Скільки Росія вкрала українського врожаю з окупованих територій

За два роки повномасштабного вторгнення РФ могла зібрати з окупованих територій понад 10 млн тонн пшениці. Це приблизно дорівнює річним показникам цілої країни, наприклад, Румунії.

Матеріал підготовлено в партнерстві видання  ТЕКСТИ й агротехнологічної компанії OneSoil. 

Навесні 2022 року росіяни конфісковували або скуповували за безцінь залишки зерна в українських фермерів на окупованих територіях. А ще викрадали зерно, яке лишалося на елеваторах і складах. Тоді ТЕКСТИ досліджували основні маршрути та імпортерів краденого українського зерна, яке часто прямувало до Туреччини. У 2022-му росіяни встигли також засіяти окуповані угіддя. І хоча контрнаступ ЗСУ наприкінці 2022-го й протягом 2023-го трохи урізав посівні площі на окупованих землях, цього року росіяни також зібрали чималий врожай з української землі.

Дані про посівні площі пшениці, соняшнику й кукурудзи на окупованих територіях надала компанія OneSoil, яка використовує супутникові знімки та машинне навчання для дистанційного визначення меж полів і культур, які на них вирощують.

Саме ці три культури є найбільш вирощуваними в Україні. Що стосується окупованих територій, то, за даними OneSoil, найбільше посівних площ там відведено під пшеницю та соняшник. У меншій кількості сіють ячмінь, ріпак і кукурудзу.

Створена компанією модель машинного навчання для України досягає 0,93–0,96 бала з 1. Це високий показник F1-score (метрика для оцінювання ефективності в задачах класифікації). Тож ці дані, попри те що вони неофіційні, варті довіри, адже модель навчається на достовірних проанотованих даних. Детальніше про алгоритм у спойлері під картою. Без такої інформації ми не змогли б підготувати цей проєкт і показати промислові масштаби російського грабунку.

На картах нижче кольором позначені посівні площі за 2021, 2022 і 2023 роки на підконтрольних та окупованих територіях України для пшениці, соняшнику й кукурудзи.

ДОКЛАДНІШЕ ПРО АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ ПОСІВНИХ ПЛОЩ 

Завдяки постійній активній співпраці OneSoil з українськими агрохолдингами та фермерами компанія має достовірні (ground-truth) дані про понад 3,5 млн гектарів полів лише в Україні. Ці дані поєднуються з даними користувачів застосунку OneSoil та інформацією з відкритих джерел. Разом це формує основу для навчання та тестування моделей на основі штучного інтелекту. Для коректної роботи алгоритму також здійснюється попередня обробка супутникових даних: підвищення просторової роздільної здатності необроблених зображень, виявлення хмар і точне визначення вегетаційних періодів для кожного конкретного регіону по всьому світу.

Нижча врожайність

Через засушливий клімат Південь України ніколи не був серед лідерів за врожайністю зерна. Однак, навіть попри це, Україна до окупації мала в Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях у середньому 3,5–4 тонни пшениці з гектара (або 35–40 центнерів із гектара, як звикли в нас рахувати).

Читати також:  Регіонал, залізничник з кримінальними талантами, ватажок «тітушок». Що відомо про луганське минуле Іллі Ківи

За оцінками Argus Mediа, у 2022 році врожайність пшениці на окупованих територіях становила вже 2,8 тонни з гектара. Це й не дивно, адже росіяни майже знищили зрошувальну систему українського Півдня. Але, як бачимо, без неї врожаї хоча й суттєво нижчі, але можливі. Для кукурудзи й соняшнику ми рахували врожайність виходячи із середньої врожайності регіону: кукурудза приблизно 3 т/га, соняшник приблизно 1,8 т/га.  

Проте навіть за умови невисокої врожайності сільське господарство на окупованих територіях протягом 2022–2023 років, за дуже грубими підрахунками, могло забезпечити росіянам близько 15 млн тонн лише завдяки трьом культурам: пшениці, соняшнику та кукурудзі. 

Приблизний підрахунок зібраного врожаю<

Українські фермери, що залишилися в окупації, змушені продавати зерно за безцінь. Видання Радіо Свобода з посиланням на Головне управління розвідки Міністерства оборони України влітку 2022 року повідомляло, що навесні 2022-го російські окупаційні сили примушували населення здавати закупникам з окупованого Криму 70% врожаю, а закупівельні ціни подекуди становили близько 10% роздрібної ціни. Пізніше стало ще важче, адже російські сільгоспвиробники почали збирати власний врожай.

Цікаво, що у 2022 році поля як на підконтрольній території, так і на окупованих землях були майже впритул до лінії розмежування. Однак у 2023-му через багатошарові укріплення, які окупанти почали будувати, щоб запобігти контрнаступу ЗСУ, лінія сільськогосподарських земель помітно зсунулася на південь, особливо в Запорізькій та Донецькій областях. 

На територіях неподалік фронту, зокрема в Оріхівському районі, окупанти навіть забороняли сіяти високорослі культури: соняшник і кукурудзу.

Черги зерновозів у Криму не закінчуються

Незважаючи на те що окремі частини Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей уже другий рік перебувають в окупації, зерно, як і на початку повномасштабного вторгнення, вивозять здебільшого через Крим або в міста на території РФ.

Читати також:  Що Україна отримає після звільнення тимчасово окупованих територій Донбасу

Супутникові знімки регулярно показують величезні скупчення зерновозів біля зернових терміналів у Севастополі та Керчі.

Ми підсвітили вантажівки й вагони на цих знімках, щоб їх було простіше знайти.

СЕВАСТОПОЛЬ

Знімки: Planet.com

КЕРЧ

Знімки: Planet.com

Причина в налагоджених мережах закупників і напрацьованих логістичних ланцюжках. До того ж порти півострова мають більшу потужність і не постраждали від воєнних дій.
У портах Бердянська і Маріуполя аналогічних скупчень зерновозів не спостерігається, хоча окупанти й заявляють про плани суттєво наростити вантажообіг портів і відремонтувати термінали. У 2022 році Україна планувала запустити в Маріуполі надсучасний зерновий термінал, але під час облоги міста росіяни все зруйнували.

Лише навесні 2023-го окупанти відзвітували (за цим лінком ви перейдете на російський сайт, для перегляду сторінки може знадобитися VPN), що з порту Маріуполя вийшло "перше судно" із зерном. Наприкінці жовтня росіяни оцінили вантажообіг порту (VPN) за 10 місяців 2023 року в 111 тис. тонн, із яких більшу частину становить зерно (VPN). 

Цього року окупанти також планували розпочати ремонт порту в Бердянську (VPN). Для порівняння: за період із липня 2020-го по травень 2021-го експорт зернових (без урахування продуктів переробки) з Маріуполя та Бердянська становив 2,3 млн тонн. Потужність зернового терміналу компанії "Агрия" в Бердянську після реконструкції у 2017 році становила 770 тис. тонн.

На сайті пошуку роботи avito.ru трапляється чимало оголошень про пошук водіїв зерновозів, іноді вказується регіон роботи, як, наприклад, ось у цьому оголошенні.

 

Орієнтовний заробіток

Нещодавно депутат Запорізької обласної ради Євгеній Балицький, колаборант, призначений окупаційною владою "губернатором" Запорізької області, звертався до Патрушева щодо додаткових 600 вагонів (VPN) для вивезення зерна із Запорізької області.

А про величезні черги зерновозів на Крим торік писали представники окупаційної влади в телеграм-каналах. 

Росія вивозить зерно з портів Криму й продає до інших країн, які не гидують краденим товаром.  Якщо відштовхнутися від наведених вище даних щодо засіяних площ та орієнтовної врожайності, а також історичних даних експортних цін на зерно Московської біржі, то отримаємо наступні цифри.

Читати також:  Обладнання для бадмінтону

Розрахований дохід з експорту зерна, млн доларів

На графіку наведено орієнтовні дані на основі інформації про площу засіяних полів, приблизну середню врожайність та експортну ціну  

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО МЕТОДОЛОГІЮ РОЗРАХУНКУ СУМ ДОХОДУ

Ми звертались до багатьох експертів з проханням надати нам орієнтовні дані по цінах чи доходах РФ від експорту українського зерна, але жоден з них не погодився говорити про проблему, спираючись на брак даних.

Тож ми виходили з того, що вирощене на українських землях зерно буде експортоване і спирались на експортні ціни Московської біржі.

Історичні дані сайту містять ціни на пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію та шрот соняшника. Вартість кукурудзи та пшениці ми брали, як вони є. Вартість соняшника рахували, виходячи з вартості соняшникового шроту та олії і співвідношення 0.4 т олії та 0.6 т шроту з 1 т зерна. Отриману орієнтовну вартість ми множили на приблизну врожайність, виходячи з даних калькулятора врожайності для окупованих регіонів. Проте якщо ми знаходили додаткову більш точну інформацію про врожайність чи вартість, то спирались на неї, як у випадку з інформацією від Argus Mediа, що у 2022 році врожайність пшениці на окупованих територіях  складала 2.8 т/га.

Теоретично з кожної експортованої тонни зерна безпосередньо в бюджет країни-агресорки потрапляє експортне мито. Його частина змінюється щотижня й залежить від індикативних цін на зерно, затверджених російським міністерством сільського господарства.

Станом на грудень 2022 року експортне мито, наприклад, на пшеницю становило $61,7 за тонну, а станом на 1 листопада 2023 року трохи більше ніж $52 відповідно до обмінного курсу рубля до долара. Експортне мито на соняшник у РФ із серпня 2022-го по серпень 2023-го дорівнювало 50% вартості, але не менш як $320. 

Інша частина грошей навіть якщо не потрапляє в бюджет безпосередньо й одразу, то все одно живить російську економіку через забезпечення витрат на логістику, зарплати та й просто збагачує росіян.

Євгенія ДроздоваНадя Кельм; опубліковано у виданні ТЕКСТИ

Источник

Вас може зацікавити

+ Поки нема коментарів

Додати перший