"На зорі авіації, коли літаки тільки з’явилися, а Перша світова війна вже розпочалася, багатьом генералам здавалося, що авіацією можна командувати так само, як кавалерією, тому в авіатори часто засилали поганих кавалеристів. Толку від цього не було, бо літак – не лощадь, у стійло його не поставиш.
Потім пробували віддати авіацію артилеристам, бо літаки часто використовували для розвідки цілей і коригування артогню, але гармаші теж виявилися поганими командирами для авіаторів, бо гармати не літають.
Хотіли відправити авіацію в піхоту, бо піхотинці вміють усе, і будь-який бравий сержант легко змусить літак літати за командою. Але й піхота не змогла.
Тоді покликали військово-морських офіцерів, які всі як один були інженерами, бо кораблі тоді були дивом науки і техніки. І в морських – вийшло. Відтоді літаки називають "повітряними кораблями", а літакову ескадру – ескадрильєю.
До чого я все це? – Допоки у нас буде ставлення до безпілотників і дроноводів як до неіснуючого роду військ, яким можуть командувати й керувати всі, кому не лінь – без освіти, досвіду, знань – все буде так само погано, як і у військовій авіації після її народження."
Автор: Юрій Касьянов, ЗСУ
(Джерело).
+ Поки нема коментарів
Додати перший