У суспільстві точиться дискусія навколо студентів, яких не беруть до армії. Мовляв, вони наше майбутнє, хто ж буде піднімати країну після війни, і взагалі вони ж діти… І водночас в армію забирають усіх нестудентів. Навіть тих, хто задіяний в оборонних проєктах, і від кого залежить, чи будуть сьогодні-завтра дрони на передовій, і чи буде взагалі час "після війни", коли себе зможуть реалізувати студенти.
Учора тільки було кілька таких кричущих випадків – прийшли повістки цілій команді, яка робить сотні дронів-камікадзе на тиждень. Жодної броні в них немає – звідки взяти бронь, якщо це волонтерський проєкт?..
Забрали в армію умовного "дядю ваню", старого токаря (не брати ж молодих студентів), на якого молилися всі дронщики в місті… Масово приходять повістки навіть на підприємства, які оформлюють бронь на працівників, зайнятих у виробництві дронів, і які реально, ось прямо зараз, роблять зброю для армії,
Багато підприємств – я знаю – взагалі не хочуть офіційно оформляти працівників навіть під оборонні замовлення. Щойно людину оформиш – тут же її забере військкомат. Якщо не забере на фронт, то забере з робочого процесу на пару тижнів проходити ВЛК, сидіти під кабінетами, слухати промови замполіта. Мінус два тижні робочого часу – мінус 200 фпв-дронів на фронті.
Підприємства, зайняті в оборонних проєктах, можуть забронювати не більше 50% військовозобов’язаних. Підприємства культури, мінсоцу, ЗМІ, не кажучи вже про органи влади, можуть бронювати всіх, а оборонники, які роблять зброю, – тільки половину. Уявляєте?.. І якщо в тебе гаражна майстерня з виготовлення дронів, і тільки чотири людини, з яких одна паяє, інша літає, третя клеїть, четверта фрезерує, – когось треба відправити на фронт.
Якщо ви велике підприємство, і робите багато великих дронів за контрактом з МО, розвиваєте виробництво, будуєте корпуси, закопуєтесь під землю, набираєте людей, робите їм бронь (50%), то коли контракт закінчиться і термін дії броні теж (півроку) – ваші працівники поїдуть в окопи, і наступний контракт виконувати буде вже нікому.
Така правда життя. Дронів не вистачає не тільки тому, що немає на них грошей, а тому що нікому працювати. А якщо і є кому працювати, то треба утримувати ще величезний штат юристів, щоб відбиватися від військкоматів. Тому що у воєнкомів своя війна.
Вирішити проблему може тільки Міністерство оборонної промисловості (його в нас немає), яке візьме на свій баланс усі оборонні підприємства – і приватні, і державні, займеться пошуком працівників для оборонної сфери, їхньою підготовкою, розподілом оборонних замовлень, розвитком виробництва, дослідно-конструкторськими роботами.
Логіка війни змусить створити таке міністерство. Тільки от працювати буде вже нікому.
Автор: Юрій Касьянов, ЗСУ
(Джерело).
+ Поки нема коментарів
Додати перший