У Румунії на президентських виборах завдяки тиктоку переміг ультраправий кандидат. Ось тільки через російське втручання результати скасували. В очікуванні нових виборів чинний президент пішов у відставку, а переможця першого туру затримали. Що там взагалі відбувається?
Румунія переживає важку політичну кризу. 24 листопада 2024 року в країні відбувся перший тур президентських виборів, на якому несподівано переміг ультраправий кандидат Келін Джорджеску. Однак потім Конституційний суд через активне російське втручання скасував результати голосування та призначив нові вибори на 4 травня. Не чекаючи на них, 10 лютого президент Клаус Йоханніс, повноваження якого закінчуються якраз у травні, подав у відставку під тиском ультраправих партій. Нове продовження криза отримала 26 лютого, коли Джорджеску затримала поліція. "Медуза" розповідає, як ультраправий політик став популярним буквально за місяць за допомогою тиктоку, чому, незважаючи на це, він не зможе виграти вибори і до чого тут Росія.
Джорджеску став популярним буквально протягом місяця. Він активно просував популістську та націоналістичну повістку
В останні місяці Келін Джорджеску – головний ньюсмейкер у Румунії. Йому 62 роки, і в політиці він не новачок. Ще в 90-х роках він працював у МЗС та міністерстві навколишнього середовища, а потім — у структурах ООН. 2020 року Джорджеску вступив до ультраправого Альянсу за об’єднання румунів, який двічі висував його кандидатуру на посаду прем’єр-міністра країни. Проте 2022-го він з альянсу вийшов: керівництво визнало, що іміджу партії шкодять його проросійські погляди та контакти — зокрема, він двічі зустрічався з Олександром Дугіним і казав, що Путін — один із небагатьох справжніх лідерів у світі.
Джорджеску дотримується традиціоналістських поглядів, підкреслено релігійний і демонструє це за будь-якої нагоди. Наприклад, у 2021 році він розмістив у ютьюбе ролик, у якому плаває в озері за мінусової температури і розмірковує про безглуздість сучасних технологій. «Мені не потрібний Facebook. Мені не потрібний інтернет. Мені не потрібний Gmail. Мені ніхто не потрібний — потрібне лише серце». За словами Джорджеску, він не боїться захворіти від купання в крижаній воді, тому що вірить «в свого творця, у Бога».
Крім цього, Джорджеску — націоналіст і часом неоднозначно висловлюється про румунську історію, через що у нього виникали проблеми із правосуддям. Так, 2022-го Генеральна прокуратура відкрила проти нього кримінальну справу через виправдання осіб, винних у військових злочинах та Голокості.
Однак широкому загалу політик не був особливо відомий аж до осені 2024-го, коли почалася президентська кампанія. У її ході Джорджеску вимагав зміцнення економічної та політичної незалежності Румунії, заперечував необхідність знаходження Румунії в НАТО та підтримки України. "Головне – це Румунія і румуни… все інше вторинне", – проголошував він.
Робив він часом і несподівані заяви, наприклад, стверджував, що американці ніколи не висаджувалися на Місяць, газовані напої містять наночіпи і «входять у вас як у ноутбук», а міркування про зміну клімату — це «глобальна афера».
Суміш із націоналізму, традиціоналізму, конспірології та антисистемних гасел плюс нове обличчя, яке не встигло примелькатися обивателю, — все це дозволило в першому турі виборів обійти всіх опонентів. Джорджеску набрав майже 23% голосів — дивовижний результат, зважаючи на те, що буквально за місяць до голосування його рейтинг перебував на рівні статистичної похибки, а останні опитування перед виборами передбачали йому від 8 до 10%.
У другому турі, який мав відбутися 8 грудня, політика чекала на дуель з ліберальним кандидатом Оленою Ласконі, яка посіла друге місце. Однак у справу втрутився Конституційний суд, який спочатку зажадав перевірити ще раз голоси, потім визнав результати виборів, але 6 грудня передумав.
Вибори скасували через втручання Росії та сітки фейкових акаунтів у тиктоці
У передвиборчій кампанії Джорджеску був ще один ключовий елемент. Справа в тому, що він вів її в основному в тиктоці, який дуже популярний у Румунії: свій аккаунт у мережі є майже половина з 19-мільйонного населення країни. У вересні минулого року Джорджеску мав 32 тисячі передплатників, а до кінця листопада їх стало 260 тисяч. У коротких роликах він показував, як займається дзюдо, скаче на коні та запалює свічки перед іконою у храмі.
Кандидат у президенти не робив акценту на політичних гаслах, а намагався емоційно впливати на глядача, то закликаючи його «голосувати душею» під м’яку меланхолійну музику, то викриваючи таємні сили, що прагнуть зіпсувати румунам життя, і розповідаючи, що «наказ знищити наші робочі місця надійшов з-за кордону».
Часом він постив і фейки: наприклад, казав, що діти українських біженців, які опинилися в Румунії, отримують допомогу у розмірі 3700 леїв (740 євро), тоді як румунські діти — лише 248 леїв (50 євро). Згодом виявилось, що це брехня.
Ролики набирали мільйони переглядів, але, за даними Служби розвідки Румунії (SRI), їх активно розкручували близько 25 тисяч облікових записів, які активізувалися за два тижні до першого туру виборів. Координували акаунти в телеграм-каналах — там їхнім власникам пояснювали, які повідомлення вони мають розповсюджувати та які емозі використати.
До просування Джорджеску залучали і інфлюенсерів, які отримували до 950 євро за ріпости. Ще один спосіб полягав у використанні символіки служби розвідки та антитерористичного відомства Румунії для розкручування десятків фейкових облікових записів, що створювало у користувачів помилкове враження, ніби ці установи підтримують кандидата.
А ще на постах Джорджеску не було позначки, що їх розміщує кандидат у президенти, — це дозволяло їм оминати обмеження щодо поширення політичної інформації.
На все це, ясна річ, потрібні були кошти. За оцінками спецслужб, на кампанію Джорджеску пішло близько мільйона євро, кандидат заплатив TikTok 362 тисячі євро. Про це повідомила сама соцмережа, додавши, що з вересня 2024-го видалила 66 тисяч фальшивих облікових записів, що діяли на румунську аудиторію.
Крім того, румунські спецслужби побачили ознаки російського втручання в кампанію Джорджеску: дані доступу на офіційні сайти румунського виборчкому були опубліковані на російських кіберзлочинних платформах, а напередодні і в день виборів інфраструктура Постійного виборчого органу (румунського виборчкому) зазнала 85 тисяч кібератак.
«Образ дій і масштаб кампанії приводять нас до висновку, що нападники мають значні ресурси, властиві атакуючій державі», наголошувалося в доповіді спецслужб. У свою чергу, Служба зовнішньої розвідки дійшла висновку, що "Румунія є метою агресивних гібридних дій Росії, включаючи кібератаки та саботаж".
4 грудня чинний президент Клаус Йоханіс розсекретив доповіді спецслужб, і буквально за два дні Конституційний суд скасував підсумки першого туру, продовживши повноваження Йоханіса до 4 травня. Росія, зрозуміло, відкинула усі звинувачення.
Реакція Джорджеску на рішення про відміну виборів була різкою. Він заявив, що в Румунії і в ЄС панує диктатура, а президент Клаус Йоханіс, що йде, нелегітимний. «Ми знаємо, що довго це не триватиме. У всьому світі диктаторів скидають, як і їхні статуї. Чим величніші вони собі здаються, тим більше вони падають», — написав він і поставив підпис: «Ми, народ».
Альянс за об’єднання румунів організував 12 січня багатотисячну демонстрацію з вимогою провести другий тур виборів за участю Джорджеску, за який, за опитуваннями, були готові проголосувати 39% виборців. А в лютому за кандидата заступився і віце-президент США Джей Ді Венс — у мюнхенській промові він зазначив, що рішення про відміну виборів було ухвалено на основі «незрозумілих підозр і під величезним тиском з боку сусідів».
За маловідомого кандидата румуни проголосували не лише через тікток, а й тому, що в країні вистачає проблем
В останні роки економіка зростає, але все повільніше: 2023 року ВВП збільшився на 2,4%, а 2024-го — на 1,4%. Тим часом 2024-го інфляція склала 5,6%, а дефіцит бюджету досяг 8,7% — це одні з найвищих показників у ЄС. Бюджетні проблеми рикошетом б’ють по національній валютт — румунському лею, — на підтримку курсу якої Національний банк минулого року витратив понад 10 мільярдів євро.
Для боротьби з бюджетним дефіцитом наприкінці грудня уряд оголосив про заморожування індексації пенсій і зарплат у держсекторі, скасування низки податкових пільг та підвищення податків на корпоративні доходи. Так, кабінет розраховує заощадити близько 26 мільярдів євро до кінця 2025-го і знизити бюджетний дефіцит до 7%. Проте населення навряд чи зраділо цьому плану: у середині січня у столиці відбулася багатотисячна маніфестація проти економічної політики влади.
Важливим фактором, який розганяє інфляцію, залишаються високі ціни на електроенергію. На них позначаються як інфраструктурні проблеми, так і порушення постачання через російське вторгнення в Україну.
Великою проблемою країни залишається корупція: за даними Transparency International, серед 27 країн Євросоюзу за рівнем корумпованості Румунія поступається лише Болгарії.
Всі ці проблеми виливаються у зростання популярності ультраправих партій, які заробляють бали на невдоволенні румунів економічною ситуацією та корупцією. На парламентських виборах, що відбулися 1 грудня 2024-го (за тиждень після першого туру президентських), ультраправі сили в особі Альянсу за об’єднання румунів, «СОС Румунія» та Партії молодих людей у сукупності отримали майже третину голосів виборців.
На тлі електоральних успіхів ультраправих соціал-демократів, правоцентристська Націонал-ліберальна партія, центристська «Союз порятунку Румунії» та «Демократична спілка угорців у Румунії» поспішили сформувати урядову коаліцію. Перезатверджений на посаді прем’єра лідер соціал-демократів Марчел Чолаку наголосив, що розуміє всю глибину політичної кризи в країні, і пообіцяв, що коаліція прагнутиме завоювати довіру людей.
Однак цих обіцянок виявилося замало, щоб завершити політичну кризу. Ультраправі наполягали на усуненні з посади президента і 10 лютого, з третьої спроби, зуміли поставити це питання на розгляд парламенту. Йоганніс не став чекати на результат і того ж дня оголосив про відставку, мотивувавши рішення тим, що усунення президента в умовах, коли його повноваження закінчуються менш ніж через три місяці, зробило б Румунію «посміховиськом в очах усього світу». Виконувачем обов’язків глави держави став голова сенату Іліє Болоян.
Хто балотуватиметься у президенти, поки неясно
Джорджеску навряд чи зможе. 26 лютого поліція затримала його прямо на вулицях Бухареста, коли він їхав подавати документи на участь у нових виборах, та відвезла до Генеральної прокуратури. У відео видно, як Джорджеску заходить у будівлю, спираючись на милицю: має проблеми з коліном і йому важко ходити. Біля входу до відомства зібралося кілька десятків протестувальників, які вимагали негайно звільнити заарештованого.
Прокуратура висунула проти Джорджеску шість звинувачень, у тому числі у створенні фашистської організації та підбурюванні до повалення конституційного ладу. Хоча за кілька годин політика відпустили, він зумів вкотре стати головною новиною дня. Затримання він прокоментував так: «комуністично-більшовицька система продовжує свої огидні зловживання», але не змусить його стати на коліна.
Незважаючи на те, що поліція його відпустила, слідство проти нього триває. Наразі Джорджеску перебуває під наглядом правоохоронців та не зможе залишати країну протягом 60 днів.
Крім того, 26 лютого обшуки пройшли у соратників політика за десятками адрес. У результаті, наприклад, у будинку Гораціо Потри виявили схованку з 25 кілограмами золота та цілий арсенал із гранатометів, пістолетів, автоматів та коробок із боєприпасами та вибухівкою.
Історія з Джорджеску може сприяти консолідації проєвропейських сил. Клаус Йоханіс, який обіймав посаду глави держави з 2014 року, балотуватися вже не може, оскільки Конституція обмежує президентські повноваження двома термінами. Проте центристи та соціал-демократи можуть висунути єдиного кандидата на травневих виборах. Якщо їм це вдасться, Румунія, швидше за все, збереже свій нинішній курс на подальшу інтеграцію з Європою і, зокрема, на підтримку України.
Однак соціальних та економічних проблем це не вирішить, та й ультраправі у парламенті нікуди не подінуться і теж, швидше за все, підтримають єдиного кандидата. Ним може стати лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон, який посів четверте місце на виборах у листопаді майже з 14% голосів.
Зображення вгорі: Келін Джорджеску, 22 лютого 2025 року. Фото: Alexandru Dobre / AP / Scanpix / LETA
+ Поки нема коментарів
Додати перший