Коли закінчиться війна? Що варто розуміти кожному українцю

«Коли закінчиться війна?» – це питання ставлять президентам, генералам, експертам, бійцям в окопах та «Гуглу».

Росія сподівалась вирішити «українське питання» за три дні, а триває повномасштабна війна проти України вже 712-ту добу. Наприкінці грудня-початку січня українські та західні медіа заполонили не лише підсумки, а й прогнози – що буде цього року та скільки ще вона може тривати. Оцінки вкрай різняться: від 2 років до десятиліть. Понад те, у НАТО вже публічно заявляють про можливість масштабування збройної агресії Росії проти України – до збройної агресії Росії проти альянсу. Чому оцінки такі різні і на що варто зважати, намагаючись відповісти на запитання: «Коли закінчиться війна?» – пояснюють Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Коли закінчиться війна? Оцінки

Ось кілька авторитетних оцінок кінця 2023 року-початку 2024 року:

  • американський CNN, посилаючись на джерела, обізнані з даними розвідок США та інших країн Заходу, припустив – війна в Україні триватиме від 2 до 5 років.

  • британський генерал у відставці, заступник головкома військ НАТО у Європі (2011–2014) Річард Ширрефф в інтерв’ю Донбас Реалії наприкінці 2023-го сказав так: «Я припускаю, що 2024-й буде роком продовження російських наступів, нарощення сил України. І маємо молитися, що це зможе створити Україні умови для досягнення успіху у військовій поразці Росії приблизно у 2025 році». І додав, що думає, загалом «це триватиме довго, ще довго».

  • у звіті Global Risks Report 2024, опублікованим у рамках саміту Всесвітнього економічного форуму в Давосі, йдеться: «Протягом наступних двох років війна в Україні може періодично чергуватися між ескалацією й замороженням».

Переважна більшість озвучених прогнозів зводяться до такої «вилки» – два роки щонайменше, але може бути, що і всі п’ять. Президент РФ Володимир Путін, який розпочав ігресію проти України, заявив лідеру Китаю Сі Цзіньпіну під час зустрічі у Москві у березні 2023-го, що війна може тривати 5 років (як написало японське видання Nikkei з посиланням на власні джерела).

Проблема – і причина – таких різних прогнозів в значній кількості змінних, які потрібно, але неможливо врахувати. Наведемо лише кілька ключових, які аналітики оцінюють як потенційні game changers.

Виробництво та постачання зброї

У 2022 році Україна важко здобувала принципову згоду західних партнерів на постачання потужного далекобійного озброєння, боєприпасів до нього та важкої техніки. Але навіть коли і згода, і зброя з’явилися, все одно гострими для партнерів залишилися два питання: гроші та ще більшою мірою – потужності, Захід не був готовий до збройного конфлікту такого масштабу: заводи просто не встигають виконувати замовлення, а на нарощення виробництва потрібен час.

За оцінками Bloomberg, замість обіцяного до 1 березня мільйона боєприпасів країни ЄС зможуть поставити Україні максимум 600 тисяч – через затримки з виготовленням та побоювання у скороченні запасів Заходу.

Більшість експертів вважають, що якби Україна отримала зброю раніше і в потрібному обсязі – від далекобійних ракет до БМП, танків, артилерії, систем ППО, не кажучи про винищувачі F-16 чи будь-які інші подібні літаки, яких немає досі, – ситуація на фронті зараз була би значно кращою для України. І особливо це позначилось на літньому наступі ЗСУ, який не приніс очікуваних проривів, що визнав і президент Володимир Зеленський.

Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський ще 18 грудня повідомив, що ЗСУ стикнулися з нестачею артснарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги». Міністр оборони України Рустем Умєров, за даними того ж Bloomberg, в листі колегам країн ЄС написав, що Україна зазнає «критичного» браку боєприпасів для артилерії.

Читати також:  Як бізнес з російським присмаком намагається перешкодити ініціативі на користь України

Українські військові застосовують 155 мм британсько-американську гаубицю М777, яку передали США

Українські військові застосовують 155 мм британсько-американську гаубицю М777, яку передали США

Вибори президента США

У листопаді 2024 року мають відбутися вибори президента США, країни-найбільшого донора військової допомоги Україні. У чинного президента Джо Байдена низькі рейтинги, натомість у попереднього Дональда Трампа з підтримкою краще, і він прагне цим скористатись. І хоча деякі штати вже заборонили Трампу обиратись, це ще не має принципової ваги. Але аналітики все ж схиляються до того, що на США чекає виборчий реванш 45-го і 46-го президентів – попри те, що більшість американців не хотіли би знову бачити на цій посаді жодного з них.

Згідно з результатами опитування The Wall Street Journal 1500 зареєстрованих виборців на початку грудня 2023 року, якби президентські вибори 2024 року відбулися зараз, 37% віддали свій голос за Трампа, 31% – за Байдена, 14% не визначилися, а інші кандидати набрали 8% чи менше.

Попри чималу невизначеність тут, в дечому певність є – в тому, що у випадку перемоги Трампа підтримка України буде як мінімум знижена. Через політичні розбіжності у Конгресі між демократами та республіканцями ще восени застряг законопроєкт підтримки України на 60 млрд дол, а гроші на допомогу закінчуються.

Через це 60-мільярдна допомога Україні від США висить на волосині. Крім того, 46-й президент США неодноразово заявляв, нібито може закінчити війну за 24 години – якщо знову очолить США. Як сказало CNN джерело, знайоме із західною розвідкою: «Загалом усе залежить від переобрання Байдена, чи не так?»

Смерть Путіна або повалення режиму

Зеленський у квітні 2022 року, менш ніж за два місяці від початку повномасштабного вторгнення РФ сказав, що лише Путін може зупинити війну, тому потрібні переговори. Останнє, що президент України казав на цю тему – що Путіну не можна довіряти і що той не хоче миру з Україною.

У 2014 році, після окупації Криму та вторгнення на Донбас, на той момент перший заступник глави адміністрації президента РФ В’ячеслав Володін заявив: «Є Путін – є Росія, немає Путіна – немає Росії». Це твердження може бути вірним і щодо війни проти України. На думку переважної більшості оглядачів, президент РФ ніколи не піде на цей крок за життя. Але його смерть може призвести до закінчення війни – або щонайменше поставити на паузу.

Експерти припускають, що смерть Путіна може якщо не зупинити, то поставити на паузу війну проти України. На фото: Путін під час візиту до Вірменії, Єреван, 1 жовтня 2019 року

Експерти припускають, що смерть Путіна може якщо не зупинити, то поставити на паузу війну проти України. На фото: Путін під час візиту до Вірменії, Єреван, 1 жовтня 2019 року

Ще один сценарій – переворот. Статистично це не так вже й малоймовірно: за оцінками американських істориків, лише з 1950 до 2010 року у світі сталося 457 держпереворотів, майже половина з яких були результативні. Та й у самій Росії лише в 20 столітті було три: Жовтневний переворот більшовиків на чолі з Леніним у 1917 році, усунення від влади Хрущова у 1964 році, путч 1993 року під керівництвом президента РФ Бориса Єльцина. Та й взагалі, на відміну від випадків мирної передачі влади, екстремальних у історії Росії з лишком.

Є чимало свідчень, здобутих журналістами західних та російських видань, про те, що ближнє коло Путіна втомилось від війни, а саме від санкцій і обмежень – і дуже хотіли б це змінити. А є такі як колишній ватажок бойовиків угрупування «ДНР», полковник ФСБ в запасі Ігор Гіркін (Стрєлков), хто прагне більшої ескалації, хто вимагає перемог – і тому теж незадоволені Путіним.

Читати також:  Фюрер-сюрприз. Чому фашизація Росії застала Захід зненацька і це ще не кінець

Тим більше колись кухар Путіна і засновник вже зниклого ПВК «Вагнер» Євген Пригожин у червні 2023-го на власному прикладі показав, що можна дійти до Москви, захоплюючи міста – і перепон на ній не так багато. А доля самого Пригожина та інших ватажків ПВК засвідчила, що буде, якщо зупинитись.

Війна Росії проти НАТО

Війна Росії проти України може не просто не закінчитись – вона може ще масштабуватися. Захід з 2014 року намагається уникнути ескалації до рівня «Росія – НАТО». Найбільше до цього доклалась сама держава-агресорка, погрожуючи Заходу то «болісними заходами», то «глобальною катастрофою» і «знищенням», а то і відверто – застосуванням ядерної зброї.

Як неодноразово писали західні ЗМІ та заявляли експерти, труднощі з ухваленням рішень щодо постачання зброї Україні – наслідок цього. Але під кінець минулого року все частіше почали лунати заяви про те, що загроза зростає, і треба готуватися. Ось кілька з численних заяв високопосадовців на Заході лише за останні тижні:

  • Захід повинен готуватися до «всеосяжної війни» з Росією, прямо заявив голова Військового комітету альянсу, нідерландський адмірал Роб Бауер.

  • Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас вважає, що у Європи є 3-5 років, аби «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».

  • Міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін зазначив, що «громадяни мають бути готовими до початку війни».

  • Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав «враховувати, що одного разу РФ може напасти навіть на НАТО».

Німецький Bild виклав сценарій, згідно з яким РФ може вторгнутися на територію країн НАТО у травні 2025 року – з посиланням на секретний документ Бундесверу. В оборонному відомстві Німеччини прогнозують вже в цьому лютому гібридні атаки Росії проти переважно країн Балтії, перекидання військ та ракет середньої дальності та анклаву агресора в Балтії Калінінграду та згодом ескалацією в районі «Сувалкського коридору» (смуга шириною у 65 км, що з’єднує Польщу ти Литву). А навесні Кремль планує весняний наступ в Україні, аби до червня відкинути українську армію назад.

У документі місяць за місяцем описані дії країн НАТО та Росії, апогей яких – початок війни між влітку 2025 року. Пізніше в НАТО заявили, що це навчальний сценарій, однак на тлі потоку заяв щодо загрози прямого збройного протистояння ці запевнення не були надто переконливими.

Конфлікти у світі, що можуть розгорітись

У світі є десятки конфліктів різного масштабу та ступеню гостроти. Звіт Global Risks Report 2024 містить перелік найбільших ризиків, серед яких – після війни Росії проти України – ескалація протистояння між Китаєм та Тайванем і Ізраїлем і Палестиною.

Найбільших, бо їхнє розгортання, як зазначають автори звіту, «радикально підважить» глобальні ланцюги постачання, фінансові ринки, динаміку безпеки та політичну стабільність, а також становитиме загрозу людській безпеці по всьому світу. Але є значно менші, проте не нульові ймовірності ескалації між КНДР та Південною Кореєю, Сербією та Косовим, Індією та Пакистаном, Росією та Молдовою (Придністров’я) – і цей список далеко не вичерпний.

Такі події неминуче зосереджують на собі увагу, і не лише з медійної точки зору – а і з точки зору надання допомоги. Напад «Хамас» з території Палестини на Ізраїль 7 жовтня 2023 року став темою №1. У Конгресі США виникла політична суперечка щодо того, варто допомогу Україні та Ізраїлю розглядати окремо чи вони мають йти в пакеті. Що ще важливо, хоча причетність Росії до нападу «Хамас» не доведена, є дані, які дозволяють її припустити. Відомо про тісні зв’язки Москви як з самим терористичним угрупованням, так і з Іраном, головним його спонсором.

Читати також:  Ремешки для Apple Watch: новые тренды и стили в 2024 году

За даними ГУР МО, Росія передала бойовикам «Хамасу» захоплену під час бойових дій в Україні трофейну зброю, виготовлену в США та державах ЄС – для масштабної провокації проти України. Депутат Кнесета Зеєв Елькін заявив, що частина зброї, використаної «Хамасом» під час нападу 7 жовтня, надійшла з Росії. Аркадій Міл-Ман, ізраїльський дипломат, колишній посол Ізраїлю в РФ в ефірі програми Радіо Свобода Свобода Live розповів з посиланням на слова лідерів «Хамасу», що за пів години після початку нападу на Ізраїль вони зателефонували до Москви, щоб їх поінформувати про обстановку. І самі ж казали – Росія знала про підготовку наступу.

То коли закінчиться війна?

Ці потенційні game changer’s – і кожен окремо, і тим більше два чи більше – здатні переломити хід війни Росії проти України у той момент чи близько до того, як трапляться. Є ще й чимало інших вірогідностей, які також можна розглядати: від рішення Путіна застосувати стратегічне ядерне озброєння (чого всі бояться, проте все ж не розглядають цей варіант як дуже ймовірний) до рішення, приміром, США, долучитися до наземної операції в Україні (що є ще менш ймовірним станом на зараз). І це не рахуючи того, що в самій Україні може відбутись щось, що змінить тракторію розвитку подій: на фронті, у суспільних настроях чи військово-політичному керівництві.

Все це окремо чи групами здатне переломити ситуацію як на користь України, так і на шкоду. Але крім цих, які принаймні розглядається, є і інші. Є відома теорія «чорного лебедя», суть якої така – в історії трапляються рідкісні і вкрай малопрогнозовані події, які справляють значний вплив на світ і яким вже «заднім числом» люди намагаються знайти прості пояснення. Як приклади її автор Насім Талеб наводить, зокрема, Першу світову війну, вплив появи і поширення інтернету та розпад СРСР. Тобто трапитися може буквально будь що і будь-коли.

Ще один важливий нюанс: а що саме вважати закінченням війни. Це підписання Росією договору про капітуляцію? Мирний договір? Коли припиняться атаки Росії з повітря? Якщо війна знову буде локалізована у певних регіонах? Якийсь договір про ненапад і введення миротворців ООН? В інтерв’ю журналісти часто ставлять питання «а що для вас перемога» чи «яким ви бачите завершення війни» політиків, експертів і військових – і відповіді не однакові.

З іншого боку, російська пропаганда анонсувала завершення війни – на свою користь – за один, три, максимум чотири дні. На Заході прогнозували, що агресор захопить Київ і повалить українську владу за три дні. Однак зараз триває 709-й день цієї «триденної» повномасштабної війни, а західні партнери все більше усвідомлюють – яку загрозу несе Росія всьому світу, і переходять від занепокоєння до дій.

Світлана Кузьменко, опубліковано у виданні Донбас.Реалії

Источник

Вас може зацікавити

+ Поки нема коментарів

Додати перший