Завдання вкрасти все: як російські загарбники грабують на окупованих українських територіях

Від чайників до комбайнів. І куди ж без унітазів? Від самого початку повномасштабного вторгнення російські загарбники крадуть найрізноманітніше майно на окупованих територіях. Не нехтують й зовсім дивними речами.

Харківська правозихисна група опублікувала огляд зібраної у базі даних коаліції T4P інформації про викрадення майна на територіях, що перебували або досі перебувають під контролем російських військових.

Загальна статистика 

У базі даних коаліції T4P на момент створення цієї публікації було зафіксовано 2278 епізодів, що належать до категорії “привласнення майна цивільних осіб”.

© Сергій Приткін

© Сергій Приткін

Нагадуємо, що статистику бази даних T4P, яка оновлюється в режимі live, можна переглянути за посиланням.

Що і звідки крадуть росіяни

© Сергій Приткін

© Сергій Приткін

Будинки житлового призначення

Найбільша кількість випадків (1183) стосується звичайних осель. При цьому усі такі епізоди можна розподілити на дві групи — розграбування будинків і квартир та їх привласнення як житлового фонду. Про перший тип злочину розповідають мешканці багатьох деокупованих сіл і міст.

Під час окупації Іванівки, що на Чернігівщині, російські військові брали все: від картоплі й консервів до телевізорів, ноутбуків і пральних машин. Алла Пилипенко, місцева вчителька, коментувала: “…Що не могли винести — нівечили, наприклад, штрикали телевізори штик-ножами та рубали сокирами”.

За повідомленнями мешканців Ізюму, російські солдати під час окупації проникали в будинки та забирали всю електроніку, включаючи планшети, айфони, телевізори та сімейні коштовності, зокрема золоті та срібні намиста та каблучки. Також російські солдати не нехтували грошима, які знаходили у домівках.

Під час окупації в селі Вербівка Харківської області військовослужбовці ЗС РФ забирали телевізори, пральні машини, автомобілі. В Руських Тишках окупанти звозили всі награбовані пральні машини до одного обійстя, щоб вивозити потім вантажівками.

Доволі поширеним явищем є не просто розграбування, а привласнення осель громадян, які покинули окуповані території. Такому заселенню зазвичай передує “відкриття” квартир, під час якого “зникають” особисті речі господарів. Так, за повідомленням місцевого Telegram-каналу, станом на 18 грудня 2023 року до “резервного житлового фонду” в окупованому Сєвєродонецьку входили 128 будинків, це загалом — 2504 квартири. При цьому так звана місцева адміністрація вимагала від власників з’явитись до них особисто з метою надання чи ненадання дозволу на заселення.

Будинки, що потрапили до “Резервного житлового фонду” у Сєвєродонецьку. Фото: Наслідки війни в Сєвєродонецьку / Telegram

Будинки, що потрапили до “Резервного житлового фонду” у Сєвєродонецьку. Фото: Наслідки війни в Сєвєродонецьку / Telegram

Крім того, як повідомляли місцеві Telegram-канали, у Сєвєродонецьку росіяни активно продавали чуже житло, підробляючи документи на нього.

Фото: Час Пик

Фото: Час Пик

Схожа ситуація склалася і в окупованому Лисичанську. Це — оголошення незаконної окупаційної адміністрації міста, в якому вона повідомляє про включення квартир до складу тимчасового житлового фонду.

Фото: ТРИБУН / СХІД

Фото: ТРИБУН / СХІД

В базі даних містяться подібні дані й щодо інших населених пунктів на окупованих територіях. Алгоритм дій однаковий: спочатку — попереднє повідомлення про примусове відкриття будинків (квартир) з метою огляду, а потім — заселення до цього житла сторонніх осіб. Хоча зазвичай у таких повідомленнях міститься інформація про можливість власників звернутись до місцевих адміністрацій, це потрібно розглядати лише як формальний крок, оскільки більшість власників покинули окуповану територію.

Такі дії щодо відчуження майна на окупованих територіях мають явно систематичний характер.

Транспорт

На другому місці за кількістю зафіксованих епізодів — викрадення транспортних засобів. На момент написання публікації в базі даних налічувалося 553 таких епізоди, але насправді кількість викрадених росіянами автівок та іншої техніки є значно більшою. Адже один епізод у базі даних може описувати викрадення у певному населеному пункті десятків автівок. Інформацію про такі злочини ХПГ отримує не тільки з відкритих джерел, але і безпосередньо від постраждалих, що звертаються до нашої організації. Викрадають росіяни як особисті автівки громадян, так і автомобілі підприємств, установ, організацій.

За повідомленням Національної поліції, під час окупації Херсона окупанти зупинили автомобіль “BMW” з місцевими мешканцями. Після огляду машини військові, погрожуючи зброєю, примусили власника написати відмову від автомобіля.

Читати також:  Американський генерал, експосол США при НАТО Даглас Люте: "Ми надали Україні достатньо, щоб не програти, але замало для перемоги"

Відомі випадки, коли під час пограбування російські військові вбивали цивільних українців. Так у селі Чкаловське на Харківщині російські військові вбили чоловіка, та забрали його мікроавтобус, телефон та гроші.

Що стосується транспортних засобів підприємств, то тут зазвичай йдеться про сільськогосподарську техніку. Навесні 2022 року з виставкового майданчика компанії John Deere у Мелітополі окупанти вкрали два нових флагманських комбайни, трактор та сівалку. Загальна вартість викраденої техніки — один мільйон євро. З допомогою GPS-трекерів було встановлено, що техніку вивезли у Чечню, під місто Грозний. На цьому окупанти не зупинилися та через деякий час вивезли з майданчика продавця сільгосптехніки ще один комбайн та дві сівалки. Загальна сума збитків — 520 тисяч євро.

У Тупичеві на Чернігівщині російські військові розмістилися на території одного з сільськогосподарських підприємств. Як вказував головний інженер підприємства Володимир Чех, за три дні перебування на підприємстві, російські військові порозбирали трактори, КамАЗи, комбайни. Вкрали генератори, акумулятори, стартери, різні запчастини. З комбайнів познімали монітори. Не полінились навіть скрутити номерні знаки з вантажівок.

З одного з сільськогосподарських підприємств у Харківській області російські військові викрали аж 35 одиниць техніки.

Фото: скриншот з відео АТН

Фото: скриншот з відео АТН

Об’єкти підприємницької діяльності

На третьому місці за кількістю епізодів (239 випадків) — розграбування об’єктів підприємницької діяльності.

Навесні 2023 року у Мелітополі чеченці навідались до торгово-офісного центру “Центрум”. На той момент більшість підприємців покинули місто, але не маючи можливості вивезти з собою усе майно з торгових приміщень. За словами адміністратора “Центрума”, стався відкритий грабіж офісів: “Зламали п’яту чергу офісів, прийшло чотири чеченці з автоматами і двоє людей з кувалдами… Чеченці вказували на ‘безгоспні’ офіси, а молоді люди розбивали замок або вибивали двері. Сьогодні вони зламують 1-2 чергу”.

Фото: РІА Мелітополь

Фото: РІА Мелітополь

Навесні 2023 року в Запорізькій області окупаційна влада оголосила перелік “безхазяйного майна”, до якого потрапили, окрім житлових будинків, агрофірми та фермерські господарства, а також понад 50 баз відпочинку та готельних комплексів Приморська, Кирилівки та інших прибережних населених пунктів.

Тільки в окупованому Бердянську так звана “адміністрація” оголосила безхазяйними понад 20 готелів. Тоді окупанти надали формальну можливість власникам протягом 3 днів звернутись до адміністрації, щоб підтвердити право власності на майно.

Фото: Бердянськ Сьогодні / Telegram

Фото: Бердянськ Сьогодні / Telegram

Під час окупації Чернігівщини, у селищі Седнів росіяни пограбували підприємство, яке займається селекцією картоплі. Геннадій Гайструк, завідувач лабораторії біотехнологій коментував, що частину селекційної картоплі окупанти забрали, бо майже місяць жили в сховищі, де вона зберігалася. “У нас є два склади — один у Седневі, один — у селі Новому. І от завдяки цьому весь матеріал наших сортів збережений, тому що частина тут сортів була, частина там, і сорти були однакові”.

Загалом росіяни вивезли до 30 тонн картоплі, а 400 тонн сортів високих репродукцій перемішали, через що їх не можна було більше використовувати як сортове насіння. Побували окупанти і в офісному приміщенні підприємства. У лабораторії селекції розкидали матеріали та документацію. У приймальні — вибили двері, повидирали кабелі, забрали оргтехніку, зламали сейф. За словами Гайструка, там зберігалася документація, сертифікати на сорти, документи на техніку.

Фото: Суспільне Чернігів

Фото: Суспільне Чернігів

Будинки державних установ та органів місцевого самоврядування

Дії щодо цих об’єктів зафіксовано у 27 епізодах. У багатьох із них спільним є те, що росіяни використовували приміщення органів влади для власного розміщення, а коли тікали під час наступу українських військ, намагались забрати із собою якнайбільше.

У селі Левковичі, що неподалік від Чернігова, російські військові проживали у старостаті. “Я живу в Зайцях. Ми теж були під окупацією, і доїхати до старостату у мене змоги не було, — говорить староста Левковицького старостинського округу Ніна Доброговська. — Та коли вони вийшли з наших сіл, я відразу приїхала. І була вражена, на що вони перетворили старостат …

Читати також:  Як бути з Різдвом і Новим роком у час війни? Що радять військові, психотерапевт, митці

У старостаті вкрали два монітори, два системні блоки, дві мотокоси, три принтери, дві колонки клубівські, акустичну систему. З сараю все винесли: і шифер, і профнастил, і драбину десятиметрову. Чайники, посуд увесь, що був: ложки, виделки, чашки, тарілки. Ми навіть столи наші за селом знаходили. Чи то вони з собою їх хотіли вивезти?”

Фото: Інформаційний портал Чернігівщини

Фото: Інформаційний портал Чернігівщини

В іншому селі на Чернігівщині окупанти розграбували приміщення сільради. “Усі заклади в Пісках розташовані компактно в центрі на Тичинівському майдані: адміністративна будівля, відділ зв’язку, будинок культури. У всіх приміщеннях росіяни лишили по собі вибиті двері й безлад. Забрали в сільраді принтер і подовжувач, зник чайник, не знайшли жодної флешки, вся документація була розкидана. Враження, що просто хотіли напаскудити скрізь”, — згадує староста Валентина Олешко.

Читайте також “Автівки, пральні машини, прикраси та ковбаси — як окупанти грабували Харківщину”

Об’єкти інфраструктурного забезпечення

Про них ідеться у 26 епізодах бази даних T4P. У селі Афанасіївка на Миколаївщині у 2022 році російські військові викрали сонячні панелі з місцевої електростанції. Вона була введена в експлуатацію у 2019 році, а її потужність становила 13.37 мВт.

Сонячна електростанція до та після приходу росіян. Фото: Труха Николаев / Telegram

Сонячна електростанція до та після приходу росіян 

Наприкінці вересня 2023 року під час етеру телемарафону начальник Сєвєродонецької МВЦА Олександр Стрюк розповів про те, що в окупованому Сєвєродонецьку росіяни розібрали, а потім обікрали теплогенеруюче підприємство. “Залишилися одні стіни. Зате обіцяють у будинках, які вціліли, де вони розміщуються самі та їхнє найближче оточення, поставити модульні котельні. Це такий тимчасовий захід, щоб обігріти себе”, — повідомляв Олександр Стрюк.

Лікувально-оздоровчі заклади

Статистика за цією підкатегорією — 22 епізоди. Слід зауважити, що відповідно до норм IV Женевської Конвенції, цивільні лікарні користуються особливим захистом під час збройного конфлікту. Тому дії щодо лікарень можна розглядати як особливо грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Восени 2022 року із лікарні в Сєвєродонецьку росіяни вивезли практично все сучасне обладнання, лишивши медичним працівникам, які погодились працювати в окупації, лише засоби надання первинної допомоги. Про це повідомляв тодішній голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.

На початку повномасштабного вторгнення, російські військові вчинили мародерство у відділенні екстреної меддопомоги у селі Петровське Балаклійської громади, що на Харківщині.

“Російські загарбники вибили двері у приміщенні, вкрали медичне обладнання: дефібрилятор, апарат ЕКГ, валізу з медичними виробами та автомобільний акумулятор. Все інше майно потрощили та розбили, щоб не залишити після себе нічного. Ніхто зі співробітників не постраждав”, — йшлося в повідомленні Центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф у Facebook.

Під час евакуації мирних жителів в Тростянці, у березні 2022 року, військовослужбовці РФ проникли до будівлі центру первинної медичної допомоги та викрали звідти оргтехніку і медичні препарати. Також розтрощили приміщення та незаконно заволоділи трьома автівками швидкої допомоги.

В одному з сіл Чернігівщини російські військові базувалися у приміщенні ветлікарні. Зі слів одного зі свідків, з яким вдалось поспілкуватись ХПГ, вони вивезли звідти всі ліки та системи для крапельниць, які ставлять тваринам.

Об’єкти історичного значення

12 епізодів бази даних T4P стосуються пограбування музеїв та будівель, що мають історичне значення.

На Сумщині російські танкісти пограбували музей маршала бронетанкових військ Павла Рибалка, який під час другої світової війни визволяв Україну та Європу від нацистських загарбників. Завідує музеєм онук маршала, Володимир Рибалко. “Прикро дивитись на це все. Все, що блищить, все що їх зацікавило, — брали, тягли по кишенях, без поваги ставилися до людини, яка визволяла від фашизму Україну, Польщу, Чехословаччину”, — коментує події Володимир.

Читати також:  Обувные тумбы

Сама ж будівля музею є історичною пам’яткою. Це колишній маєток Романівського цукрового заводу, який було збудовано ще у 1870 році.

Народний музей П.С. Рибалка. Фото: Суспільне Суми

Народний музей П.С. Рибалка. Фото: Суспільне Суми

У Запорізькій області був обстріляний і обкрадений музей-заповідник “Садиба Попових”. Повідомлялося, що російські солдати виламали двері та вікна, а потім винесли все, що могли потягти, розбивши оргтехніку. Не обійшлося й без класики: разом із шурупокрутом російські військові винесли мармуровий унітаз часів графів Попових.

Як тоді прокоментував керівник департаменту культури та інформаційної політики Запорізької ОДА Влад Мороко, унітаз уже колись викрадали… більшовики. Але потім хтось із нащадків злодіїв повернув на місце артефакт. І ось, російські загарбники знову вкрали злощасний унітаз.

Садиба Попових. Фото: Дніпро оперативний

Садиба Попових. Фото: Дніпро оперативний

Під Мелітополем російські військові обікрали музей “Кам’яна Могила”: його експонати вивезли до окупованого Криму. Згодом накрадене продемонстрували у музеї-заповіднику Херсонес Таврійський. На виставці показали понад 1200 вкрадених археологічних артефактів: ієрогліфи на камінні, репродукції петрогліфів на схилах печер, побутові предмети древніх народів, кераміку та знаряддя кам’яного віку.

Фото: Это Запорожье Новости / Telegram

Фото: Это Запорожье Новости / Telegram

Громадські організації

У шести епізодах бази даних T4P йшлося про пограбування приміщень громадських організацій.

Під час окупації Херсону російські військові розграбували та пошкодили приміщення правозахисної організації КримSOS. “Свідки події повідомили нас про те, що бачили, як чоловіки у військовій формі РФ виносили майно з приміщення офісу та складали у вантажівку. Після того, як усе майно було вилучено з приміщення, вони дуже обережно зачинили вхідні двері. У свідків склалося враження, що приміщення могли замінувати”, — заявляв тоді координатор організації Олексій Тільненко.

Також в Херсоні окупанти вдерлися до офісу благодійної організації “Інша”, звідки винесли майже всю техніку. “Сьогодні дивилась відео про те, як орки грабували наш офіс. Наш чудовий, просторий ком’юніті-центр ‘Іншої’ в центрі Херсона, де ми тусили, проводили виставки, лекції, вечірки… Де було багато зустрічей, багато свят, багато планів”, — писала Марина Усманова, директорка БО “Інша”.

Кваліфікація за Римським Статутом

Привласнення майна можна розглядати як воєнний злочин в контексті двох підпунктів однієї зі статей Римського статуту (далі — РС): ст. 8 (2) (a) (iv) “широкомасштабне знищення і привласнення майна, що не викликане військовою необхідністю і вчинене незаконно та безглуздо” та ст. 8 (2) (b) (xvi) “розграбування міста або населеного пункту, навіть якщо його захоплено штурмом”.

Перший склад належить до пункту “а” ст. 8 РС, що вимагає, щоб діяння злочинця грубо порушувало одну з Женевських конвенцій та щоб, в нашому контексті, саме майно підпадало під захист вищезгаданих Конвенцій. Наприклад, відповідно до ст. 19 IV Женевської конвенції особливим захистом користуються цивільні лікарні, про що ми вже згадували раніше.

 

Фото:  Росія - країна мародерів та ґвалтівників  

У статті 53 цієї ж Конвенції вказано, що “будь-яке знищення окупаційною державою рухомого чи нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб чи держави, або інших громадських установ чи соціальних або кооперативних організацій забороняється, за винятком випадків, коли це є необхідним для проведення воєнних операцій”.

Другий склад належить до пункту “b” ст. 8 РС — “інші серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються в міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права”. Відповідно до Елементів злочинів МКС, для такої кваліфікації є кілька вимог:

  1. злочинець привласнив певне майно;

  2. злочинець мав намір позбавити власника майна і привласнити його для приватного або особистого використання;

  3. привласнення відбулося без згоди власника;

  4. дії відбувались в контексті міжнародного збройного конфлікту та були пов’язані з ним;

  5. виконавець знав про фактичні обставини, що свідчать про наявність збройного конфлікту.

 

Микола Комаровський, опубліковано на сайті ХПГ

Источник

Вас може зацікавити

+ Поки нема коментарів

Додати перший