Україна вводить нову систему базової військової підготовки

Як держава готуватиме громадян до захисту України.

Про це розповідає видання ZN.UA.

18 травня 2024 року в Україні набрав чинності Закон №3633-ІХ, що передбачає радикальні зміни в системі військової підготовки та служби. Ухвалений Верховною Радою 11 квітня 2024 року, цей закон скасовує традиційну строкову службу і вводить замість неї обов’язкову базову загальновійськову підготовку (БЗВП) та базову військову службу (БВС), яка стає обов’язковою до 25 років. Ці зміни спрямовані на модернізацію та забезпечення системнішого підходу до обороноздатності країни.

Закон №3633-ІХ вводить такі ключові положення.

1. Базова загальновійськова підготовка (БЗВП) стане обов’язковою для всіх студентів чоловічої статі, які навчаються у закладах вищої освіти (ЗВО) та установах освіти зі специфічними умовами навчання. Жінки можуть проходити БЗВП за бажанням. Підготовка розпочнеться з 1 вересня 2025 року й проводитиметься у військових навчальних закладах, навчальних підрозділах ЗВО та інших спеціалізованих установах.
2. Базова військова служба (БВС): громадян чоловічої статі, а за бажанням — жінок направлятимуть на БВС після досягнення ними 18 років і до 25 років. БВС є наступним кроком після БЗВП і включає практичну військову підготовку. Громадяни до 24 років мають право обирати рік, у якому бажають пройти БВС. Натомість ті, кому вже виповнилося 24 роки, такої можливості не мають.
3. Вимоги до державної служби та місцевого самоврядування: громадяни, які бажають працювати на державній службі або в органах місцевого самоврядування, не можуть обійняти посаду без проходження БЗВП, окрім осіб, визнаних непридатними за станом здоров’я.
4. Порядок направлення на базову військову службу: процес включає медичний огляд, професійно-психологічний відбір, засідання комісії та прибуття до призначеного місця у відповідний час.

Процес направлення на БВС

Процедура направлення на БВС включає кілька етапів:

1. Медичний огляд і професійно-психологічний відбір: це перший крок, у межах якого перевіряють загальний стан здоров’я призовника, його психологічну стійкість і придатність до служби.
2. Засідання комісії: після первинних перевірок комісія розглядає кожного кандидата, щоб визначити подальші кроки його служби.
3. Прибуття на відправлення: останнім етапом є прибуття до навчальної частини або центру, де власне й проходить базова військова підготовка.

 

Відстрочка та звільнення від БВС

Закон також передбачає можливості для отримання відстрочки від служби. Причини для відстрочки можуть включати:

• тимчасову непридатність за станом здоров’я;
• навчання у закладах освіти різних рівнів;
• сімейні обставини або інші поважні причини, що вимагають присутності призовника вдома;
• юридичні обставини, такі як розгляд кримінальних справ.

Невизначеність і виклики

Однією з основних проблем є відсутність конкретних нормативно-правових актів, які б регламентували порядок підготовки та направлення громадян на БВС, особливо у воєнний період. Така невизначеність може ускладнити процес імплементації закону та адаптації до нього громадян і військових структур.

Великим питанням є також кількість і якість кадрів (інструкторів), які мають викладати як БЗВП, так і БВС. На сьогодні кваліфікованих інструкторів бракує. Ними, на жаль, дуже часто стають за призначенням, бо більше нема кому. Й навчаються вони самі, за допомогою Інтернету.

Перспективи та вплив на суспільство

Новий закон має потенціал значно підвищити рівень підготовленості українських громадян до оборони країни, а також посприяти розвитку військових кадрів. Водночас він зобов’язує молодь до активнішої участі у військовій підготовці, що може викликати змішану реакцію в суспільстві.

Завдяки цим реформам Україна робить важливий крок уперед до створення професійнішої й адаптивнішої системи оборони, здатної відповідати сучасним викликам. Але для успішної реалізації цих ініціатив необхідне чітке регулювання та координація на всіх рівнях управління, а також підтримка з боку громадськості.

Фото: Getty Images

Джерело