Поки кремлівські рупори продовжують штампувати дешеві методички про «тотальну втому Заходу», свіжий червневий «Омнібус» від КМІС зафіксував куди більш витончений інтелектуальний зсув в українському суспільстві.
Реалії 2026 року змусили українців остаточно зняти рожеві окуляри щодо заатлантичного партнера: на тлі повномасштабної війни США з Іраном та непередбачуваних віражів адміністрації Дональда Трампа довіра до Білого дому обвалилася до критичних 30%. Проте це розчарування не перетворилося на капітуляцію, а спрацювало як ефект жорсткого контрасту, каталізувавши рекордний європейський оптимізм. Отримавши реальні шведські винищувачі та мільярдні кредити від Брюсселя, українське суспільство ментально переорієнтувалося на автономну Європу, чітко давши зрозуміти, що абстрактні папірці Будапештського формату більше не продаси людям, чиє виживання залежить від швидкості поставок зброї, а не від декларацій у Вашингтоні.
Російська пропаганда роками намагається насадити українському суспільству деструктивний наратив про «втому Заходу», слабкість союзників та примус до капітуляції. Проте нове всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у період з 7 травня по 3 червня 2026 року, демонструє зовсім іншу, значно складнішу картину суспільних настроїв.
Результати дослідження фіксують чіткий тренд: українці почали чітко розділяти політику європейських країн та США, демонструючи рекордно високу довіру до Брюсселя на тлі стійкого скептицизму щодо Вашингтона.
Європейський прорив – кредит ЄС та угорський фактор
Більшість громадян України — 64% — твердо переконані, що Європа продовжує в міру своїх можливостей серйозно допомагати нашій державі й прагне завершення війни на справедливих та прийнятних для України умовах. Лише 25% опитаних вважають, що європейські лідери втомилися від війни і тиснуть на Київ задля фіксації несправедливого миру.
Динаміка суспільних настроїв щодо Європи демонструє стійке покращення порівняно з початком року:
- Січень 2026 року: надійним союзником Європу вважали 58% українців, а у «втому» вірили 35%.
-
Травень-червень 2026 року: частка оптимістів зросла до 64%, а скептиків зменшилася до 25%.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пов’язує такий стрибок із кількома верифікованими чинниками реальної політики. По-перше, це виділення Україні нового багатомільярдного кредиту від ЄС та передача сучасного озброєння (включаючи магістральний договір про бойові літаки від Швеції). По-друге, позитивні очікування зумовлені результатами нещодавніх виборів в Угорщині та загальним прагненням ЄС діяти більш рішуче й автономно на тлі політичних коливань у США.
Американський тупик, фактор Трампа та війна в Ірані
Кардинально інша ситуація спостерігається у сприйнятті політики Вашингтона. Станом на червень 2026 року 56% українців вважають, що США втомилися від України, їхня підтримка слабне, а Білий дім намагається змусити Київ піти на територіальні чи політичні поступки Росії. Лише 30% опитаних досі бачать у США надійного партнера. Ці песимістичні настрої тримаються на одному рівні вже понад пів року — з грудня 2025 року.
Таке охолодження стосунків має під собою серйозне підґрунтя. З лютого 2025 року, після того, як Дональд Трамп офіційно став Президентом США, КМІС був змушений розділити питання підтримки Заходу на два окремих блоки. Політика нової американської адміністрації, затягування рішень та розгортання повномасштабної війни між США та Іраном у 2026 році змусили українців тверезо подивитися на заатлантичного партнера.
Водночас соціологи наголошують на важливому нюансі: українці чітко розділяють лідерів держави та її народ. Згідно з лютневими дослідженнями КМІС, попри тотальну критику керівництва США, 83% українців продовжують тепло і добре ставитися до звичайних американців. Крім того, значні зусилля для утримання балансу наразі докладає новий керівник НАТО Марк Рютте, який робить усе можливе для збереження військових поставок Україні.
Ефект контрасту – як порядок запитань викрив суспільну психологію
Методологія цьогорічного «Омнібусу» містила цікавий соціологічний експеримент. Для уникнення викривлень 1000 респондентів розділили на дві групи: перша (475 осіб) спочатку відповідала на запитання про Європу, а потім про США; друга (525 осіб) — навпаки.
Експеримент довів, що українці оцінюють європейську допомогу «на контрасті» з американською нерішучістю:
-
Якщо запитання про Європу ставилося першим, її надійність підтвердили 60% респондентів.
-
Якщо запитання про Європу йшло другим (після США), показник її підтримки злітав до 67%.
При цьому ставлення до самих США від зміни порядку запитань майже не змінилося (коливання в межах 29–32% позитиву), що свідчить про стійке та сформоване розчарування діями нинішньої адміністрації Білого дому.
Регіональний розріз відповідей (травень-червень 2026 р.)
| Регіон України | Вірять у серйозну допомогу Європи | Вірять у серйозну допомогу США |
| Захід | 65% | 29% |
| Центр | 67% | 34% |
| Південь | 53% | 33% |
| Схід | 62% | 30% |
Проблема безпекових гарантій та мирного плану
Головний висновок дослідження стосується майбутніх контурів завершення війни та підписання будь-яких мирних угод. Оскільки рівень довіри до офіційного Вашингтона впав до критичних позначок, українське суспільство висловлює глибокий скепсис щодо будь-яких «абстрактних» угод.
Українці обґрунтовано вимагають не декларативних паперів типу Будапештського меморандуму, а конкретизованих, чітких та юридично зобов’язувальних гарантій безпеки. Мова йде про переконливі кроки, які партнери автоматично зроблять у разі нового нападу РФ. Дані КМІС за останні пів року фіксують небезпечний тренд: дедалі менше українців вірять, що США взагалі виконають свої зобов’язання у випадку повторного вторгнення Росії.
У цих умовах висока довіра до Європи означає, що наше суспільство ментально переорієнтовується і покладає ключові надії саме на європейських союзників та євроінтеграцію. Водночас аналітики застерігають: якщо Пашинян та його команда у Вірменії на червневих виборах змушені відбиватися від прямого тиску ФСБ, то українська влада має негайно позбутися кадрових ілюзій, припинити внутрішню політику «підтримання штанів» та корупційні скандали в ОПК. Тільки сильна, data-driven оборонна інфраструктура в синергії з рішучим Європейським Союзом здатна змусити ворога зупинитися.
Довідка про дослідження: Опитування проведене КМІС методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед 1000 дорослих респондентів на всіх підконтрольних уряду територіях України. Формальна статистична похибка не перевищує 4,1%. Громадяни, які виїхали за кордон після 24.02.2022, та мешканці тимчасово окупованих територій до вибірки не включалися.
—
