Олександр Соколовський та його “Текстиль-Контакт”: оборудки навколо армії

Розслідування видання “ОРД”, докладно розкриває проблему корупції та неефективного використання державних коштів в оборонній галузі України. Це показує, що боротьба з корупцією в армії не менш важлива, ніж у будь-якому іншому секторі суспільства. Негайні заходи потрібні для встановлення контролю над закупівлями та забезпечення прозорості в управлінні оборонними витратами.

Історія «Текстиль-Контакту» та її власника Олександра Соколовського виявилася зв’язана з численними скандальними випадками, пов’язаними з закупівлями та постачаннями для української армії.

  1. Постачання російських матеріалів: Одним із головних обвинувачень стосовно «Текстиль-Контакту» є постачання матеріалів російського виробництва для української армії. Це викликало серйозні сумніви стосовно безпеки та ефективності використання таких матеріалів, особливо у контексті конфлікту на сході України.
  2. Низька якість та зірвані терміни поставок: Крім того, компанія була звинувачена в постачанні низької якості продукції та зірваних строків поставок для Збройних сил України. Це не лише порушувало контракти, але й створювало проблеми забезпечення армії необхідними матеріалами.
  3. Підозри у корупції: Соколовський також був пов’язаний з підозрою у корупції та недобросовісній діяльності. Наприклад, зазначалося про його вплив у отриманні контрактів через “особливі стосунки” з деякими посадовими особами.
  4. Відсутність відповідності стандартам безпеки: Постачання матеріалів з окупованих територій та використання сумнівних джерел може порушувати стандарти безпеки та безпеку національних інтересів.
  5. Відмова від відповідальності: Незважаючи на численні звинувачення та докази, Соколовський та його компанія намагалися уникнути відповідальності, посилаючись на різні виправдання та заперечуючи всі обвинувачення.

В цілому, справа «Текстиль-Контакту» є прикладом того, як корупція та недобросовісна практика можуть шкодити національній безпеці та військовій ефективності. Важливо провести ретельне розслідування та вжити відповідних заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому

Хто такий Олександр Соколовський?

Олександр Соколовський – український підприємець, власник групи компаній “Текстиль-Контакт”. Він відомий як постачальник одягу, текстилю та інших товарів для Збройних Сил України, Укрзалізниці та інших державних структур.

Які звинувачення висуваються проти Соколовського та його компаній?

Звинувачення проти Олександра Соколовського та його компаній “Текстиль-Контакт”

Звинувачення Деталі
Використання російської сировини Постачання тканин та інших матеріалів російського виробництва для українських військових та інших держустанов
Завищення цін Завищення цін на продукцію, яку “Текстиль-Контакт” постачав державним органам
Неякісна продукція Скарги на неякісний одяг для військових, а також на подушки та ковдри для Укрзалізниці
Зловживання урядовою постановою №335 Використання можливості укладати прямі договори з Міноборони без проведення тендерів для отримання незаконних вигод
  1. Використання російської сировини: Соколовський звинувачується у використанні тканин та інших матеріалів російського виробництва для пошиття одягу та виготовлення інших товарів для українських військових та інших держустанов. Це робилося навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
  2. Завищення цін: Соколовського також звинувачують у завищенні цін на свою продукцію, яку він постачав державним органам. Наприклад, ціни на подушки, які постачав “Текстиль-Контакт” Укрзалізниці, були значно вищими, ніж у інших постачальників.
  3. Неякісна продукція: Існує низка скарг на якість продукції, яку постачав “Текстиль-Контакт”. Зокрема, йшлося про неякісний одяг для військових, а також про подушки та ковдри для Укрзалізниці.
  4. Зловживання урядовою постановою №335: Ця постанова, прийнята на початку повномасштабного вторгнення, дозволяла підприємствам укладати прямі договори з Міноборони без проведення тендерів. Соколовський, ймовірно, використав цю можливість для отримання незаконних вигод.
Читати також:  ОГП очікувано не знайшов підтвердження, що 67 хмельницьких прокурорів отримали інвалідність неправомірно

Минулорічна відставка Олексія Резнікова з посади міністра оборони, супроводжується низкою корупційних скандалів і кримінальних справ: окрім одіозних «яєць за 17 гривень», спливла історія з закупівлею для Збройних сил літніх курток за ціною зимових – журналісти тоді писали про можливу причетність до оборудки народного депутата Геннадія Касая, чий племінник був співвласником компанії-виробникаНовий міністр оборони Рустем Умеров на початку 2024 року оцінював суму збитків при закупівлях для війська в 10 млрд гривень. У січні за спробу дачі хабаря співробітникові ДБР було затримано львівського підприємця Гринкевича: його підозрюють у постачанні військам неякісного одягу на понад мільярд гривень. Перед цим Держаудитслужба за результатами перевірки закупівель Міноборони заявила про знайдені порушення на 2,5 мільярди гривень, пов’язані із виконанням урядової постанови №335, прийнятої в самі перші дні російського вторгнення – у березні 2022 року. Вона давала підприємствам можливість укладати прямі договори з Міноборони без жодних процедур та отримувати до 100% передоплати за товар і компенсації витрат, однак багато хто вписав у ці витрати і власний прибуток.

Правда деталізувати персоналії порушників голова відомства Алла Басалаєва відмовилась, пославшись на таємницю слідства. То ж нам довелось чекати, поки вони викажуть себе самі, наприклад, превентивними виправданнями. Так і сталось: ще за кілька місяців до відставки Резнікова ряд видань синхронно поширили допис із Фейсбуку власника компанії «Текстиль-Контакт» Олександра Соколовського про те, що нібито держава намагається «стягнути з вітчизняного виробника додаткові податки».

 

«…всі ми, хто шив в Україні, поставляв продукцію набагато дешевше іноземців, створював тут робочі місця, підтримував нашу економіку, платив тут зарплати та податки — порушники і з нас треба стягнути попередньо задекларований (але не факт, що отриманий) прибуток. З якого ми вже заплатили всі податки!» — зокрема, написав Соколовський. Що звучить принаймні смішно для тих, хто хоч трохи знає історію «Текстиль-Контакту». Адже Соколовський дійсно далекий від зарубіжної продукції тому, що поставляє… російську.

Читати також:  Профессиональная косметика оптом: ассортимент и привилегии для мастеров в eshoping.ua

Ще до масштабного вторгнення компанії Олександра Соколовського були помічені на постачанні до ЗСУ тканини російського виробництва, також повідомлялось про їх можливі зв’язки із керівництвом «ДНР». Зокрема, у 2017 році за одним із тендерів «Текстиль-Контакт» поставив до військової частини ЗСУ тканину виробництва російського Іваново, яка була представлена у супровідних документах, як «безальтернативна». Хоча альтернативи існували, якимось чином і в Міністерстві економічного розвитку, і в Міністерстві оборони цього «не помітили». Як і того, що роком раніше компанія ввезла з Росії півтора мільйони метрів ситцю ти 60 000 метрів російської діагоналі 95-ї ширини: відповідні дані можна легко знайти у відкритому доступі.

При цьому «Текстиль-Контакт» неодноразово зривав вже укладені контракти з поставки літньої камуфляжної тканини для Збройних сил. Як повідомляв кілька років тому сайт «Рупор», крім зірваних строків компанії Соколовського висловлювалися претензії і щодо якості тканини: розмір збитків оцінювався мільйонами гривень. Але ці «дрібнички», як наважко помітити, не заважають власнику «Текстиль-Контакту» давати численні інтерв’ю у якості «експерта з пошиття військової форми».

А поки армія ще не стала пріоритетом, Олександр Соколовський був приблизно таким же «експертом» у іншій царині – він постачав подушки та ковдри для «Укрзалізниці», монопольним поставником до якої йому вдалося стати через «особливі стосунки» з директором філії УЗ «Пасажирська компанія» Олександром Перцовським. Відтіснивши вітчизняних конкурентів, компанії Соколовського одразу взялися піднімати ціни. Так, ціни на подушки злетіли до 260 гривень, при тому що на сайтах можна знайти таку ж продукцію за 110 гривень оптом і 130 гривень у роздріб. Це, звичайно, іще не згадані нами «яйця по 17 гривень», але уже на шляху до того. Тим більше, якщо ми згадаємо, що подушки закупаються десятками тисяч, лише один із виграних «Текстиль-Контактом» тендерів передбачає закупівлю 60 000 штук.

Читати також:  Мін’юст не продовжив контракт із директором КНДІСЕ Рувіним, який керував інститутом 13 років, будучи громадянином Ізраїлю, і казково збагатився на Україні

Сам Соколовський в соцмережах, звичайно ж запевняє, що компанію проти нього ведуть «чорнопіарники». «Запевняю, що навіть якщо щось подібне знайдете дешевше за кордоном, то вартість з урахуванням доставки та розтаможки буде значно вище», — пише Олександр на власній сторінці у Фейсбук. І знову ця згадка про «закордон» — в той час, як волонтеру центру «Миротворець» Ігорю Савчуку вдається вияснити, що по тендеру, виграному «Текстиль-Контактом», для Чернігівського геріатричного пансіонату поставлялася фланель з окупованого Донбасу, де Олександр Соколовський колись володів «Донецькою текстильною мануфактурою» (кримська філія «Текстиль-Контакту» тим часом перереєструвалася за російським законодавством і окупанти не мають претензій до її діяльності). Сама компанія запевняла, що тканина поставлялася із старих складів, однак це не пояснює, яким чином виявилося так, що у документах на поставку тканини для Панютинського вагоноремонтного заводу було вказано 2016 рік випуску, а відсутність дат та номерів партій у паспорті якості прямо вказувало на «сіре» походження продукції.

Що стосується урядової постанови №335, яка так стурбувала Соколовського, то, за словами заступника голови Державної аудиторської служби України Станіслава Патюка, вона й не передбачала отримання прибутку: в непевні лютому і березні 2022 року йшлося про те, щоб швидко завантажити підприємства, що простоювали, військовими замовленнями по передоплаті, при цьому держава оплачувала зарплату працівникам, податки та інші витрати, пов’язані з виготовленням продукції. Про все це не міг знати Олександр Соколовський, вписуючи до калькуляції і майбутні прибутки свого «Текстиль-Контакту». Може, він розраховував, що цього просто не помітять в умовах перших місяців війни, а може сподівався, що Олексій Резніков трохи довше залишиться на міністерській посаді. Одначе йому зовсім не варто було наповнювати пресу «джинсою», зображаючи із себе невинно ображеного: контролюючі органи тепер точно звернуть увагу і на всі попередні сумнівні його оборудки з оборонним відомством.

Джерело: ОРД

Вас може зацікавити

+ Поки нема коментарів

Додати перший