Ян Марсалек: мегашахрай і супершпіон

Ян Марсалек: шахрай, шпигун і таємничий агент

Ян Марсалек, колишній операційний директор німецької платіжної системи Wirecard, став однією з найзагадковіших і найрозшукуваніших людей у ​​світі. Його життя сповнене таємниць, шахрайства, шпигунства та зв’язків з росією.

Шахрайство Wirecard

У 2020 році Wirecard оголосила про зникнення 1,9 мільярда євро з рахунків компанії. Це призвело до банкрутства компанії, арешту генерального директора Маркуса Брауна та втечі Марсалека.

Шпигунська діяльність

За даними розслідування The Wall Street Journal, Марсалек протягом 10 років міг бути російським шпигуном. Він використовував свою роботу в Wirecard для налагодження зв’язків з розвідниками та надання їм кредитних карток, банківських рахунків та допомоги з переказами.

Зв’язки з Росією

Марсалек часто їздив до Росії, мав зв’язки з російськими розвідувальними службами та навіть хвалився, що передавав гроші російським шпигунам та найманцям.

Інші діяльност

  • Керував групою з п’яти болгарських шпигунів у Великій Британії.
  • Співпрацював з ПВК Вагнера з фінансових питань.
  • Після загибелі Пригожина очолив реорганізацію ПВК Вагнера в Африці.

Місцезнаходження

  • Зараз перебуває в розшуку Інтерполу.
  • За даними ЗМІ, може переховуватися в Дубаї або Москві.

Один із найбільших шахраїв в історії Німеччини Ян Марсалек вкрав майже два мільярди євро і втік до росії. Як з’ясувала The Wall Street Journal, він виявився ще й російським шпигуном.

Влітку 2020 року німецька фінтех-компанія Wirecard оголосила, що з її рахунків зникло 1,9 мільярда євро (майже 2,1 мільярда доларів). Вартість акцій компанії впала більш як на 70%, вона оголосила про банкрутство. Генерального директора Маркуса Брауна, який пішов у відставку, заарештували за підозрою в шахрайстві і зараз судять. Інший підозрюваний, головний операційний директор Ян Марсалек, утік із Німеччини та втік у Росії. У новому розслідуванні видання The Wall Street Journal стверджує, що втікач з високою ймовірністю займався шпигунством на користь РФ. Переказуємо матеріал WSJ.

Ян Марсалек народився у містечку Клостернойбург на околицях Відня 1980 року. Його дідусь по батьківській лінії Ганс Марсалек був етнічним чехом, перебував у комуністичному підпіллі та брав участь у русі опору нацистам. Після звільнення з концтабору Маутхаузен та закінчення Другої світової війни він служив у поліції та заснував підрозділ, який пізніше перетворився на австрійську розвідку. Ганс Марсалек помер 2011-го. 2023-го австрійські історики знайшли архівні документи, які вказують, що він міг бути подвійним агентом і співпрацювати з Радянським Союзом.

Читати також:  Справа супершпигуна рф Марсалека: нові подробиці

Ян Марсалек не закінчив старші класи школи, самостійно навчився програмування та відкрив свою першу компанію з розробки та встановлення програмного забезпечення у 1999-му, коли йому було 19 років. Через рік він влаштувався на роботу в німецьку компанію Wirecard, яка тоді в основному надавала послуги з переказу коштів порносайтів та онлайн-казино. Під керівництвом Маркуса Брауна, який прийшов у компанію 2002-го, платіжна система стала стрімко розвиватися.

Браун «поводився як геній-інтроверт» і багато в чому копіював образ глави Apple Стіва Джобса. У середині 2010-х Wirecard досягла такого успіху, що Ангела Меркель, яка тоді обіймала посаду канцлера ФРН, звернулася до голови КНР Сі Цзіньпіна з проханням дозволити німецькій компанії вийти на китайський ринок. Пізніше Меркель пояснила, що розширення Wirecard відповідало інтересам уряду Німеччини. За словами колишнього австрійського канцлера Себастьяна Курца, “від Wirecard віяло Кремнієвою долиною”, а Європа довгий час відставала від США в тому, що стосувалося розвитку технологій. У 2018-му компанія увійшла до тридцяти компаній фондового індексу DAX як одне з найуспішніших технологічних підприємств у Німеччині.

Талант і вміння Марсалека дозволили йому швидко просунутися службовими сходами і увійти в керівництво компанії. Колишні колеги по Wirecard запам’ятали його як «чарівного плейбою». У свій час він жив у Мюнхені в особняку, оренда якого обходилася в 35 тисяч євро на місяць. Він заробляв кілька мільйонів євро на рік, подорожував приватними літаками і хвалився зв’язками із секретними агентами, хоч і не розкривав подробиць. Знайомі рідко сприймали оповідання Марсалека всерйоз. Якось він показав відвідувачу у штаб-квартирі Wirecard у Мюнхені свої фотографії з Леонардо Ді Капріо на тенісному турнірі «Ролан Гаррос» та з верховним головнокомандувачем Лівійської національної армії Халіфою Хафтаром. Двоє людей, які побували в робочому кабінеті Марсалека, розповідали, що на столі він тримав статуетку Володимира Путіна.

Особняк, у якому проводив час Ян Марсалек, на Принцрегентенштрасе, 61 у Мюнхені. Фото: Andreas Gebert / Bloomberg / Getty Images

Західні розвідувальні служби та чиновники, які відповідають за безпеку, дійшли висновку, що Марсалек міг бути російським агентом упродовж десяти років, пише WSJ. Свою роботу він використав для налагодження зв’язків із співробітниками розвідок. Серед клієнтів Марсалека були люди та організації, пов’язані з російськими секретними службами, стверджують джерела в західних розвідслужбах, які вивчили бази клієнтів Wirecard. У рамках співпраці німецька компанія надавала агентам російської Служби зовнішньої розвідки (СЗР) та Головного розвідувального управління (ГРУ) кредитні картки, відкривала їм банківські рахунки та допомагала проводити перекази до різних регіонів Африки та Близького Сходу.

Читати також:  Депутата-рекетира з Коростишева суд відправив під домашній арешт

Колегам Марсалек розповідав, що працює і з російськими розвідувальними агенціями, і з їхніми західними конкурентами. Він вихвалявся, що відвідував Сирію та Лівію з колишнім співробітником управління справами президента Росії Станіславом Петлінським і що в обох поїздках передавав гроші російським шпигунам та найманцям. У Пальмірі Марсалек, ймовірно, побував у 2016 році, невдовзі після того, як сирійська армія за підтримки російської авіації відбила місто в ІДІЛ.

Одним із напрямків діяльності Марсалека у Wirecard була співпраця з Федеральною розвідувальною службою Німеччини (BND) та з Федеральним відомством кримінальної поліції (BKA) — німецьким аналогом ФБР. На парламентських слуханнях у Німеччині у справі Wirecard представники BND та BKA розповіли, що користувалися послугами компанії для переказу грошей своїм агентам за кордоном, а також інформаторам у Німеччині та за її межами. BKA особливо залежала від Wirecard: компанія проводила третину перекладів відомства його інформаторам.

При цьому німецька розвідка стверджує, що за таємними банківськими рахунками агентів було неможливо вирахувати їхні реальні особи, тому Марсалек не міг розкрити їх своїм російським партнерам. Тим не менш, обізнані про хід розслідування офіційні особи, на яких посилається WSJ, вважають, що Марсалек мав доступ до псевдонімів шпигунів і міг відстежити їх переміщення по платежах.

Колишні співробітники Wirecard на допитах повідомили, що за завданням Марсалека зламували конфіденційні дані та збирали відомості про клієнтів. У розвідувальних відомствах вважають, що така інформація могла скомпрометувати роботу агентів.

Колишній директор Wirecard з продукту Сюзанна Штайдль розповіла, що у 2019 році висловилася проти збору даних клієнтів, але Марсалек відмілив її заперечення. Він заявив, що збирати дані йому доручила німецька розвідка. У BND його слова категорично спростовують.


 

Плакат у Кельні з фотографією Яна Марсалека, оголошеного у розшук. Напис на білборді: «Чи можете ви підказати щось слідству?». Фото: Sasha Steinbach / EPA / Scanpix / LETA

Читати також:  ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 7 березня

Декілька співрозмовників WSJ підозрюють, що Марсалек передавав отримані дані російській розвідці — він багато їздив по роботі і десятки разів бував у Росії, яка була для нього одним із найчастіших пунктів призначення. Співробітники німецької контррозвідки докладно не розповіли, як відомства справляються із завданими збитками, але згадали, що агентам, чиї дані могли бути розкриті, довелося змінити псевдоніми та розірвати всі зв’язки з Wirecard.

Діяльність Марсалека розслідують і у Великій Британії. За даними слідства, з 2020 до 2023 року він керував групою з п’яти громадян Болгарії, які базувалися у Великій Британії. Британські слідчі вважають, що австрієць виступав посередником між російськими урядовими відомствами та мережею шпигунів, які переслідували неугодних путінському режиму людей по всій Європі.

Після втечі з Німеччини Марсалек потрапив до списку найбільш розшукуваних злочинців Інтерполу. Проте 2021-го йому все одно вдалося відкрити на своє ім’я консалтингове агентство в Лондоні. Для цього австрієць скористався чеським паспортом — у нього близько десяти документів різних країн. Слідчі припускають, що агентство могло використовуватися для розподілу платежів між учасниками шпигунського осередку, який займався Марсалеком.


Скріншот із сайту Інтерполу

Західним спецслужбам відомо, що останнім часом Марсалек часто бував у Дубаї, де обговорював закупівлю зброї із відставним офіцером російської розвідки. Ті ж джерела повідомляють, що останніми роками австрієць співпрацював із ПВК Вагнера з фінансових питань та грошових переказів. Після загибелі Євгена Пригожина, який очолював ПВК, у серпні 2023-го Марсалек, залишаючись у Дубаї, за завданням російської влади розпочав діяльність з розбудови роботи ПВК в Африці.

 

У Німеччині на Марсалека виписали міжнародний ордер на арешт за підозрою у шахрайстві та порушенні законодавства про цінні папери. Проте влада ОАЕ не відповіла на запит WSJ про те, чи знаходиться на території їхньої держави іноземний громадянин, який розшукується за серйозні злочини. Минулого року розслідувальний центр «Досьє» повідомляв, що Марсалек живе у Москві під вигаданими іменами: спочатку він використав ім’я австрійця Макса Майєра, потім німця Германа Баженова. Формально його місцезнаходження залишається невідомим.

Фото угорі: помічник депутата Бундестагу Фабіо де Масі несе папку з оголошенням про розшук поліцією колишнього головного операційного директора Wirecard Яна Марсалека. Фото: Sean Gallup / Getty Images

Вас може зацікавити

+ Поки нема коментарів

Додати перший