Прем’єр Словаччини, популіст Роберт Фіцо критикує Україну та закликає її відмовитися від територій, захоплених Росією. Він справді підтримує Путіна?
"Медуза" пояснює, в чому його інтерес.
Роберт Фіцо обійняв посаду прем’єр-міністра Словаччини у жовтні 2023 року — відтоді він встиг назвати Україну «найкорумпованішою країною» та припинити постачання зброї ЗСУ, а також пообіцяв блокувати допомогу Києву від Євросоюзу. Але 24 січня на зустрічі з українським прем’єром Денисом Шмигалем в Ужгороді він погодився, що у відносинах двох країн слід розпочати політику «нового прагматизму». Фіцо пообіцяв не блокувати виділення допомоги ЗСУ у Брюсселі та підтримав «формулу миру» Володимира Зеленського. На прохання «Медузи» словацька журналістка Ганна Могилевська розповідає, які інтереси переслідує прем’єр-міністр Словаччини, і чому перед населенням країни він говорить одне, а на зустрічах лідерів ЄС зовсім інше.
Перший офіційний візит Роберта Фіцо до України тривав лише півдня: зустріч з українським прем’єром Денисом Шмигалем у закарпатському Ужгороді розпочалася 24 січня близько десятої ранку за місцевим часом. Політики домовилися про подальшу співпрацю — жодні інші деталі переговорів не озвучували. Вже після обіду Фіцо вилетів до Берліна — на переговори з німецьким канцлером Олафом Шольцем.
Напередодні зустрічі зі Шмигалем Фіцо заявив, що "Україна не є суверенною країною і перебуває під абсолютним впливом Сполучених Штатів Америки", а повернення окупованих територій назвав "нереальним". «Чого чекають українці? Що росіяни підуть з Донбасу та Луганська? Чи із Криму? Це не реально. Конфлікт неможливо вирішити військовим шляхом, а його затягування лише зміцнить позиції Росії», – сказав словацький прем’єр в інтерв’ю «Словацькому радіо».
Цієї точки зору Фіцо дотримується з початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022-го (на той момент він ще був опозиційним депутатом). «Негайне припинення бойових дій — найкраще рішення для України. Євросоюз має перетворитися з постачальника зброї на миротворця. Нехай краще десять років ведуть переговори про мир, ніж десять років вбивають один одного без жодного результату», — заявив Фіцо наприкінці жовтня минулого року, першого дня після вступу на посаду прем’єр-міністра.
Одним із перших рішень, які політик затвердив як глава уряду, стало припинення військових постачань Україні. На початку листопада 2023 року кабінет міністрів вирішив більше не відправляти ЗСУ техніку та боєприпаси, що знаходяться на державних та армійських складах. З початку війни Словаччина надіслала 13 пакетів військової допомоги на загальну суму 671 мільйон євро. Зокрема, країна передала Україні систему ППО С-300, 13 винищувачів МіГ-29, п’ять гелікоптерів Мі-171, бойові машини піхоти, снаряди та протитанкові системи.
Фіцо також виступає проти членства України в НАТО, а якщо Київ запросять приєднатися до альянсу, обіцяє заблокувати це рішення. "Це стане приводом для третьої світової війни – і нічим більше", – вважає Фіцо.
Позиція голови словацького кабміну та партії «Курс — соціальна демократія», яку він очолює, щодо України не завжди була такою жорсткою. Словацький політолог Йозеф Ленч з Університету Кирила та Мефодія у розмові з «Медузою» згадує, що риторика Фіцо змінилася в середині 2022 року: «Приблизно в цей період політики „Курсу“ почали говорити про мирне рішення України, суть якого — у припиненні військової її відмові від окупованих та анексованих територій».
Ще один мотив у риториці «Курсу» — про те, що війна в Україні почалася через «провокації НАТО та США», а права російськомовних на Донбасі обмежували «українські нацисти», розповідає експерт. Фіцо мав раціональну причину дотримуватися саме такої ідеї, стверджує Ленч: «Так він намагався залучити на свій бік виборців вкрай правих партій, які в Словаччині традиційно дотримуються проросійських поглядів. І це йому вдалось».
Порядок денний, який він і його партія називають мирним, по суті, допоміг Фіцо виграти вибори, згоден словацький політолог Радослав Штефанчик з Економічного університету в Братиславі. "Курс" створювався як центристська партія, яка згодом трансформувалася в соціал-демократичну. Однак на останніх парламентських виборах він остаточно пішов у бік лівого популізму, а завдяки своїй позиції щодо України зміг залучити електорат вкрай правих партій. Внаслідок цього партія отримала на голосуванні майже чверть голосів виборців.
Після виборів Фіцо вчетверте очолив уряд країни. За словами Штефанчика, його успішна політична кар’єра будувалася не на основі цінностей чи ідеології, а чистого прагматизму. «Якщо Фіцо робить якісь заяви, значить, на даний момент йому це вигідно. Він робить лише те, що приносить йому політичні бали», – каже політолог. Зараз, упевнений Штефанчик, на користь прем’єра саме така позиція щодо України — не підтримувати постачання зброї та критикувати Київ. «У Словаччині значна частка населення відкрито симпатизує Росії, називає Путіна героєм та заперечує, що російська армія скоює військові злочини в Україні. Ця група для нього зараз є цільовою. Своєю антиукраїнською популістською риторикою він намагається утримати її симпатію», — пояснює політолог.
Згідно з опитуванням словацького дослідницького центру Globsec, проведеного в березні 2023-го, половина населення країни вважає, що винуватцем війни в Україні є Захід. Крім того, 69% опитаних вважають, що постачання зброї Києву провокують Росію та наближають до війни саму Словаччину.
Найважливіше стежити за тим, що словацький прем’єр робить, а не за тим, що він каже, стверджує Радослав Штефанчик. «Словаччина справді припинила відправляти військову допомогу Україні, але тут слід поставити запитання: що ще країна могла б запропонувати Києву? Найголовніше, що свою систему С-300 і всі наявні в армії МіГ-29 Словаччина відправила раніше», – нагадує експерт.
При цьому Фіцо не заборонив словацьким виробникам зброї та військової техніки, зокрема держпідприємствам виконувати комерційні замовлення для української армії. Наприклад, заснована міністерством оборони компанія Konstrukta-Defence у пріоритетному порядку виконує замовлення на постачання 24 гаубиць Zuzana 2 для ЗСУ. Їх виробництво сплатили Данія, Норвегія та Німеччина, сума контракту складає 93 мільйони євро. Це замовлення настільки важливе для підприємства, що воно вирішило відкласти виробництво гаубиць для армії самої Словаччини на пізніший термін.
Різкі заяви Фіцо про Україну орієнтовані виключно на внутрішню аудиторію, стверджує Радослав Штефанчик. Причин, через які прем’єр намагається захопити населення українською темою, може бути кілька. На думку політолога Йозефа Ленча, у такий спосіб лідер «Курсу» намагається активізувати свій електорат. «Антиамериканські заяви та критика України – досить прості інструменти для досягнення цієї мети», – каже експерт.
Крім того, до правлячої коаліції разом із «Курсом» входять ультраправі євроскептики зі Словацької національної партії, які критикують Фіцо за м’яку риторику в Брюсселі. «Те, що Фіцо на осінньому саміті ЄС підтримав спільну заяву на підтримку України, викликало певну незадоволеність коаліцією», — каже Ленч. Ймовірно, прем’єр вирішив, що настав час продемонструвати партнерам жорсткіший підхід.
Фіцо в принципі має більше турбот у внутрішній політиці, ніж у зовнішній, каже політолог Штефанчик. Наразі в країні широко обговорюється масштабна реформа кримінального права, яку уряд уже другий місяць намагається провести через парламент. Для «Курсу» вкрай важливо ухвалити цей пакет законів — внаслідок змін значно пом’якшаться покарання за корупційними статтями, а кілька десятків членів партії чи близьких до неї людей перебувають під слідством у таких справах чи чекають на вирок у них. Проти реформи виступає парламентська опозиція — ліберальні партії «Прогресивна Словаччина» та «Свобода та солідарність», а також консервативний Християнсько-демократичний рух. Їхні лідери з кінця минулого року щотижня влаштовують багатотисячні акції протесту по всій країні. Востаннє на мітинг у Братиславі, за оцінкою організаторів, прийшло понад 27 тисяч учасників.
«Проти партії Фіцо та його уряду протестують тисячі незадоволених громадян. У парламенті його правляча коаліція має більшість лише з мінімальною перевагою. Опозиція дихає їм у спину», — перераховує проблеми Фіцо Штефанчик. Очевидно, що на такому тлі прем’єр намагається перевести фокус на іншу резонансну тему, додає експерт: «Я сказав би, що його заяви про Україну мобілізують радикально налаштовану частину суспільства, але не відображають офіційну політику Словаччини».
Позиція уряду Фіцо чітко закріплена у його програмі, де сказано, що Словаччина підтримає лише те вирішення конфлікту в Україні, яке буде ґрунтуватися на засадах міжнародного права та її природного права на самооборону. Якби Фіцо не погоджувався з цими принципами, ці формулювання просто не увійшли б до документа, каже політолог.
На користь того, що антиукраїнська риторика націлена виключно на внутрішню аудиторію, кажуть і виступи Роберта Фіцо за межами Словаччини. У переговорах з іншими європейськими лідерами він звучить набагато м’якше, наголошують політологи Ленч та Штефанчик. Останній приклад — зустріч із українським прем’єром Шмигалем. В Ужгороді глава словацького кабміну ніяк не критикував Україну — більш того, він обіцяв підтримати Київ у процесі євроінтеграції та продовжити співпрацю у сфері комерційних постачань військової техніки. А ще словацький прем’єр уперше підтримав "формулу миру", яку пропонує президент України Володимир Зеленський.
На зустрічах із європейськими лідерами Фіцо підтримує практично всі рішення Ради ЄС — навіть якщо перед цим публічно висловлював протилежну думку, нагадує політолог Йозеф Ленч. Так, напередодні жовтневого саміту Ради словацький прем’єр закликав Євросоюз «змінити роль постачальника зброї на роль миротворця», а за підсумками зустрічі разом із главами інших держав проголосував за продовження військової підтримки Україні доти, доки це необхідно.
Зрештою, перед очима прагматичного Фіцо — приклад Віктора Орбана, який також критикує політику Євросоюзу щодо України. Ця позиція поки не принесла лідеру Угорщини жодної вигоди і лише псує його стосунки з Брюсселем, каже Йозеф Ленч. А Радослав Штефанчик додає, що, на відміну від Орбана Фіцо, не можна назвати проросійським політиком: «Він чудово розуміє, що співпраця з Росією перетворить Словаччину на ізгоя. Крім того, він пам’ятає, що гроші до Словаччини йдуть із Брюсселя, а не із Росії».
Вгорі: Роберт Фіцо. Фото: Eva Korinkova / Reuters / Scanpix / LETA
Переклад: «Аргумент»
+ Поки нема коментарів
Додати перший