Ісламська республіка Іран витрачає сотні мільйонів доларів щороку на підтримку екстремістських рухів Близького Сходу. Обкладений найжорстокішими санкціями режим не скупиться. Гроші, які потім потрапляють до «Хезболла» або ХАМАС, Тегеран заробляє на продажу нафти і чорної ікри, знімає з рахунків «відмивних» контор, що діють під контролем уряду, забирає у власних громадян у вигляді постійно зростаючих податків і навіть отримує від Росії в обмін на допомогу у вбивстві українців.
Про це йдеться у статті видання The Insider.
«Ми ніколи не приховували, що весь бюджет „Хезболли”, всі наші доходи та витрати, все те, що ми їмо та п’ємо, всю зброю та всі ракети — від Ісламської республіки Іран», — говорив ще 2016 року голова ліванської «Хезболли» » шейх Хасан Насрулла.
Скільки саме отримує «Хезболла» від Тегерана оцінити непросто. Всі ці гроші перебувають у тіні, і аналітикам доводиться оперувати непрямими даними, витоками, а то й просто домислами. Найчастіше зустрічається цифра — близько $700 млн на рік. Ще близько $100 млн одержують угруповання з Палестини — ХАМАС, «Ісламський джихад» та інші. А є ще єменські хусити, кілька шиїтських озброєних груп в Іраку та безліч інших одержувачів іранської військової допомоги, розкиданих по всьому Близькому Сходу. Тобто за рік доводиться витрачати на всю цю братію близько мільярда доларів. А то й більше. Доволі велика для Ірану сума, якщо врахувати, що реальний (а не порахований за офіційним курсом валют іранського центробанку) військовий бюджет Ісламської республіки у 2022 році не сягав у перерахунку на долари та 7 млрд.
Грошей самим не вистачає
Іран вже давно має серйозні труднощі з наповненням бюджету. І це незважаючи на запаси нафти і експорт екзотичних продуктів, що постійно зростає, — чорної ікри та м’яса білуги. Економіка держави дуже страждає через західні санкції. Тегеран позбавлений можливості залучати західні інвестиції у свій нафтогазовий сектор, у розвиток торгового флоту та навіть у банківську систему. Через ці санкції, які були частково зняті Бараком Обамою, але повністю відновлені Дональдом Трампом у 2018 році, іранський ріал постійно знецінюється по відношенню до долара.
В результаті бюджет у реальних цифрах з року в рік стає менш вражаючим. Так, до повернення Трампом санкцій лише оборонний бюджет Ісламської держави перевищував $21 млрд. Наразі в Ірані про такі цифри і не мріють. Навіть нинішній, утричі менший військовий бюджет змушує державний апарат йти на вкрай непопулярні заходи, на кшталт підвищення податків на автомобілі та нерухомість та відмову від індексації зарплат працівникам держкомпаній чи виробництв, пов’язаних із державою. І очікувати, що ситуація покращиться найближчим часом, не доводиться.
США включили Іран до списку держав-спонсорів тероризму, що фактично виводить Тегеран із легального економічного поля. Офіційно він може продавати та купувати лише ті товари і лише на тих умовах, які дозволить Захід. Логіка підказує, що в ситуації перманентної економічної кризи, з рекордною інфляцією і постійними протестами іранців, що втомилися від злиднів, уряду варто було б переглянути і свої відносини із зовнішнім світом, і свої витрати. Але не такий правлячий режим аятол. Їхній пріоритет — світова ісламська революція, а тому бородачі з ХАМАС, у яких Тегеран бачить один із головних інструментів цієї революції, продовжать отримувати свої мільйони навіть тоді, коли прості іранці падають непритомними від голоду.
Схеми щодо обходу санкцій
Для фінансування своїх протеже Іран вибудував цілу систему із відносно легальних, напівлегальних і зовсім нелегальних структур, які незалежно від того, що там діється з держбюджетом, зароблятимуть гроші та перераховуватимуть їх союзникам їхнього проксі-режиму. Частина цих структур існує вже кілька десятиліть, а дехто з’явився зовсім недавно.
До останніх можна віднести фіктивні компанії з продажу іранської підсанкційної продукції, які масово відкриваються в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ). Досить ліберальне економічне законодавство цієї держави дозволяє Ірану реєструвати їх на підставних осіб фірми, які продають підсанкційні товари (такі, наприклад, як хімікати) під виглядом легальних, вироблених нібито не в Ірані, а в інших країнах, і отримувати за це прибуток. По суті, це «відмивні» контори щодо легалізації незаконних грошей для аятолів.
Лише за кілька місяців 2022–2023 року американці відстежили прихід щонайменше $160 млн на рахунки цих контор (не всі з них пов’язані з Іраном, є й ті, хто працює і в інтересах інших країн-ізгоїв, наприклад Росії, проте більшість підставних фірм усі а мають бенефіціарів у Тегерані). Вашингтону дуже не подобається те, що відбувається, і він все наполегливіший вимагає від ОАЕ посилити свої закони і закрити всі «відмивальні» контори.
До речі, у недовгий період потепління відносин із зовнішнім світом уряд Ісламської республіки і сам розглядав можливість ухвалити закони, спрямовані на боротьбу з відмиванням грошей. Але всі розмови про це припинила Рада вартових конституції — збори з богословів та вірних режиму юристів, на розгляд яких надходять усі прийняті парламентом закони і без схвалення яких жоден із них не може набути чинності. Вартові просто заблокували всі спроби ухвалити подібні законопроекти саме через побоювання, що це ускладнить фінансування ХАМАС, «Хезболли» та інших подібних угруповань.
Дрони за готівку
Десятки мільйонів доларів отримали іранці і від продажу Росії дронів-камікадзе «Шахед», які росіяни використовують для атак на українські міста та знищення громадянської інфраструктури України. Гроші за безпілотники до Тегерана з Москви доставляють готівкою у літаках. Лише один такий рейс у серпні 2022 року привіз із Росії близько 140 млн євро. Ці гроші йдуть, зокрема, на фінансування міжнародного тероризму, і тому американський уряд пропонує чималу нагороду тому, хто надасть інформацію, здатну покласти край цій торгівлі.
Вартові Ісламської революції, «Кудс» та їхні компанії
Важливо відзначити, що з боку Ірану учасником правочину виступає Корпус вартових Ісламської революції — елітне формування збройних сил країни, яке безпосередньо підпорядковане верховному аятолі Хаменеї. Як відомо з назви формування, Корпус вартових створювався захисту та поширення ідей Ісламської революції. І саме він був відповідальний за налагодження контактів із іноземними угрупованнями.
Корпус вартових Ісламської революції. Фото: ABEDIN TAHERKENAREH | EPA-EFE
Для цього всередині Корпусу діють так звані сили «Кудс» — формування, яке безпосередньо відповідає за матеріально-технічну співпрацю із закордонними клієнтами Ірану. Американський уряд навіть встановив особистості офіцерів «Кудс», які доставляють гроші та зброю «Хезболлі», ХАМАС та подібним їм угрупованням. Гроші привозять готівкою та золотом, переводять на рахунки підставних осіб у близькосхідних банках та відправляють на криптогаманці. Корпус використовує всі доступні методи для фінансування своїх клієнтів.
Гроші для цього Корпус варта отримує як з оборонного бюджету (йому дістається чимала частина коштів, що виділяються на армію, але яка саме — державна таємниця), так і з інших джерел. Елітному формуванню іранської армії повністю або частково належать компанії, зайняті у будівництві, вантажоперевезеннях, видобутку нафти та інших галузях.
Тільки одна з таких компаній — Хатам аль-Анбія — налічує до 170 тисяч осіб персоналу та отримує за виконання державного замовлення на будівництво мільярди доларів. Доларів, які йдуть на військові цілі, але ніяк не відбиваються в оборонному бюджеті.
До недавнього часу Стражі заробляли і на спільному бізнесі з шановними японськими бізнесменами. Справа в тому, що Стражам належить частка в іранській компанії Bahman, яка до 2018 року збирала в Ірані ліцензовані японською Mazda автомобілі. Японці припинили співпрацю з Bahman після того, як американці пригрозили закрити для Mazda ринок США. Тоді ж і з тієї ж причини Іран залишила і південнокорейська Hyundai, автомобілі якої збиралися на заводах Kerman Khodro.
Формально Kerman Khodro не належить Корпусу вартових (ну чи достатніх доказів цього просто поки що не знайдено). Проте власником 50% компанії є благодійний фонд Мовла аль-Муваххідін, у раді директорів якого є чимало офіцерів корпусу «Кудс», а генеральним директором взагалі був фігурант американського списку терористів та колишній командир Стражів Хамід Арабнеджад.
Найціннішим активом цього фонду є авіакомпанія Mahan Air, яка ще зовсім недавно пов’язувала Тегеран із кількома європейськими столицями та потрапила під санкції лише у 2018 році. Mahan Air повністю належить фонду Мовла аль-Муваххідін. Компанія не лише заробляла для іноземних терористів гроші, а й була задіяна у їхньому транспортному обслуговуванні. Відомо, що її літаки використовувалися для перекидання техніки та живої сили з Ірану до Сирії.
Боїнг-747-400 авіакомпанії Mahan Air, що здійснює рейси за маршрутом Москва — Тегеран
Такі благодійні фонди, які одночасно управляють успішним бізнесом і тісно пов’язані з Корпусом вартою, — одна з головних основ фінансового благополуччя «Хезболли» та подібних до неї організацій. В Ірані налічуються десятки фондів, у статуті яких значиться допомога біднякам та хворим як основний вид діяльності. Для забезпечення цієї допомоги фондам дозволено займатися господарською та фінансовою діяльністю, володіти акціями підприємств та компаній. Вони не підлягають фінансовим перевіркам з боку державних органів та сплачують мінімальні податки.
Можливо, ці фонди справді допомагають бідним та хворим, проте вони давно вже стали джерелом неформальних — і дуже великих — доходів для богословської верхівки та силовиків, які зазвичай входять до складу засновників та керівників таких організацій.
Всього один фонд «Мостазафан» володіє сотнями підприємств, а його активи оцінювалися кілька років тому більш як у $2 млрд. Через тісний зв’язок із Корпусом вартових та іншими силовиками «Мостазафан» перебуває під санкціями США. В американському уряді вказують на те, що благодійна діяльність фонду є лише ширмою для фінансових махінацій на користь іранської влади, та й взагалі фонд не допомагає незаможним іранцям, а навпаки, позбавляє майна тих, хто невгодний режиму.
Відлучення коштів у населення
Експропріація власності — ще один інструмент заробляння грошей, зокрема й на користь іноземних терористів. Конфіскації сільськогосподарських земель і бізнесу найчастіше зазнають бахаї — представники забороненої та переслідуваної в Ірані релігійної громади. Бахаї – пацифісти, а їх духовний центр розташований зараз в Ізраїлі, що робить їх одними з найлютіших ворогів аятол. І насильницькі вилучення землі у бахаї — один із головних методів боротьби влади із послідовниками неугодної релігії. Позбавляються своєї власності іранці і з політичних мотивів: її можуть відібрати за нелояльність влади, наприклад, за участь у протестах. Відібране зазвичай передається в управління тим самим фондам, які по паперах повинні допомагати іранцям, а насправді обслуговують «Хезболлу» та ХАМАС.
Загалом, навіть в умовах дефіциту бюджету, що постійно зростає, і вимушено скорочуваних витрат на армію в Ірану залишається ще безліч джерел доходу, за рахунок яких він може без особливих зусиль містити цілі проксі-армії по всьому Близькому Сходу. Та й самі ці проксі-армії потихеньку вчаться розпоряджатися тими мільйонами, які їм щороку шлють із Тегерану. Так, ще 2022 року американці виявили цілу мережу тісно пов’язаних один з одним підставних фінансових компаній, які діяли на користь ХАМАС. Загальний обсяг коштів, що управлялися підпільною фінансовою імперією ХАМАС, перевищував $500 млн.
+ Поки нема коментарів
Додати перший