Через нову війну на Близькому Сході Україна отримує від союзників менше боєприпасів. Про це заявив Володимир Зеленський під час зустрічі у Києві з українськими та іноземними журналістами. За словами президента, без підтримки ЗСУ рухатимуться назад. Приблизно це Зеленський сказав і під час зустрічі з новим главою МЗС Великобританії Девідом Кемероном у Києві. Раніше повідомлялося, що Київ навряд чи отримає до весни обіцяний союзниками мільйон снарядів.
Чи відчувається вже нестача на передовій, видання currenttime.tv запитало у Юрія Бутусова, головного редактора видання "Цензор.Нет" та автора YouTube-каналу "Бутусов+", який часто їздить на фронт.
– На фронті вже відчувається цей брак боєприпасів, про який говорить президент Володимир Зеленський, що їх постачання скоротилося після початку нової війни на Близькому Сході?
– Боєприпасів у такій повномасштабній війні не вистачає ніколи. На певних ділянках фронту певний час вони були в достатній кількості, можна сказати, але далеко не скрізь. Тому дефіцит снарядів існує, безперечно.
– Тобто це просто перманентний стан?
– Так, абсолютно. Десь воно періодично було вирішено під певні завдання короткочасно, але насправді боєприпасів не вистачає. І йдеться не лише про снаряди.
– Юрію, як би ви взагалі описали зараз ситуацію на фронті?
– Іде важка позиційна війна, де, по суті, війна піхоти. І це війна за кожну посадку, за кожну висоту, дуже важка війна і дуже серйозні втрати через це.
– У обох сторін?
– Так звичайно. Війна піхоти – це двостороння війна. Росія намагається розміняти свою кількісну перевагу в людях і техніці на просування і на те, щоб завдавати українцям постійних втрат і постійно на нас тиснути.
– А чи бачите передумови того, що Росія може зробити якийсь прорив?
– Імовірності прориву в Росії немає. Війна позиційна на досить невеликих ділянках фронту з гарною системою комунікації, з наявністю резервів на даний момент не дає змоги противнику робити прориви. Система розвідки, цілевказівки, велика кількість дронів унеможливлюють непомітне зосередження і розгортання великих сил противника. Є високоточна зброя. Тобто все це унеможливлює зараз якісь масові прориви. Війна несе характер продавлювання такого просування. Це позиційний глухий кут – як у Першій і Другій світових війнах, так і зараз.
– І в української сторони все те саме? Тобто, просто дві армії зійшлися? І цей глухий кут, про який ви говорите, як я розумію, писав генерал Залужний?
– Безвихідь, безумовно. Росіяни не поступаються нам ні в чому: ні в кількості людей, ні в кількості бойової техніки, ні в кількості боєприпасів, а по ряду видів озброєнь серйозно перевершують, особливо перевершують зараз у кількості дронів. Тому, безумовно, говорити про те, що зараз можливі швидкі прориви, немає. Йде війна на виснаження, і вона скоріше схожа на сценарій корейської війни, ірано-іракської війни, тобто таких уже пізніх фаз, коли маневрених боїв немає, а є таке продавлювання на якихось окремих ділянках траншейна піхотна війна.
– А це просування чи перекидання на лівий берег Дніпра що означає?
– Вона означає, що Україна хоче розширити фронт дій на півдні, щоб не дозволити противнику концентрувати свої сили навпроти тих плацдармів, які були захоплені, звільнені українськими військами у період літнього наступу. Якщо не допустити активних дій, якби українське командування не проводило на півдні активних дій, у супротивника створювалася б дуже зручна тактична обстановка для того, щоб зхлопнути, зрізати передусім той виступ у Роботино, який утворився у російській обороні, і для того, щоб зрізати низку інших ділянок, де нам удалося просунутися. І, в принципі, російські війська цим займаються і проводять зараз активні контратаки на півдні для того, щоб у такий спосіб повністю ліквідувати всі ділянки такого українського літнього успіху, аби відібрати всі ці місця прориву.
– Ще Володимир Зеленський заявив, що Україна перехопила ініціативу у Чорному морі.
– Думаю, коректніше було б сказати, що російські війська завдяки активним діям українських сил не можуть безкарно діяти біля берегів України у східній частині. Водночас слід зазначити, що російський флот зберіг панування на морі, оскільки росіяни мають кораблі на відміну від України і мають можливість за допомогою авіації та зенітно-ракетних засобів на певній частині акваторії закриття. Так, ми завдали їм великих втрат, дуже обмежили їхню операційну зону. І великі втрати у флоті – це справді велика шкода. Але повністю, звичайно, згорнути операції російського флоту ми не можемо, тому що все це залежить від наших засобів поразки. Щоб атаки морських дронів розгромили російський флот, необхідно їх провадити сотнями на місяць. Тоді це матиме ефект.
– Дар’я Калинюк, директор української організації "Центр протидії корупції", вважає, що допомога Україні у Сполучених Штатах буде проголосована не раніше 17 січня, і взагалі далеко не факт, що буде проголосовано. Калинюк має досить песимістичний пост на фейсбуці. Наскільки це буде критично, якщо зважати на те, що буде проголосована допомога Україні лише 17 січня, наскільки це критично буде для фронту, чи розумієте ви?
– Будь-яка затримка у постачанні озброєння, все, що стосується уповільнення темпів поставок, кожен мільярд доларів, який нам не дають, або кожна тисяча снарядів, які нам не надходять, це означає, що гинуть українці, лине українська кров, і все це буде оплачено, тільки вже не грошима, а життям.
– А якщо американська допомога взагалі зупиниться, чи зможе Україна далі вести оборонну війну?
– Я не думаю, що є перспективи зупинення американської допомоги, цього не станеться. Без постачання зброї із Заходу ми давно не могли б просто фізично продовжувати опір. Україна жодних запасів озброєння перед війною не створювала взагалі, і якби не західні постачання, то вже у березні 2022 року нам не було б чим стріляти. Тому західна допомога має ключове значення, але я не бачу жодних перспектив, щоби Захід її повністю припинив. Йде велика геостратегічна гра.
Захід, звісно, дуже повільно розгортається через відсутність безпосередніх бойових дій на території НАТО. Захід повільно розгортає програму переозброєння та плюс зосереджує, резервує великі сили, ресурси на випадок ймовірного конфлікту з Китаєм за Тайвань. Загострення ситуації на Близькому Сході: це й Ізраїль, це й Ірак, Ємен, низка інших країн, де також потрібна підтримка союзників Заходу, де йдуть постачання озброєння в інші країни. Всім зараз потрібна зброя, оскільки така світова вісь Росія – Китай – Іран по суті розпочала третю світову війну за переділ сфер впливу. І скрізь, де ці сфери впливу діляться, зброя потрібна, всіх типів у великому обсязі.
Вгорі: боєць ЗСУ у траншеї. Фото: Diego Herrera Carcedo / Anadolu / ddp / Vida Press
+ Поки нема коментарів
Додати перший