Схоже, Віктор Орбан таки догрався: його розгром на виборах в Угорщині відкрив шампанське не лише в Брюсселі, а й на київських пагорбах. На кону — фантастичні 90 мільярдів євро від ЄС, які раніше блокував «друг Кремля».
Але є один нюанс, який псує весь святковий настрій Офісу президента, про це пишуть у виданні "Українська правда" Олена Щербан та Дар’я Каленюк (Центр протидії корупції)
Виявляється, європейці — люди прискіпливі і хочуть, щоб гроші йшли не просто «хорошим хлопцям», а в країну, де правоохоронці не заглядають в рот президенту.
Володимир Зеленський та його уряд, звісно, щиро переконані, що допомога має бути безумовною. Мовляв, ми воюємо, тому просто дайте гроші і не питайте про реформи. Проте список «Качки-Кос» — той самий перелік пріоритетів для вступу в ЄС — нахабно нагадує про реальність.
Майстер-клас із завалювання іспитів
Поки український народ виборює право бути в Європі кров’ю, українська влада демонструє дива стагнації. На виконання десяти пунктів із того самого списку реформ дали цілий 2026 рік. Результат за перший квартал — чистий нуль.
Жоден пункт не виконаний добросовісно. Це нагадує студента, який прогуляв усі лекції, не здав жодної лабораторної, але прийшов на іспит і вимагає підвищену стипендію, бо він «дуже зайнятий».
Брюссель, дивлячись на цей перформанс, дедалі гучніше каже: «Гроші будуть лише після реформ». А найболючіша реформа — це, звісно, відбір очільників силових структур. Бо віддати частину контролю над «гвардією президента» міжнародним експертам — це для Банкової майже як добровільно здатися в полон.
Галерея ручних прокурорів
Нинішні зірки силового блоку — генпрокурор Руслан Кравченко та голова ДБР Олексій Сухачов — у липні 2025 року блискуче відіграли роль «торпед» в атаці на НАБУ і САП. Офіс президента замовив — вони виконали. В Брюсселі це оцінили, але зовсім не так, як хотілося б Києву.
Тепер ЄС вимагає змінити процедуру призначення цих посад так, щоб вирішальний голос мали незалежні міжнародні експерти. Для Зеленського, який цінує лояльність вище за професійність, це справжня трагедія.
Адже якщо генпрокурор матиме власну голову на плечах і діятиме за законом, то як тоді виконувати делікатні доручення Банкової? Ми вже бачили це кіно за часів Пшонки та Луценка, і тепер Руслан Кравченко впевнено продовжує цей славетний список «телефонного правосуддя».
Хроніки конкурсної порнографії
Історія українських призначень за останні десять років — це захопливий серіал про те, як влада намагалася обійти систему. У 2015 році перший конкурс на директора НАБУ неочікувано виграв Артем Ситник, бо тоді в комісії були справжні моральні авторитети.
Влада зробила висновки і більше таких «помилок» намагалася не припускатися. Створення ДБР у 2016-му перетворили на звичайний «міжсобойчик» між Порошенком та Яценюком, де Роман Труба мав бути просто виконавцем волі зверху.
Коли Зеленський у 2019-му вирішив «перезавантажити» ДБР, він не вигадав нічого кращого, як скопіювати схему попередників. Міжнародників до комісії формально покликали, але права голосу не дали, тому ті просто відмовилися брати участь у цьому фарсі. В результаті ми отримали Олексія Сухачова, чий зв’язок із Олегом Татаровим не бачить хіба що дуже лінивий.
Рятівне коло міжнародних експертів
Єдиний випадок, коли система справді запрацювала — це створення Вищого антикорупційного суду у 2018 році. Тоді МВФ приставив ніж до горла і сказав: «Або міжнародники мають вето на недоброчесних кандидатів, або грошей не буде».
О диво — раптом з’явилася прозорість, а сумнівні кандидати відсіялися самі собою. Аналогічна історія була з САП, де Офіс президента два роки саботував призначення Олександра Клименка, бо той мав зухвалість розслідувати справи проти Татарова і Насірова.
Тільки під тиском ЄС призначення відбулося. Досвід Бюро економічної безпеки (БЕБ) лише закріпив цей урок: поки конкурсом керує хтось на кшталт Тимофія Милованова, ми отримуємо «податкову міліцію 2.0». Як тільки додали міжнародників з правом вирішального голосу — з’явився шанс на незалежного керівника.
Суверенітет як остання відмовка
Коли закінчуються аргументи, у Зеленського вмикають стару платівку про «втрату суверенітету» та «зовнішнє управління». Цю саму пісню свого часу співав Медведчук на своїх каналах, а зараз її активно підхопила Юлія Тимошенко.
Дуже зручно прикривати бажання мати власного «кишенькового» силовика високими словами про державну незалежність. Але реальність проста: незалежний генпрокурор — це не втрата суверенітету, це захист держави від свавілля однієї людини. Днями уряд взагалі вирішив «зачистити» згадки про чесні конкурси з Антикорупційної стратегії до 2030 року.
Мовляв, війна все спише. Але Брюссель нагадує: двері в ЄС у 2027 році відчиняються не ломом, а ключами від прозорих інституцій. Якщо Банкова і далі триматиметься за своїх «сухачових» та «кравченків», то 90 мільярдів євро так і залишаться мрією, а українцям доведеться і далі жити в системі, де лояльність до Офісу важливіша за закон.
—
На основі аналізу в УП Олени Щербан, юристки і заступницяі виконавчої директорки Центру протидії корупції та Дар’ї Каленюк, виконавчої директорки Центру протидії корупції
Читайте також:
- Як працює мережева корупція в Україні: чергові приклади
- Хапуги по протекції. Як ставленик Зеленського раптово "заробив" на апартаменти, земельні ділянки, будинок, офіси, автівки та паркомісця
- Як суди укладають угоди з топ-корупціонерами, засекречують вироки і скільки це коштує
- Про корупцію в оточенні Зеленського: родину голови АМКУ Кириленка консультував юрист, пов’язаний з Татаровим – Схеми
- Чому конфіскація майна топ-корупціонерів не така результативна, як мала би бути
- Як Кабмін і нардепи хочуть "намахати" Європейську комісію і дозволити хапугам відкупатись від покарання
- Щури соціального ліфту Єрмака-Зеленського: довірений член ЗЕкоманди Кириленко теж виявився хапугою
- Приклад мережевої корупції. Арахамія брав машини у бізнесмена, який має підозри від НАБУ та САП
- Чому радники не можуть керувати країною?
- Внутрішній фронт. Влада замість боротьби з корупцією почала ативно боротись з її викривачами
- 88% українців вважають корупцію однією з основних проблем країни (ОПИТУВАННЯ)
