Місія РФ при Євросоюзі й надалі працює в Брюсселі. Вона використовує офіційні канали комунікації, щоб поширювати антиукраїнську пропаганду. А її очільника підозрюють у шпигунстві на користь Росії.
Українські активісти регулярно влаштовують акції протесту під будівлею Представництва, щоб нагадати Європі про злочини РФ. Але європейці говорять, що його закриття може бути контрпродуктивним кроком , зазначає видання RFI.
© Ірина Кошель / RFI
Кожен робочий тиждень російського представництва в Євросоюзі починається з гімну України. Щопонеділка вранці активісти громадської організації Promote Ukraine влаштовують під його стінами демонстрацію. Вони приходять з синьо-жовтими прапорами та вмикають гімн України, коли працівники місії приходять на роботу.
На майданчику під вікнами російського дипломатичного представництва українці проводять й інші акції протесту. Наприклад, така відбулася після масштабних обстрілів Полтави, Львова, Сум та Харкова. Учасники вимагали в країн Заходу надати Україні дозвіл використовувати далекобійну зброю для ударів по території Росії. Невдовзі під вікнами дипмісії вони планують встановити монумент на честь українських військових.
Демонстрація ГО Promote Ukraine навпроти Представництва РФ при ЄС. Бельгія, Брюссель, 5 вересня 2024 © Ірина Кошель / RFI
Правонаступниця СРСР
Російське дипломатичне представництво при ЄС займає будівлю кінця ХІХ століття на бульварі дю Режан. Вона розташована за 800 метрів від серця європейського кварталу, де працюють Єврокомісія та Рада ЄС, а також за 200 метрів від офісу прем’єр-міністра Бельгії. Радянський Союз купив цей будинок у 1946 році. Спершу там містилося представництво СРСР, згодом — Російської Федерації.
За десятиліття співпраці відносини між ЄС та РФ змінилися від партнерських до напружених. Причинами цього, зокрема, стали російська анексія Криму, початок війни на Донбасі, втручання в сирійський конфлікт, кібератаки, дезінформаційні кампанії та, зрештою, — повномасштабне вторгнення в Україну.
Євросоюз засудив напад, запровадив 14 пакетів економічних санкцій, почав позбуватися залежності від російських енергоносіїв і допомагати Україні. Москва перестала бути стратегічним партнером для Брюсселя, а для Росії всі держави-члени ЄС стали «недружніми».
Російське представництво при ЄС. Бельгія, Брюссель, 5 вересня 2024 © Ірина Кошель / RFI
Пропаганда в дії
Попри погіршення дипломатичних відносин російська місія при Унії й надалі працює. Її очолює 49-річний Кирило Логвінов. Він став виконувачем обовʼязків постійного представника після того, як його попередник, Володимир Чижов, потрапив під санкції Євросоюзу. Представництво РФ веде сайт і сторінки в соцмережах, де звітує про роботу, розміщує коментарі Логвінова з різних приводів та інтервʼю російським пропагандистським медіа.
Риторика цих повідомлень — антиєвропейська та антиукраїнська. Так, із нагоди Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму 23 серпня в.о. посла звинувачує ЄС у «гібридній війні проти Росії», «спотворенні історичних фактів» та «формуванні паралельної реальності», а в назві пам’ятного дня навіть не згадує слово «сталінізм».
Чи не в кожному коментарі Логвінов говорить про Україну. Розвʼязану війну називає «кризою», українську владу — «нацистською» і критикує країни Заходу за підтримку України. На сайті поширюють новини російського МЗС. Там же у вільному доступі розміщений документ про нібито українські злочини проти людства за період повномасштабного вторгнення Росії в Україну з 2022 до 2023 року.
В.о. постійного представника Росії при ЄС Кирило Логвінов © Russian Mission to the EU
Одна з останніх подій, організованих представництвом, — урочисте прийняття з нагоди головування Росії в міжнародному об’єднанні країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР). Як вказано на сторінці місії у Facebook, гостям показали виставку під назвою «Люди нових регіонів». Це — фотостенд про жителів тимчасово окупованих Росією українських територій: Генічеська, Токмака, Мелітополя, Горлівки та інших.
Були там і свідчення, що вихваляють дбайливе ставлення так званої нової влади до цих регіонів. На цьому ж заході, судячи з опису, роздавали брошуру «25 питань про Крим» і демонстрували фільм виробництва забороненої в ЄС російської пропагандистської медіакомпанії RT під назвою «Русофобія: історія ненависті».
Шпигунська місія
За працівниками місії роками тягнеться шпигунський слід. Від 18 березня 2022 року російським і білоруським дипломатам заборонили входити до Європарламенту. У квітні того ж року 19 представників російської місії визнали персонами нон ґрата в ЄС і видворили через підозру в роботі під прикриттям.
Сам очільник представництва Логвінов опинився в полі зору бельгійських спецслужб за підозрою у шпигунстві. Про це написала німецька газета Der Spiegel, провівши спільне розслідування з іншими європейськими медіа.
За даними журналістів, дипломата підозрювали в роботі на Службу зовнішньої розвідки Росії, а бельгійська контррозвідка закликала вислати його з країни. Згодом це питання порушили і євродепутати. У відповідь Єврокомісія повідомила, що не надає коментарів про конкретних осіб із дипломатичною акредитацією, але загалом відстежує загрозу шпигунської діяльності, координуючись із відповідними структурами.
Вимушене співжиття
Українські активісти здивовані, чому дипломатична місія з таким «послужним списком» досі працює в Брюсселі. Вона давно мусить бути закрита, — вважає віцепрезидент ГО Promote Ukraine Василь Кушмунс. Він розповів RFI, що під час акцій бачить, як до російського посольства часто приходять китайські дипломати.
Віцепрезидент ГО Promote Ukraine Василь Кушмунс на акції протесту навпроти російського Представництва при ЄС. Брюссель, 5 вересня 2024 © Ірина Кошель / RFI
І не тільки китайські, — пояснює асоційований старший науковий співробітник Центру досліджень європейської політики (CEPS) Стівен Блокменс. За його словами, російське представництво веде дипломатичну роботу з тими країнами, які дружньо ставляться до агресора. Наприклад, з Іраном. Просто ця діяльність сильніше обмежена Євросоюзом, ніж раніше.
Якось суттєво вплинути на роботу представництва, наприклад на поширення пропаганди, ЄС не може. При Європейській службі зовнішніх справ працює відділ стратегічної комунікації, який намагається протидіяти дезінформації. Але очевидно, каже експерт, що цих зусиль замало. Лишається хіба більше знижувати рівень відносин, та далі вже нікуди, — констатує Блокменс.
За його словами, технічно закрити місію можливо. Однак для цього потрібна згода всіх країн, що входять до Євроспілки. До того ж такий крок може бути контрпродуктивним для захисту європейців у Росії. Тож, навіть попри категоричну незгоду з позицією РФ, підозри в шпигунстві та поширення пропаганди, ЄС тримає базовий дипломатичний зв’язок із агресором. Зрештою, каже експерт, коли дійде до припинення вогню чи мирної угоди, треба, щоб за столом переговорів були всі сторони. І так чи інакше, а Євросоюз матиме справу з Росією для подолання наслідків війни, наприклад, під час відновлення України.
—
Ірина Кошель, опубліковано у виданні RFI
На цю тему:
- Чи здатен Євросоюз захиститися від російського впливу?
- Агент ФСБ сербського походження шпигував в органах ЄС
- ГРУ, ФСБ і СЗР радикально перебудували свою шпигунську робот – Financial Times
- Євродепутатка з Латвії Жданок була завербована ФСБ росії
- У Європарламенті вимагають розслідувати російську мережу впливу очолювану Медведчуком
+ Поки нема коментарів
Додати перший