В Угорщині створять спеціальне управління, до завдань якого увійде розслідування діяльності, яка «загрожує суверенітету країни». Відповідний законопроект внесуть до парламенту вже у вівторок. З особливо пильною увагою нова структура стежитиме за фінансуванням з-за кордону політичних партій, ЗМІ та громадських організацій, де Будапешт бачить провідників інтересів Вашингтона та Брюсселя. Опозицію та багатьох експертів нова ініціатива стурбувала, але точно не здивувала.
Про це повидомляэ росийське выдання "Коммерсант".
Вперше в правлячій угорській партії «Фідес» згадали про «законопроект із захисту суверенітету», що готується, ще у вересні, але з того часу про нього практично нічого не було чути. Проте робота у цьому напрямі явно велася, оскільки вже 14 листопада «Фідес» має намір внести відповідний законопроект до парламенту. «Цей офіс або орган, подивимося, як він називатиметься, міг би відслідковувати всі види діяльності, що порушує суверенітет країни», — зауважив на брифінгу минулого четверга глава адміністрації угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана Гергей Гуйяш, повідомляючи про плани розгляду проекту парламентаріями.
Жодних деталей документа він не навів, проте ще у вересні один із законодавців від «Фідеса» обмовився, що в рамках захисту суверенітету під особливий контроль потраплять «ліві журналісти, квазіцивільні організації» та політичні партії. Словом, всі ті, кого влада давно і відкрито стала називати провідниками ідей Брюсселя та Вашингтона.
При цьому не можна сказати, що досі НУО, опозиційним журналістам та політикам жило в Угорщині дуже вільно.
Одним із перших кроків угорського уряду щодо посилення контролю за фінансовими дотаціями з-за кордону (і, отже, за іноземним впливом) став ухвалений у 2017 році закон про регулювання діяльності іноземних вузів, що діють на території республіки. На загальну думку критиків, він був насамперед націлений на Центрально-Європейський університет, який вважався оплотом вільнодумства та лібералізму (згодом його діяльність була визнана небажаною та Генпрокуратурою РФ). Але головним подразником для прем’єра Віктора Орбана, безперечно, став той факт, що університет був заснований за фінансової підтримки американського мільярдера Джорджа Сороса, який через свій фонд спонсорував і багато НПО, що працювали в Угорщині (наприклад, Інститут «Відкрите суспільство» (мережа фондів Сороса) , який визнаний дружньою для Орбана РФ "небажаною організацією", тобто фактично забороненою – А.).
При цьому здебільшого гроші мільярдера йшли тим, хто прагнув допомогти мігрантам. А для прем’єра Орбана це було «червоною ганчіркою». І вже після перемоги на парламентських виборах 2018 року партія влади активно взялася за подальшу боротьбу з дітищами американця на території країни. Так, з’явився закон з неофіційною назвою «Зупиніть Сороса», який запровадив для всіх організацій, що діють в Угорщині, «спонсоруючих, організуючих або сприятливих» міграції, податок 25% на всі пожертвування з-за кордону. Крім того, він зобов’язав усі НКО, які працюють у сфері міграції, отримувати схвалення своєї діяльності в МВС, що помітно звузило таким організаціям простір для маневру.
Паралельно угорська влада взялася за ЗМІ. Величезна кількість у минулому незалежних медіа були куплені лояльними бізнесменами (ця доля, зокрема, спіткала найбільші інтернет-портали новин Origo та Index), а в 2018 році близько 500 угорських ЗМІ увійшли до спеціально створеного Центральноєвропейського фонду преси та ЗМІ, якими керують близькі Віктору Орбану медіаменеджери та політики.
Що ж до політичних партій, то їм давно законодавчо заборонили приймати іноземне фінансування. Втім, дехто не послухався.
Принаймні цього літа Угорська служба державного аудиту звинуватила коаліцію із шести опозиційних партій на чолі з екс-кандидатом у прем’єри Угорщини Петером Маркі-Заї в отриманні з-за кордону щонайменше €4,6 млн на передвиборчу кампанію 2022 року.
Протягом останніх десяти років Віктор Орбан послідовно розширював вплив своєї партії на всі сфери суспільного життя та проводив думку про те, що іноземні структури постійно втручаються в угорську політику, а всі його критики діють всупереч національним інтересам. У цьому контексті нова ініціатива «Фідеса» щодо захисту суверенітету нікого не здивувала, хоч і стурбувала.
«Ідея створення органу захисту суверенітету безперечно вписується в тенденцію… Ми цілком обґрунтовано побоюємося, що цей закон впишеться в потік дій уряду, спрямованих на обмеження участі у громадському житті та роботи вільної преси»,— зауважила директор зі стратегії Угорського союзу громадянських свобод. Стефанія Капрончай (цитата з The Guardian).
Опозиція ж сприйняла новини про підготовку законопроекту щодо захисту суверенітету як розминку перед майбутніми виборами до Європейського парламенту. "Зазвичай "Фідес" починає відволікаючу кампанію, коли хоче відвернути увагу людей від реальних проблем на кшталт інфляції, стану наших систем освіти, охорони здоров’я та соціального обслуговування", – припустив член угорського парламенту від опозиційної партії Momentum Томпос Мартон. Він порадив уряду, якщо він реально має намір розпочати боротьбу з тим, що ставить суверенітет Угорщини під загрозу, «почати зі своїх власних угод із Москвою та Пекіном».
Тим часом доцент Інституту комунікацій та медіадосліджень Пічського університету Габор Поляк у бесіді з "Ъ" не виключив, що поява структури захисту суверенітету не призведе до якихось катастрофічних наслідків. «Це вже десята юридична загроза на адресу незалежних НУО та ЗМІ. Дивно, але ухвалені досі нормативні рішення залишилися на папері та не були реалізовані. Суд ЄС визнав регулювання діяльності НУО, які фінансуються з-за кордону, порушенням законодавства Євросоюзу. І, можливо, зараз народиться ще один "беззубий лев", що в кращому разі призведе до зміни способу фінансування виборчих кампаній. Невизначена і не дуже сильна загроза не завадить НУО та ЗМІ працювати так, як вони це робили багато років під постійною загрозою»,— припустив експерт.
При цьому пан Поляк допустив і інший варіант — поява механізму, який стане справді «серйозною юридичною загрозою іноземної допомоги», що «по суті, означатиме кінець незалежних ЗМІ та громадянського суспільства». Хоча, за його словами, це неминуче вдарить і на позиції самої партії влади. «Для "Фідеса" це також означало б повний розрив із ЄС. Мало того, що буде втрачено шанс отримати кошти Євросоюзу, так ще й процедура в рамках статті 7 (договору про Європейський союз. — А.), швидше за все, закінчиться втратою Угорщиною права голосу», — підсумував співрозмовник Ъ.
Примітно, що нещодавно угорський прем’єр знайшов однодумця в плані недовіри і навіть нелюбові до неурядових організацій.
9 листопада, в той день, коли в Будапешті анонсували швидке внесення до парламенту законопроекту про захист суверенітету, прем’єр сусідньої Словаччини Роберт Фіцо, який тільки-но повернувся до влади і обіцяв після своєї перемоги на вересневих виборах, що «епоха панування НУО в Словаччині закінчилася», заявив: відтепер Братислава допомагатиме лише тим НУО, які переслідують «шляхетні цілі» (наприклад, беруть участь в охороні природи чи підтримці історичних пам’яток). Щоправда, на відміну від Орбана, Роберт Фіцо вирішив не перекривати «неправильним» організаціям фінансування з-за кордону. «Ми хочемо провести дуже чітку різницю між НУО, які займаються чистою політикою, і тими, чия єдина мета — завдати шкоди уряду. Таким організаціям нема чого отримувати гроші з державних джерел (а це близько €50 млн на рік. – “Ъ”). Нехай шукають багатих зарубіжних спонсорів, які у них однаково є»,— заявив словацький прем’єр минулого четверга.
+ Поки нема коментарів
Додати перший