"… Зараз, усі трактори Полтави, Дніпра, Павлограда, Чернігова, Сум, Харкова, і не тільки,- мали б батрачити цілодобово, в інтересах тих чи інших оперативних командувань по своїх напрямках стримування ворога. І не лише трактори, а й бетоновози, самоскиди, маніпулятори і т.д. Бетоном і арматурою, зараз треба будувати не НАД землею, а ПІД землею. І не у Дніпрі, а за 20-30-40 км в глибині від нинішньої лінії фронту." А якщо ні, ну то готуйтесь зустрічати спочатку наші роздовбані війська, потім ворожі бомби, а потім і ворожі війська на згарищах власних домівок.
"…Слона треба їсти частинами. І наразі, ми – тупий, неповороткий, розслаблений слон. Або історія про те, як повільно втрачати міста і села, і нічому не навчитись.
У нас зараз усі реально зациклились на дронах. І вдома збирають, і РЕБами бавляться. Ну прямо "Пригоди електроніка. Юкрейніан едішн." Ще частина народу оргазмує на усякі вундервафлі. То молились на Бредлі і Абрамси, зараз чекають чудо з небес – F-16.
В той же час, на цій війні, ми вже втратили 2 хвилі, найкращої в історії війн, піхоти:
• Контрачі і АТОшники в 2022-му.
• Вмотивовані мобілізовані в 2023-му.
Більше, ні перших ні других воїнів такої якості у нас НІКОЛИ не буде! Рекрутинг мені в гланди.
Але зараз не про те. А про грішну землю, в буквальному сенсі.
Коли ми звільняли території в 2022-му, то усі офігівали від інженерки ворога. Бліндажі у два поверхи, окопи в кращих традиціях Першої світової, доти і капоніри, закопані в землю кунги і контейнери. І все це обшито деревом, з дверями на завісах, сходами і усякими переходами. Були навіть підземні сауни і т.д. А збудовано воно було фактично на лінії фронту і за лічені тижні і місяці.
Коли сталась "фортеця Бахмут" (серед військових більш відома, як "їб&чий Бахмут"), усі хто хоч якось з тим проклятим місцем був повʼязаний, сходились на одному: в значній мірі ми не втримали Бахмут через інженерку (з березня 2022-го до січня 2023-го був майже рік змарнованого часу в даному напрямку). І там де мав бути бетон і трактори, чомусь вирішили, що вистачить штикової лопати і людських рук. Не вистачило.
Але падіння Бахмута мало б стати уроком. Мало б! Але якось не стало.
Бо після цього, почався "славнозвісний, широкоанонсований контрнаступ літа 2023". Про дану сторінку війни ще буде багато сказано, але тут ми вже вперлись в інженерку ворога. І не на висотах, не в урбанізованому просторі, а серед безкраїх степів українського півдня. І як? Прорвали? Ну Ви напевно в курсі.
Коли ми оцінюємо час, який був у росіян на підготовку, і місце розташування, а потім міняємо сторони місцями – то картина дуже сумна. Бо у нас, або бетону б не підвезли, або дошка закінчилась, або трактор зламався, та й взагалі нахрена будувати ті укріплення, якщо ми плануємо йти звільняти Крим?!
І от, зараз, оскільки ми продовжуємо бути тупим, неповоротким слоном, від нас відтяпують черговий шматок – Авдіївку. Те що її, так чи інакше, візьмуть росіяни, викликає сумніви хіба що у коматозника, який лежить під ШВЛом десь з 2021-го року. Дай Боже, щоб ми усі помилились! Але що далі? Чи готова лінія оборони за Авдіївкою?! Як там справи з облаштуванням позицій на підступах до Курахового, Костянтинівки і Покровська?
Якщо викопані тракторами рови сирої землі – це і є облаштуванням ліній оборони у розумінні керівництва держави, тоді це ситуація взагалі не ок. Ну і одразу раджу шукати тисячі тих недоумкуватих і відважних піхотинців, які в сирих необладнаних канавах будуть тримати оборону. Ще й в еру FPV. От незадача.
І ми знову повертаємось до інженерного облаштування ліній оборони і ресурсів, які на те виділяються.
Тут відповідальність на 100% на тому, що ми називаємо Держава, бо армія дуже обмежена в можливості на щось вплинути. Навіть у напівзруйнованому, прифронтовому Лимані, минулої зими, наші військові, для укріплень, мусіли погоджувати вирубку дерев в тих чи інших місцях з місцевими адміністраціями і усякими князьками. Тобто Ви зрозуміли?! Електрики нема, газу нема, пів міста побито нахрін, ворог за 20 км від міста, але сосну в лісі просто так рубати не можна. Це українська війна малята. Місцевий прокурор може бути хоч сто разів гад і латентний ватан, але якщо Ви тримаєте росіян на відстані – він Вас буде грати як захоче.)
І так по всіх матеріалах і техніці.
Якось їдучи через м. Дніпро, я звернув увагу скільки там ведеться будівництв. І я вам хочу сказати, що станом на січень 2024-го року, враховуючи усі тенденції війни, і повну неясність перспектив – то таки треба бути відбитим на всю голову, щоб купляти квартиру, на майбутнє, в будь-якому місті, як мінімум Лівобережжя України.
Я сам з Івано-Франківська, і то більше розглядаю на майбутнє, у випадку невирішення війни, як безпечну гавань – Чехію чи Іспанію, а ще краще в Аргентину або США. Якщо звісно, колись виберусь з цього двіжу.
Зараз, усі трактори Полтави, Дніпра, Павлограда, Чернігова, Сум, Харкова, і не тільки,- мали б батрачити цілодобово, в інтересах тих чи інших оперативних командувань по своїх напрямках стримування ворога. І не лише трактори, а й бетоновози, самоскиди, маніпулятори і т.д.
Бетоном і арматурою, зараз треба будувати не НАД землею, а ПІД землею. І не у Дніпрі, а за 20-30-40 км в глибині від нинішньої лінії фронту.
А якщо ні, ну то готуйтесь зустрічати спочатку наші роздовбані війська, потім ворожі бомби, а потім і ворожі війська на згарищах власних домівок.
Недавно прочитав трохи вижимок з книги журналіста Економіст про нашу владу і її розуміння реальності напередодні вторгнення. Але я не думав, що збіговисько недоумків станом на 23 лютого 2022-го року, так нічорта не навчиться, і не еволюціонує до от уже лютого 2024-го.
Армії треба мішки і пісок, дошки і клейонку, колоди і щебінь, бетон і арматуру. Але ніщо з цього армія не може здобути в бою чи бодай безперешкодно використовувати навіть у зоні бойових дій. І це все ПОВИНЕН забезпечити Уряд і Державні структури!!! Про спеціалізовану техніку – я взагалі мовчу. І якщо Держава проявляє байдужість до солдата (а інженерка – це на 100% про турботу за життя і здоровʼя солдата), то чому Ви вирішили, що той солдат буде до останнього стояти в болоті по пояс захищаючи таку Державу?!
А тепер додайте до цього, не дуже високі моральні якості кожного нового поповнення військ, обмеження в якості бойової підготовки бійців і т.д.
Коли росіяни відходили з правого берега Херсонщини, то місцеві розповідали, що інженерна колона йшла вздовж села протягом двох днів. Я не певен, що усі наші інженерні війська, не пройдуть маршем через те ж село з усією технікою за кілька годин.
Ми повільно, але програємо цю війну, шановні недоумки! Зберіться нарешті докупи! Бо цього тупого слона таки зʼїдять одного дня повністю.
І для волонтерів!
Якщо Ви працюєте з бригадами, попитайте за інженерну техніку. Так, то дорожче, то не так круто як пікап. Але, якщо Ви зможете дістати для якоїсь бригади добрий трактор, самоскид чи автокран – це врятує більше життів ніж будь-який пікап для поїздок на Нову Пошту.
Допомагайте інженерам і їхнім підрозділам! Бо дуже часто це не такі модні і медійні підрозділи як 3 ОШБр, Азов, ДШВ чи Морпіхи. Але вони здатні рятувати сотні і тисячі життів, якщо будуть мати чим."
Автор: Роман Гасько, військовослужбовець
(Джерело).
Фото з відкритих джерел
+ Поки нема коментарів
Додати перший