Павло Щербань, Сергій Ніколайчук – “тіні” на Інститутській: Аналіз спроб регуляторного захоплення НБУ, фінансових зловживань АТ “Банк Альянс” та політичного покровительства

Інституційний конфлікт в НБУ: Тандем Ніколайчука та Щербаня як загроза монетарній стабільності

У серпні 2025 року відбулася знакова кадрова зміна в керівництві Національного банку України (НБУ): Рада регулятора призначила Сергія Ніколайчука першим заступником Голови НБУ замість Катерини Рожкової, у якої закінчився термін повноважень. Це призначення, підтримане Головою НБУ Андрієм Пишним та схвально оцінене колишньою очільницею регулятора Валерією Гонтаревою , передало під контроль Ніколайчука ключову вертикаль “Фінансова стабільність”. Проте станом на червень 2026 року ця інституційна рокіровка призвела до серйозного корупційного скандалу, який безпосередньо загрожує незалежності НБУ.   

Публічні викриття, оприлюднені в медіапросторі, зокрема на Telegram-каналі “Джокер”, свідчать про існування стійкого тіньового каналу впливу на керівництво Нацбанку. За даними журналістських розслідувань, перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук діє в інтересах фактичного лідера АТ “Банк Альянс” Павла Щербаня. Твердження інформаційних джерел вказують на те, що Ніколайчук забезпечує регуляторне прикриття (“кришування”) діяльності банку “Альянс” в НБУ, отримуючи за це неформальну щомісячну винагороду в розмірі 150 тисяч доларів США.   

Окрім прямого корупційного захисту, цей тандем здійснює системну підривну діяльність всередині самого НБУ. Протягом щонайменше шести місяців Ніколайчук разом із Щербанем координують інформаційні атаки на чинного Голову НБУ Андрія Пишного, якого у внутрішніх колах зневажливо називають “Глухим”. Метою цієї дискредитаційної кампанії є примус Пишного до відставки та подальше призначення Ніколайчука на посаду Голови НБУ. Такий сценарій означатиме фактичне регуляторне захоплення державного фінансового органу приватним капіталом із вкрай сумнівною репутацією, що ставить під загрозу макрофінансову стабільність України в період воєнного стану.   

Масштабний дефолт ТОВ “Юнайтед Енерджі” та судова ескалація навколо гарантій банку “Альянс”

Найбільш відчутним фінансовим ризиком, який намагаються нейтралізувати бенефіціари банку “Альянс”, є судова справа про стягнення коштів на користь НЕК “Укренерго”. Навесні 2022 року, у період повномасштабного вторгнення, приватний енерготрейдер ТОВ “Юнайтед Енерджі”, який пов’язують з орбітою впливу олігарха Ігоря Коломойського та його партнера Михайла Кіпермана, закупив у державної компанії “Укренерго” електричну енергію на суму понад 716 мільйонів гривень. Тодішній керівник профільного департаменту “Укренерго” Дмитро Кондрашов, всупереч накопиченому боргу, не зупинив продаж ресурсу, що дозволило трейдеру перепродати електрику реальним учасникам ринку за заниженими цінами, а отримані кошти вивести на закордонні рахунки підконтрольних компаній.   

Фінансовим поручителем цієї оборудки виступило АТ “Банк Альянс”. Тодішня голова правління банку Юлія Фролова одноосібно та з прямим порушенням процедур підписала банківську гарантію на суму 1,85 мільярда гривень. Ця гарантія перевищувала ліміт кредитного ризику на одного клієнта та становила понад 25 відсотків усіх активів банку, що є грубим порушенням нормативу Н7. З метою приховати цей факт від регулятора, керівництво банку сфальсифікувало звітність для НБУ.   

Коли державне підприємство звернулося до банку “Альянс” як до гаранта за виплатою боргу, фінустанова категорично відмовилася виконувати свої зобов’язання. Це спровокувало тривалу судову війну, яка завершилася в лютому 2025 року рішенням Верховного Суду України. Касаційна інстанція повністю задовольнила скаргу НЕК “Укренерго”, зобов’язавши банк “Альянс” виплатити державному підприємству кошти в рахунок боргу “Юнайтед Енерджі”. Водночас ТОВ “Юнайтед Енерджі” опинилося в процесі банкрутства за позовом “Львівобленерго” через наявність заборгованості на суму понад 30,47 мільйона гривень.   

 Криміналізація правового захисту: Справа Олексія Носова та вирок ВАКС

Намагаючись нівелювати загрозу притягнення до кримінальної відповідальності голови правління Юлії Фролової та зберегти активи банку “Альянс”, його представники вдалися до відверто корупційних дій у правоохоронній сфері. У червні 2024 року розгорівся новий масштабний скандал, пов’язаний із затриманням адвоката Олексія Носова, який на той момент обіймав посаду співкеруючого партнера юридичної компанії Miller і представляв інтереси Юлії Фролової та банку “Альянс”.   

Слідством НАБУ було встановлено, що Носов запропонував прокурору САП та детективам НАБУ неправомірну вигоду у розмірі 200 тисяч доларів США. В обмін на ці кошти правоохоронці мали виконати комплекс незаконних дій: відновити досудове розслідування, перекваліфікувати підозру Фролової на статтю, яка не підслідна НАБУ, змінити раніше оголошену підозру, виділити її справу в окреме провадження та передати його для подальшого розслідування до органів Національної поліції України. Задум адвоката полягав у передачі хабаря двома рівними траншами по 100 тисяч доларів США. Проте прокурор САП негайно повідомив керівництво про корупційну пропозицію, і 4 червня 2024 року Носова затримали “на гарячому” під час передачі першої частини коштів.   

Цей інцидент викликав величезний резонанс, оскільки фірма Miller, заснована відомим адвокатом Масі Найємом, позиціонувала себе як зразок доброчесності на юридичному ринку. Після затримання, 12 червня 2024 року, Носов був офіційно звільнений з компанії. 9 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив остаточний вирок у справі № 991/12482/24: Олексія Носова визнали винним за ч. 3 ст. 369 КК України та засудили до 4 років і 6 місяців реального позбавлення волі з позбавленням права займатися адвокатською діяльністю строком на 3 роки та спеціальною конфіскацією вилучених 100 тисяч доларів США. Незважаючи на заяви Носова в суді про те, що він нібито не погоджував хабар із Фроловою, системний аналіз вказує на неможливість подібної самодіяльності адвоката без фінансування та координації з боку керівництва банку “Альянс”.   

Тіньовий бенефіціар Павло Щербань: Історія, активи та зв’язки з Офісом Президента

Офіційним мажоритарним акціонером АТ “Банк Альянс” є Олександр Сосіс, який після погодження НБУ у 2016 році володіє 89,289% статутного капіталу. Проте у фінансових та політичних колах добре відомо, що реальний вирішальний вплив на діяльність банку має голова його наглядової ради Павло Щербань, який працює у банківському секторі близько 18 років. У його послужному списку є робота в Промінвестбанку, банку “Володимирський”, а також у ряді фінустанов зі шлейфом фінансових махінацій та виведення капіталу, таких як “Південкомбанк” (пов’язаний з Русланом Циплаковим, близьким автором Віктора Януковича-молодшого по автогонкам), “Апекс” та “Стандарт”.   

З середини 2018 року Щербань обіймав посади заступника голови та в.о. голови правління банку “Альянс”, а в серпні 2021 року очолив його наглядову раду. У липні 2023 року АМКУ навіть надав йому дозвіл на придбання понад 25% акцій банку, хоча офіційна структура власності станом на початок 2024 року відображала його частку лише на рівні 3,99%.   

Головним інструментом виживання банку “Альянс” за умов багатомільярдних судових позовів та кримінальних проваджень є тісне партнерство Щербаня з колишнім заступником керівника Офісу Президента Ростиславом Шурмою. Цей зв’язок є настільки чутливим, що на початку 2026 року в українському медіапросторі було зафіксовано масштабну кампанію з “зачистки” пошукової видачі Google, внаслідок якої з інформаційних сайтів зникли майже всі публікації про спільні фінансові інтереси Шурми та Щербаня.   

Бізнес-імперія Щербаня, яка фінансується та підтримується через ресурси банку “Альянс”, включає активи в стратегічних галузях економіки, де чітко простежується державне лобіювання Ростислава Шурми:

• Газовидобувна галузь представлена компанією “Віва Експлорейшн”, де Щербань є співвласником разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську офшорну фірму I.F. Exploration Company Limited. Підприємство володіє ліцензією на розвідку та видобуток нафти й газу на Старомізунській площі в Івано-Франківській області до 2033 року. Попри значні капіталовкладення, фінансова звітність за 2023 рік продемонструвала збитки у розмірі близько 1 мільйона доларів США, що викликає питання щодо використання компанії для легалізації коштів.   
• Аграрний сектор охоплює ТОВ “Альянс Елеватор”, що володіє елеваторним комплексом у Хоролі Полтавської області, який використовується як стартовий майданчик для експансії групи в агробізнес.   
• Сектор інформаційних технологій включає пул компаній “Альянс Діджитал”, “Асіджс”, “АПЛ” та “Мотвел”. Вони займаються розробкою спеціалізованих цифрових продуктів для фінансового та торговельного секторів, що повністю корелювало з лобійованими Ростиславом Шурмою проектами цифрової трансформації національної економіки.   

 Регуляторний тиск НБУ: Багатомільйонні штрафи та викриття фінансового моніторингу

Незважаючи на спроби Сергія Ніколайчука нівелювати загрози для банку “Альянс” зсередини НБУ, департаменти фінансового моніторингу та інспектування регулятора продовжують фіксувати грубі системні порушення в діяльності установи. У жовтні 2025 року Національний банк України застосував до АТ “Банк Альянс” масштабні заходи впливу, оштрафувавши установу на рекордну суму понад 83 мільйони гривень.   

Уже в листопаді 2025 року НБУ наклав на банк ще один штраф у розмірі 15 051 000 гривень. Підставою для цього санкційного заходу стало неналежне виконання банком обов’язку щодо здійснення належної перевірки (due diligence) існуючих та нових клієнтів, відсутність постійного моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, а також надання Національному банку недостовірної інформації на офіційні запити щодо дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.   

Банк “Альянс” спробував оскаржити ці штрафи у судовому порядку, проте НБУ публічно заявив про намір безкомпромісно захищати правомірність своїх рішень у судах. Ці санкційні заходи свідчать про те, що внутрішні системи контролю НБУ продовжують фіксувати ознаки “схемної” діяльності банку, яка здійснюється під прикриттям високопосадовців.   

Сценарії розвитку фінансово-політичної кризи

Аналіз другого та третього порядку виявляє чіткі причинно-наслідкові зв’язки між різними елементами цієї кризи. Багатомільйонні штрафи НБУ, накладені восени 2025 року , у поєднанні з остаточним рішенням Верховного Суду від лютого 2025 року, що зобов’язує банк сплатити борг ТОВ “Юнайтед Енерджі” перед НЕК “Укренерго” , поставили АТ “Банк Альянс” у ситуацію неминучої технічної ліквідації. Списання коштів на користь держави призведе до падіння нормативу регулятивного капіталу банку значно нижче критичного рівня, що змусить НБУ визнати установу неплатоспроможною.   

Саме цим фактором зумовлена відчайдушна спроба Павла Щербаня встановити неформальний контроль над керівництвом НБУ через Сергія Ніколайчука. Щомісячний хабар у розмірі 150 тисяч доларів США та медійна дискредитація Андрія Пишного є не просто інструментами корупції, а стратегією виживання банку “Альянс”. У разі усунення Пишного та призначення Ніколайчука Головою НБУ, синдикат отримає можливість заблокувати виконання рішень Верховного Суду, скасувати накладені штрафи фінмоніторингу, зупинити перевірки та отримати додаткове державне рефінансування за схемою 2020 року.   

Водночас вирок ВАКС щодо адвоката Олексія Носова від 9 червня 2026 року демонструє, що судова система та НАБУ зберігають високий ступінь стійкості до спроб позапроцесуального тиску. Журналістські запити StopCor, надіслані до НБУ, НАБУ та АТ “Банк Альянс”, тримають справу в центрі суспільної уваги, унеможливлюючи кулуарне вирішення конфлікту.   

У разі невдачі спроби змінити керівництво НБУ, банк “Альянс” буде виведений з ринку, а його активи та ліцензії — анульовані. Проте, якщо корупційному тандему Ніколайчука та Щербаня вдасться завершити регуляторне захоплення НБУ, це завдасть непоправного удару по фінансовій безпеці України, зруйнує довіру міжнародних донорів (зокрема МВФ) та створить прецедент повного підпорядкування державного регулятора інтересам тіньових фінансово-промислових конгломератів.