Кількість чоловіків, які виїхали в ЄС під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, збільшується. Водночас загальна кількість українських біженців у Польщі стабільно зменшується.
За останніми даними Європейського статистичного офісу (Євростат), станом на кінець вересня 2023 року в країнах ЄС перебувало 4,19 млн українців, які покинули Україну внаслідок повномасштабного вторгнення.
Якщо порівнювати з даними на кінець 2022 року, то кількість тих, хто втік від війни до ЄС, збільшилася на майже 360 тисяч (3,82 млн).
БізнесЦензор вирішив проаналізувати, де українські біженці найчастіше шукали притулку та як змінилася географія їх перебування у 2023 році.
Євростат повідомив, що у вересні кількість біженців, які оформили тимчасовий захист, збільшилася на 31 920 осіб. Якщо порівнювати з минулими місяцями, то кількість нових шукачів притулку знижується.
Зокрема, у серпні приріст українських біженців зі статусом тимчасового захисту становив 41,3 тис. осіб, у липні – 45,9 тис., у червні – 45,8 тис., у травні – 57,3 тис, у квітні – 51 тис.
Найбільше за ці шість місяців нові біженці з України прибували до Німеччини (майже 130 тисяч) та Чехії (понад 47 тисяч).
У вересні також найбільше українців оформили такий статус у Німеччині (19 205). На другому місці – Нідерланди (3 685), на третьому – Ірландія (2 875). При цьому, вперше статисти зафіксували зменшення кількості тих, хто користуються тимчасовим захистом, – на 7 125, або 2%.
Загалом станом на кінець вересня найбільше українських біженців оселилися у Німеччині. Там тимчасовий статус отримали 1,19 млн людей. Другою за кількістю виданих дозволів країною є Польща – 958,66 тис. людей, третьою – Чехія– 357,96 тис. Разом ці країни прийняли у себе понад 60% біженців з України. П’ятірку лідерів замикають Іспанія та Болгарія – 187,2 тис. та 166,5 тис. відповідно.
За дев’ять місяців кількість біженців серед цих країн зменшилася лише в Польщі – майже на три тисячі, водночас приріст у Німеччині становив шалені 227 тисяч.
Найменша кількість українців перебуває у Ліхтенштейні (530), на Мальті (1885) та в Люксембургу (4 180).
Якщо враховувати кількість населення країн ЄС, то з розрахунку на тисячу місцевих громадян найбільше українських біженців на кінець вересня було в Чехії (33,1 українця на тисячу громадян), Естонії (26,2), Польщі (26,1), Болгарії (25,8) та Литві. (25,5). Тоді як середній відповідний показник по ЄС дорівнює 9,3. Наприкінці минулого року він становив 8,6.
У вересні серед одержувачів тимчасового захисту в ЄС більшість становили дорослі жінки – 46,5%, понад третину – діти (33,7%), чоловіки – майже п’яту частину (19,9%).
При цьому, найбільше отримали тимчасовий статус жінки та чоловіки віком від 35 до 64 років – 25,6% та 10,1% відповідно.
Загалом, станом на кінець вересня серед українських біженців у ЄС було 43,5% жінок, 28% дітей та 28,5% чоловіків. Якщо порівнювати з даними на кінець грудня 2022 року, то побачимо, що кількість чоловіків за цей час збільшилася на 2,3%, дітей – на 1,5%, водночас жінок – скоротилася на 3,8%.
За останніми даними, майже 72% українських біженців мають вищу освіту та професійну кваліфікацію.
На кінець серпня, 1,87 млн українців змогли знайти роботу в країнах ЄС. Основними секторами зайнятості є будівництво, готельний бізнес, а також торгівля.
Найкращий показник працевлаштування спостерігається у Польщі – понад 70%. У той час, як у Німеччині, де перебуває більшість українських біженців, цей показник становить лише 50%. Насамперед, це пов’язано з тим, що в Німеччині перед тим, як влаштовуватися на роботу, людина має опанувати мову.
За даними польського агентства з працевлаштування EWL, завдяки українським мігрантам ВВП країни минулого року зріс щонайменше на 1%. Станом на початок року працевлаштовані українці вже сплатили до бюджету Польщі близько $2,4 млрд податків, що перевищує обсяги наданої їм допомоги (без врахування витрат на охорону здоров’я та освіту).
Як зазначав голова Національного банку України Андрій Пишний, присутність українців у країнах Європи певною мірою компенсувала ризики рецесії, а в деяких країнах, можливо, навіть дозволила її уникнути.
До того ж, за його словами, присутність українських біженців стимулювала споживчі ринки, "компенсувала нестачу та відсутність достатнього покриття працересурним потенціалом тих потреб, які виникають у ЄС".
Водночас відсутність такого потужного робочого ресурсу сильно вдарить по українській економіці. Зокрема, на думку експертів, якщо не вдасться переконати українців працездатного віку повернутися, це коштуватиме Україні 10% річного довоєнного ВВП, або $20 млрд на рік за найгіршого сценарію.
Звичайно, що після завершення війни багато біженців згодом повернуться. Водночас важко спрогнозувати скільки саме, а переконувати повертатися стає все важче з довшим плином воєнних дій.
Так, Нацбанк прогнозує, що у 2024 році в Україну повернеться лише близько 100 тисяч із понад 6 мільйонів українських біженців за кордоном, а у 2025-му – орієнтовно 700 тисяч.
Упродовж третього кварталу цього року кількість мігрантів, що повернулися в Україну, була меншою, ніж очікувалося – лише 100 тисяч.
Водночас зазначається, що деякі крани, зокрема, найпопулярніші серед українців Німеччина, Польща та Чехія, оголосили про згортання програм підтримки українських мігрантів або про відповідні плани. Це, ймовірно, підштовхне біженців повернутися додому або змінити країну перебування.
Для відбудови економіки України після завершення війни потрібно додатково залучити щонайменше 4,5 млн людей. Найбільші ставки український уряд робить саме на біженців, які мають повернутися на батьківщину. Утім, влада визнає, що для цього їм необхідно забезпечити три умови: безпеку, житло та роботу.
+ Поки нема коментарів
Додати перший