Президент Росії Володимир Путін доручив провести навчання нестратегічних ядерних сил Росії, аби підготувати їх до виконання бойових завдань.
Про це повідомили у російському міноборони.
Генеральний штаб розпочав підготовку до проведення навчань ракетних з’єднань Південного військового округу із залученням авіації, а також сил Військово-морського флоту, заявили у відомстві.
"У ході навчання буде проведений комплекс заходів щодо практичного відпрацювання питань підготовки та застосування нестратегічної ядерної зброї", – йдеться у повідомленні.
У російському міноборони також додали, що рішення ухвалили "у відповідь на провокаційні заяви та погрози окремих західних офіційних осіб на адресу Російської Федерації".
Про які саме заяви йдеться, у відомстві не уточнили.
Однак незабаром речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що йдеться про заяви про те, що країни НАТО буцімто можуть взяти безпосередню участь війні з Росією та відправити війська в Україну, повідомила російська агенція РИА "Новости".
"Очевидно, що йдеться і про заяву пана Макрона, і про заяви британських представників, до них ще додався представник Сенату США, якщо я не помиляюсь, які говорили про готовність і навіть наміри відправити озброєні контингенти в Україну. Тобто фактично виставити солдатів НАТО перед російськими військовими", – заявив Пєсков і додав, що це "безпрецедентна ескалація напруження, яка потребує особливих заходів".
Про те, що ядерні навчання пов’язані із заявами про відправку західних військ в Україну, заявив і заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв.
"Відправка своїх військ на територію України спричинить прямий вступ їхніх країн у війну, на який нам доведеться відповідати. І, на жаль, не на території України", – зазначив він і додав, що це призведе до "світової катастрофи".
Макрон про західні війська в Україні
У лютому президент Франції Еммануель Макрон заявив про те, що для перемоги над Росією не виключається варіант надіслати в Україну західні війська.
"Сьогодні немає консенсусу щодо відправки сухопутних військ, але відкидати нічого не можна. Ми зробимо все можливе, щоб Росія не змогла виграти цю війну", – зазначав він за підсумками зустрічі європейських лідерів у Парижі.
Він уточнив, що не говорив, що Франція підтримує цю позицію: "Я просто кажу, що це назвали одним з варіантів".
Така заява Макрона подарувала надію частині українців, проте в самому Євросоюзі мала суперечливі наслідки.
Слова французького президента показали суттєві розбіжності у політиці західних країн щодо України – тоді генсек НАТО, лідери США, Німеччини, Британії та Італії виступили проти ідеї відправки військ.
Крім того, ідея направлення військ в Україну може мати негативні наслідки для підтримки надання воєнної допомоги Україні в Європі. Зокрема, її може використати радикальна опозиція у своїх заявах про те, що ситуація зайшла занадто далеко, якщо вже обговорюють направлення військ, тому треба домовлятися про мир.
"Червоні лінії" НАТО
Напередодні італійське видання La Repubblica повідомило, що НАТО неофіційно визначило принаймні дві "червоні лінії", після яких можливе пряме втручання Альянсу у війну з Росією.
Першою такою "червоною лінією" видання назвало участь у війні в Україні Білорусі, зокрема внаслідок прориву на її кордоні з Україною, а другою – військові провокації чи напад Росії на країни Балтії, Польщу чи Молдову.
Наприкінці лютого 2024 року видання Financial Times розповідало про російські секретні документи, з якими вдалося ознайомитися його журналістам: вони стосувалися російської тактичної ядерної зброї.
З публікації випливало, що поріг його застосування Росією насправді значно нижчий, ніж публічно заявляли російські офіційні особи.
Зокрема, за даними видання, російські військові можуть використовувати його, щоб "стримати держави від агресії… або ескалації воєнних конфліктів".
Тактична і стратегічна ядерна зброя – які різниця
Тактична ядерна зброя – це невеликі ядерні боєголовки та системи доставки, призначені для використання на полі бою чи для завдання обмеженого удару.
Вони призначені для знищення цілей противника в певній місцевості, без масових радіоактивних опадів.
Найменша тактична ядерна зброя може бути менше кілотонни (виробляти еквівалент тисячі тонн вибухового тротилу). Найбільші з них можуть досягати 100 кілотонн.
Стратегічна ядерна зброя більша (до 1 000 кілотонн) і запускається з великої відстані.
Для порівняння, атомна бомба, яку США скинули на Хіросіму в 1945 році, мала потужність 15 кілотонн.
Механіка удару: як Росія може використати ядерну зброю і як Україна може протидіяти
Більшість експертів сходяться на думці, що застосування стратегічної ядерної зброї РФ, а саме балістичних ракет з потужним боєзарядом і великою дальністю, Україні не загрожує. Ці міжконтинентальні ракети націлені на стратегічного противника Росії – США і перебувають під пильним контролем двосторонніх та міжнародних договорів.
Але зовсім інша ситуація з тактичною ядерною зброєю (ТЯЗ). Це зазвичай боєзаряд до кількох кілотонн. Відносно невелику потужність, однак, компенсує різноманіття способів доставки смертоносного боєприпасу.
Він може бути, наприклад, поміщений в міну для міномета, артилерійський снаряд чи боєголовку крилатої ракети середньої дальності.
Така зброя може бути застосована безпосередньо на полі бою для прориву оборонних порядків противника чи його деморалізації. Щоправда, жодного разу в історії вона так і не була використана.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов раніше запевняв, що українська влада вже підготувала інструкцію саме на випадок застосування ТЯЗ, нагадує BBC News Україна.
Артилерія
За дещо застарілими і приблизними даними у Росії може бути приблизно 2 тисячі одиниць тактичних ядерних зарядів.
Однак, мова йде лише про боєголовки до ракет. Інформації про артилерійські боєприпаси немає. Ще за часів СРСР їх кількість також була приблизно 2 тисячі одиниць.
Для відстрілу таких снарядів в Росії можуть використовувати самохідну артустановку (САУ) "Піон" (модернізована версія відома також як "Малка"). Ця САУ, розроблена ще 50 років тому в СРСР, є найбільш потужною у світі та має калібр 203-мм.
Самохідна артустановка "Піон". Це найбільш потужна САУ у світі, здатна стріляти ядерними боєприпасами на 30 км. ФОТО: МІНОБОРОНИ РФ
Ядерні заряди до неї мають потужність у півтори кілотонни та застосовуються на дальність 18-30 км.
САУ "Піон", до речі, є на озброєнні і українських Збройних сил. Звичайно, без ядерних боєприпасів, оскільки усіх запасів ТЯЗ Київ був змушений позбутись ще в середині 1990-х років.
Окрім "Піона" РФ може застосовувати 152-мм і 240-мм міни з ядерним зарядом. Перші можуть буди відстріляні гарматою Д-20 чи САУ "Мста-С" і "Акація", а другі – самохідним мінометом "Тюльпан".
Слід зауважити, що саме про його використання проти українських захисників Луганського аеропорту заявляв у вересні 2014 року тодішній міністр оборони Валерій Гелетей. Щоправда, згодом він пояснив, що це було лише його припущенням, оскільки завдані по об’єкту удари були настільки потужними, що "повністю зруйнували будівлю від п’ятого поверху до підвалу".
Доказів, що РФ вже використовувала ТЯЗ на українському фронті, так і не було надано.
Немає сенсу?
Фахівець з артилерій, колишній заступник начальника факультету ракетних військ і артилерії Академії сухопутних військ Петро Пятаков не бачить практичного сенсу у використанні Росією ядерних зарядів для САУ чи мінометів.
За його словами, ресурс стволів цих систем достатньо невеликий, тож ще в радянські часи, наприклад, "Тюльпани" великої потужності були вилучені з військових бригад і відправлені на зберігання.
До того ж невелика потужність вибуху і близька відстань застосування таких установок не дають значної тактичної переваги для військ.
"При застосуванні 152-мм ядерного боєприпасу потужністю 0,4 кілотонни відстань безпечного розташування дружніх військ має бути 1,5 км. Тобто реальний вплив цього боєприпасу – це повне ураження взводного опорного пункту противника, але ротний опорний пункт буде живий", – пояснює Пятаков.
За його словами, цю зброю розробляли не для наступу, а для оборони, щоб зупиняти атакувальні потуги армії противника. Основне ураження від артилерійської ТЯЗ – це не радіаційне зараження місцевості, а вибухова хвиля.
Фахівець наводить приклад, як така зброя може бути застосована на полі бою.
"Даємо 3 удари цими боєприпасами і маємо 3 км абсолютно рівної місцевості які може подолати особовий склад, не пішки, а в захищених танках і БТР, тобто прорватися в тил противника і здійснити якісь там дії".
Але практичного сенсу у використанні саме ядерної зброї експерт не бачить.
Ця зброя не надто точна і не надто далекобійна.
Ракети
Інша справа – ракети, які можуть вражати певні об’єкти в глибині території противника.
На відміну від артилерії, саме застосування ТЯЗ у ракетах є найбільш імовірним варіантом, впевнений аналітик Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Олексій Їжак.
"Навряд чи це буде пов’язано з артилерією. Просто артилерія на полі бою не має вирішального значення, бо фронт занадто гнучкий", – каже він.
В розмові з ВВС News Україна експерт взагалі відкидає варіант застосування артилерійських боєприпасів і ранжує ракетні ядерні загрози від Росії у такому порядку:
крилата ракета Х-101
надзвукова ракета Х-22.
балістична ракета "Іскандер" чи "Кинджал".
Щодо найбільш ймовірного варіанту – використання ракети Х-101, то Олексій Їжак звертає увагу, що її застосування є найбільш відпрацьованим механізмом в Росії.
"Найбільш відпрацьована у росіян система застосування і до то ж найменш контрольована міжнародними організаціями і американським спостереженням, це Х-101, які з бомбардувальників скидаються над Каспійським морем".
Така ракета летить на дальність приблизно 5 тисяч км і може нести термоядерний заряд до 250 кілотонн.
Однак такого плану крилаті ракети українська протиповітряна і протиракетна оборона вже навчилась збивати.
Складніше влучити в ракету Х-22. Такою, наприклад, був уражений торговий центр в Кременчуці 27 червня.
"Х-22 важче збити, бо там вища швидкість, вона надзвукова, але сама ракета складна, технологічно застаріла", – зауважує аналітик НІСД.
Наступні у його рейтингу "ядерних загроз" балістичні ракети "Іскандер" і їх повітряний аналог "Кинджал". Їх також важко збити засобами ППО, але дальність застосування відносно невелика – до 500 км.
Крім того, викликає великі сумніви, що РФ на практиці відпрацьовувала механізм застосування цих новітніх систем зі старими радянськими ядерними боєприпасами.
Чи можна протидіяти?
Якщо відкинути найголовніший засіб протидії ядерним погрозам Росії – дипломатичний, то деякі способи протидії залишаються в України і у військовому плані.
Звичайно, перехопити артилерійський снаряд майже неможливо, але це компенсується його неточністю і невеликою потужністю (0,4 – 2 кілотонни).
"Вибух в 2 кілотонни (ядерного снаряда) – це приблизно як був у порту Бейрута вибух селітри у 2020. Якщо він не влучить кудись, а буде в чистому полі, то його особливо ніхто не помітить", – каже Олексій Їжак.
Полковник Пятаков вбачає, що прорив української оборони на декілька кілометрів чи сотень метрів не вартує застосування ядерних мін. Це не припинить спротив ЗСУ, а для Росії матиме суттєві політичні наслідки.
Щодо ракет, то, наприклад, Х-101 українські військові достатньо регулярно збивають, не даючи їм долетіти до цілі. Наприклад, 6 вересня Повітряні сили ЗСУ збили 5 із 6 ракет такого типу запущених з території над Каспійським морем.
Щоправда, визнають експерти, залишаються питання, що буде з ядерним боєзарядом ракети, яку підбили в польоті.
Олексій Їжак вважає, що він може залишитись неушкодженим, якщо влучання відбулося до того, як ракеті вдалось захопити ціль. Тим більше, що політ такої ракети з району Каспію може займати приблизно годину, що дасть час збити її заздалегідь.
"Ризик того, що ядерний боєприпас потрапить у руки України, високий", – зазначає він.
Професор Інституту Міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка, експерт з питань нерозповсюдження ядерної зброї Сергій Галака вказує на ймовірність зараження території в такому варіанті.
"Сам вибух навряд буде, але може бути радіоактивне зараження в результаті фізичного руйнування боєзаряду. Це буде розпорошення радіації на якійсь певній території".
Багато сподівань покладаються на механізми США з відслідковування стану ядерного арсеналу Росії.
Як США може передбачити удар Росії по Україні тактичною ядерною зброєю
За словами Петра Пятакова, тактична ядерна зброя, на відміну від стратегічної, зберігається на спеціальних арсеналах достатньо далеко від розташування засобів її застосування.
Відповідно, від моменту віддання наказу Путіним до безпосереднього переміщення ТЯЗ на поле бою в спецешелонах може пройти декілька діб. А значіть, американські спостерігачі матимуть час здобути необхідну інформацію.
В будь-якому випадку навіть використання найменш потужної ядерної боєголовки матиме жахливі наслідки для світової безпеки, впевнений професор Галака.
"Це буде перехід червоної лінії, за якою валиться весь режим нерозповсюдження ядерної зброї, весь режим світової безпеки і вся її архітектура. Це буде просто крах", – запевняє він.
Зображення вгорі: міна для російського самохідного міномета Тюльпан. Він може використовуватись для застосування тактичної ядерної зброї. ФОТО: МІНОБОРОНИ РФ
+ Поки нема коментарів
Додати перший