» цих об’єктів, що дозволяло оминати обов’язкові аукціонні процедури.   

У межах операції «Чисте місто» підозри було вручено низці посадовців, серед яких:

• Петро Оленич (заступник голови КМДА);   
• Михайло Терентьєв (голова постійної комісії Київради з питань земельних відносин);   
• Олена Марченко (член земельної комісії Київради);   
• Денис Комарницький (визначений слідством як керівник злочинної організації).   

За даними слідства, прямо завдана шкода громаді Києва за розслідуваними епізодами становила 11,6 млн гривень, а також було відвернуто незаконне вилучення ділянок вартістю 83,7 млн гривень.   

Втім, реалізація оперативних заходів викрила значні процесуальні проблеми. Попри публічні заяви директора НАБУ Семена Кривоноса про те, що Денис Комарницький перебуває під контролем правоохоронців в Україні, фігурант безперешкодно перетнув державний кордон та виїхав до Відня (Австрія). Це змусило НАБУ оголосити Комарницького у міжнародний розшук лише у березні 2025 року.   

Паралельно постає питання щодо спрямованості антикорупційного розслідування. Звинувачення за епізодами «туалетної схеми» охоплюють ділянки невеликої площі (близько 10 соток). Водночас масштабна схема вилучення 8,85 га лісопарку на Теремках за участю КП «Спецжитлофонд» та ТОВ «БП “БУД-МОНОЛІТ”», яка загрожує незворотними екологічними та майновими збитками, довго залишалася поза процесуальною увагою правоохоронних органів.   

Кадрова динаміка, інфраструктурні об’єкти та родинно-політичні зв’язки у столиці

Аналіз трансформацій у системі управління Києвом засвідчує тісне переплетення бізнес-інтересів, інфраструктурних підрядів та родинно-адміністративних зв’язків між посадовцями.

Інфраструктурний контекст: Подільський мостовий перехід

Показовою є ситуація навколо добудови Подільсько-Воскресенського мостового переходу. До 2023 року основними підрядниками будівництва через ТОВ «Еко-Буд-Трейд» виступали структури, пов’язані з Денисом Комарницьким та Вадимом Столаром. Згодом провідні позиції на цьому об’єкті виборборла компанія «Автострада», що належить Максиму Шкілю, отримавши підряди на суму понад 1,18 млрд гривень. Перерозподіл мільярдних бюджетних потоків відбувся без значного публічного протистояння з боку контролюючих органів.   

Родинні зв’язки Кривонос — Ткаченко

Окремої уваги завдає персональний фактор у керівництві антикорупційних та виконавчих органів. Директор НАБУ Семен Кривонос та голова Київської обласної державної адміністрації Тимур Ткаченко перебувають у безпосередніх родинних стосунках. Дружина Тимура Ткаченка — Ганна Ткаченко — є рідною сестрою дружини Семена Кривоноса (посадовці є свояками).   

Еволюція кар’єри Тимура Ткаченка

Кар’єрне просування Тимура Ткаченка охоплює ключові ланки муніципального та державного управління:   

• Муніципальний етап (2012–2023): обіймав посади в КП «Солом’янка-Сервіс», КП «Київблагоустрій», КП «Плесо», Голосіївській та Дарницькій РДА. З 2021 по 2023 рік очолював Департамент міського благоустрою КМДА у команді Олексія Кулеби.   
• Урядовий етап (2023–2024): працював заступником Міністра з питань стратегічних галузей промисловості та заступником Міністра розвитку громад та територій України.   
• Керівництво КМВА (31.12.2024 — 16.07.2026): призначений Президентом на посаду начальника Київської міської військової адміністрації. На цій посаді Ткаченко перебував у публічному конфлікті з міським головою Віталієм Кличком щодо перерозподілу адміністративних повноважень у столиці.   
• Керівництво Київською ОДА (з 30.07.2026): після звільнення з КМВА призначений головою Київської обласної державної адміністрації.   

Поєднання посади директора антикорупційного органу (Семен Кривонос) із керівними посадами у військово-цивільній вертикалі столиці та області (Тимур Ткаченко) створює конфігурацію, за якої важелі правоохоронного контролю та регіональної виконавчої влади виявляються пов’язаними через родинний зв’язок. Це зумовлює виникнення потенційного конфлікту інтересів під час розслідування зловживань у містобудівному секторі Києва.   

Аналіз забудови лісопарку на Теремках у загальному контексті містобудівної політики Києва дозволяє зробити кілька системних висновків:

1. Інституціоналізація «ухильних» процедур: Використання комунальних підприємств (зокрема КП «Спецжитлофонд») для вилучення земель загального користування без проведення аукціонів із подальшою передачею функцій замовника приватним суб’єктам (ТОВ «БП “БУД-МОНОЛІТ”») є усталеною схемою відчуження комунальних ресурсів.   
2. Корпоративна концентрація: Фігурування однакових фізичних та юридичних осіб (Чихун, Софтенко, ТОВ «Міськбудальянс», ТОВ «Скайбуд Груп») у різних скандальних об’єктах будівництва (Теремки, Солом’янський парк, об’єкти КП «Спецжитлофонд») свідчить про монополізацію підрядів вузькою групою пов’язаних суб’єктів.   
3. Вибірковість антикорупційного реагування: Зосередження слідчих дій НАБУ на епізодах «туалетної схеми» незначної площі на тлі ігнорування фактів видачі дозволів на забудову 8,85 га лісопарку та втечі ключового фігуранта за кордон вказує на системні процесуальні недоліки в роботі правоохоронної системи.   
4. Ризики апаратно-родинного впливу: Родинний зв’язок між керівництвом НАБУ та очільником Київської ОДА / екскерівником КМВА створює значний ризик суб’єктивності при розподілі пріоритетів розслідування корупційних оборудок у столиці та регіоні.