Новий 34-річний прем’єр Франції Габріель Атталь побив вікові рекорди — і неодноразово. Що від нього слід очікувати

9 січня Габріеля Атталя призначили на посаду прем’єр-міністра Франції після того, як його попередниця Елізабет Борн добровільно склала повноваження. Новий глава уряду став наймолодшим політиком в історії Франції на цій посаді. А ще тепер пост прем’єр-міністра Франції вперше обіймає відкритий гей. Атталь любить подорожувати, він багато постить в інстаграмі, вміє добре виглядати та користується популярністю. Дехто називає його клоном французького президента Еммануеля Макрона. У дитинстві Атталь мріяв стати актором, але натомість зробив карколомну кар’єру в політиці. Нова-Європа розповідає, чим відомий Габріель Атталь і що його вступ на посаду означає для французької політики.

Про це йдеться у статті видання 

Майбутній президент Франції

Габріель Атталь народився 16 березня 1989 року – в рік падіння Берлінської стіни – і виріс у багатодітній французькій родині в передмісті Парижа Кламарі. Батьки майбутнього прем’єр-міністра — нащадки емігрантів: туніських євреїв з боку батька та вихідців із Одеси з боку матері. Обидва батьки Габріеля працювали у кіноіндустрії. Коли хлопчикові було 11 років, вони розлучилися. Габріель виховувався у православних традиціях: цьому сприяло віросповідання матері та її російсько-грецьке коріння.

Атталь навчався у престижній приватній ельзаській школі (École alsacienne). Однокласники жартома називали його майбутнім президентом Франції, але тоді хлопчик мріяв стати актором. У школі майбутньому прем’єр-міністру довелося зіткнутися з гомофобним цькуванням з боку Хуана Бранка, майбутнього юрисконсульта WikiLeaks. «Мені було 14 чи 15 років, і в школі був учень, який створив сайт, де потрібно було залишати коментарі про зовнішній вигляд учнів. На мене обрушився шквал образ і знущань. Це тривало кілька місяців і було дуже жорстоко», — згадував він пізніше.


Президент Франції Еммануель Макрон (праворуч) тисне руку міністру освіти та молоді Франції Габріелю Атталю (ліворуч) під час церемонії біля Могили Невідомого солдата біля Тріумфальної арки в Парижі, 11 листопада 2023 року. Фото: Ludovic Marin / EPA-EFE

Шанувальник Саркозі

У 18 років Атталь знявся в масовці фільму Крістофа Оноре «Прекрасна смоковниця» (La belle personne), головні ролі в якому виконали Леа Сейду та Луї Гаррель. Проте актором він так і не став.

У 2007 році молодий чоловік вступив до паризького Інституту політичних досліджень (Sciences Po) і отримав ступінь магістра зі зв’язків із громадськістю. Паралельно з цим він отримав ступінь юриста в університеті Пантеон-Ассас.

Обидва навчальні заклади славляться високою якістю освіти. Серед відомих випускників Sciences Po – п’ять президентів (Жорж Помпіду, Франсуа Міттеран, Жак Ширак, Франсуа Олланд, Еммануель Макрон) з восьми епох П’ятої Французької Республіки. З Пантеон-Ассаса випустилися радники президентів Клод Ширак при Жаку Шираку та Патрік Деведжян за Ніколя Саркозі, а також засновник партії «Національний фронт» (сьогодні «Національне об’єднання») Жан-Марі Ле Пен та його донька Марін Ле Пен.

Паралельно з навчанням Атталь починав цікавитись політикою. На виборах 2007 року вісімнадцятирічний юнак, який лише отримав право голосувати, опустив бюлетень на користь соціалістки Сеґолен Руаяль, яка у другому турі програла Ніколя Саркозі. Через сімнадцять років, у січні 2024 року, Руаяль в ефірі телеканалу BFMTV назвала призначення Атталя на посаду прем’єр-міністра «серйозним ризиком». Втім, у 2007 році Атталь також сумнівався у своєму політичному виборі. Рік тому в інтерв’ю Le Monde він зізнався, що таємно захоплювався кампанією Саркозі, який тоді переміг: «Серед політиків є ті, хто відчуває країну, і ті, хто не відчуває».

Читати також:  Вінницький обласний ТЦК нарешті очолив бойовий офіцер

У 20 років молодик влаштувався помічником Еріка де Шассе, тоді директор Вілли Медічі — Французька академія в Римі. У 23 роки, за рік до випуску з університету, Атталь проходив стажування у французькій нижній палаті парламенту

— Національна Асамблея, а потім стала радником міністра охорони здоров’я Франції Марісоль Турен. У 25 років Атталь посів п’яте місце на муніципальних виборах у місті Ванв (передмістя Парижа. — Прим. авт.) за списком Соціалістичної партії.

2015 став для політика знаковим в особистому плані: він познайомився з радником міністра економіки Еммануеля Макрона Стефаном Сежурне. 

Між радниками відомств розпочався роман, після чого, як пишуть французькі ЗМІ, у 2017 році чоловіки оформили громадянське партнерство. У 2019 році в інтерв’ю журналу Closer політик міркував про свою орієнтацію так: «Щодо гомосексуальності, я завжди вважав, що її можна прийняти, не заявляючи про неї. Якщо розмахувати нею як прапором, чи це не сприйматиметься як щось ненормальне?» У 2023 році журналісти, які уважно стежили за аккаунтами та деклараціями Атталя та Сежурні, дійшли висновку, що чоловіки, швидше за все, розлучилися або як мінімум перестали жити разом.

Нова зірка Макрона

У 2016 році Атталь залишив Соціалістичну партію через надмірний «догматизм», який найяскравіше проявився під час дискусії з приводу ухвалення закону про недільну роботу, запропонованого Макроном, — соціалісти були категорично проти. Пізніше Атталь вступив у партію «Відродження», зокрема через політичні симпатії до Еммануеля Макрона. Вже через два роки, у 27 років, Атталь став головою партії, а влітку був обраний до Національної Асамблеї як депутат від департаменту О-де-Сен, що у складі Паризького регіону.

У 29 років, у жовтні 2018 року, Атталь отримав посаду держсекретаря при міністрі національної освіти Жан-Мішелі Бланке, ставши наймолодшим членом уряду в історії П’ятої Республіки. Тоді газета Le Monde випустила статтю, назвавши Атталя висхідною зіркою партії Макрона. Журналісти відзначили впевненість і хватку Атталя, яку він продемонстрував, захищаючи Макрона в патових ситуаціях і дуже відданим чинному президенту.

У 2017 році на посаді депутата молодик заявив, що нагадає президенту Макрону про передвиборчу обіцянку ввести обов’язкову військову службу для всіх чоловіків: «Я збираюся скласти реальну пропозицію, і я піду і запропоную її президенту». Атталь дотримався свого слова і послідовно просував цю ініціативу: у 2018 році було створено робочу групу, яка розробила концепт загальної служби, а наступного року було залучено перших добровольців — трохи більше 2 тисяч осіб. У результаті в березні 2023 року Еммануель Макрон відмовився від цієї ідеї, і проект залишився нереалізованим.

Читати також:  На Дніпропетровщині затримали "смотрящих": ця ОЗУ нищить Україну з 2008 року (ВІДЕО, ФОТО)

 

У травні 2018 року політик заступився за права мігрантів в ефірі France Inter, коментуючи слова міністра внутрішніх справ Жерара Коломба про «порівняльний аналіз» при виборі країни для втечі: «Якщо сьогодні мігранти і ставлять перед собою якусь планку, вона досить проста: померти вдома чи вижити у іншому місці».

Міністр освіти Франції Габріель Атталь виступає на засіданні Національних зборів. Щотижнева сесія питань до уряду Франції у Національних зборах у Бурбонському палаці у Парижі. Фото: Telmo Pinto / SOPA Images / LightRocket / Getty Images

Атталь та медіа

У 31 рік Атталь став речником прем’єр-міністра Жана Кастекса. У лютому 2021 року прес-секретар запустив шоу «Без фільтра» на YouTube та Twitch, де обговорював актуальні теми із запрошеними «зірками» в інтер’єрах Єлисейського палацу. Це викликало різке невдоволення серед французьких студентів: їх обурив перший і останній випуск, в якому Атталь обговорював студентські проблеми під час пандемії не зі студентами, а з блогерами і підприємцями.

Через три дні після публікації відео хештег#etudiantspasinfluenceurs (студенти не інфлюєнсери), під яким користувачі критикували відео Атталя, підірвав французький «Твіттер», у результаті шоу закрилося.

У червні Атталь в інстаграмі привітав громадян із ухваленням закону про допоміжну репродуктивну технологію (ДРТ), який зрівняв у правах одностатеві пари з рештою пар: раніше їм було заборонено звертатися за такою послугою.

«Я переконаний, що це нове право, яке нічого ні в кого не забирає, породить лише одне: кохання. Ніхто не звертається за ДРТ, не полюбивши дитину ще до її народження», – сказав Атталь. У цьому ж посту речник поділився, що вагітність у його матері настала лише завдяки допомозі лікарів.

 

Крім того, під час передвиборчої кампанії 2022 року Атталь нерідко заступався в медіапросторі за чинного президента або озвучував те, що не наважувався сказати Макрон, наприклад анонсував чергову пенсійну реформу. Також прес-секретар розкритикував потенційну участь президента в дебатах перед першим туром виборів: «Еммануель Макрон має проблеми з опозицією. Ми говоримо, що фізично неможливо брати участь у дебатах із 12 кандидатами. Це буде не дискусія, а видовище». Французька опозиція тоді нагадала Атталю, що за законом він не може обіймати посаду прес-секретаря прем’єр-міністра і при цьому відкрито підтримувати будь-кого з кандидатів у президенти.

Наймолодший міністр освіти

У травні 2022 року політик став міністром-делегатом у міністерстві економіки та фінансів за уряду Елізабет Борн. Через рік, у віці 34 років, він був призначений міністром національної освіти, хоча експерти чекали на його призначення на посаду міністра охорони здоров’я через наявність досвіду роботи в цій сфері. Тоді ж Атталь встановив черговий рекорд як наймолодший міністр національної освіти при П’ятій Республіці.

Читати також:  Звільнили всіх керівників лісгоспів Рівненщини

На цій посаді в серпні 2023 року Атталь запровадив заборону на носіння абайї — одного з різновидів жіночого ісламського одягу. Він пояснив це за принципом світськості, за яким у школах вже були заборонені релігійні елементи одягу та аксесуари: хрести, стоси та ісламські головні убори. Крім того, більша частина роботи Атталя у відомстві у тандемі з Бріжит Макрон, дружиною президента, була спрямована на зрівняння становища школярів та профілактику буллінгу.

Серед пропозицій міністра було запровадження обов’язкової шкільної форми та зняття заборони на залишення на другий рік у разі низької успішності.


Прес-секретар уряду Франції Габріель Атталь залишає Єлисейський палац після щотижневого засідання кабінету міністрів у Парижі, 25 серпня 2021 року. Фото: Yoan Valat / EPA-EFE

Перешкода для націоналістів

Багато політологів вважають, що призначення Габріеля Атталя на посаду прем’єр-міністра — спосіб омолодити «макронізм» та можливість ускладнити «Національному об’єднанню» на чолі з Марін Ле Пен шлях до Європарламенту, а також не допустити її перемоги на президентських виборах у 2027 році.

Журналістка Le Monde Соллен де Ройєр у своїй колонці пише, що Атталь може вперше за довгий час стати серйозним, а не номінальним політиком на посаді прем’єр-міністра. На думку колумністки, Атталь може значно зміцнити становище президента, який останнім часом ухвалював не найпопулярніші рішення, зокрема підписав пенсійну та імміграційну реформи. Крім того, Атталь може повернути колишню підтримку партії «Відродження» перед виборами до Європарламенту та допомогти їй забрати голоси у «Національного об’єднання».

Мер Гавра та в минулому прем’єр-міністр Франції (2017–2020) Едуар Філіп оцінив призначення молодого політика як вкрай сміливе. Філіп вважає, що Атталю доведеться серйозно попрацювати, щоби завоювати голоси виборців перед виборами до Європарламенту. В іншому випадку, за словами Філіпа, відставка Елізабет Борн була позбавлена будь-якого сенсу:

«Зі свого боку, я виступав за збереження посади прем’єр-міністра принаймні до європейських виборів, виходячи з ідеї, що важко змінити прем’єр-міністра, якщо ви не змінюєте політику».

Американська колумністка з The Washington Post Аннабель Тімсіт вважає, що кадрова перестановка пов’язана з необхідністю реабілітувати і «винайти» партію Макрона.

 

Голова паризького бюро New York Times Роджер Коен проводить паралель між віком Макрона на момент передвиборчої кампанії 2017 року — йому було 39 років — і віком Атталя: під час наступних президентських виборів йому виповниться 38. «Макрону, мандат якого обмежений, це дає можливість виставити в гонці свого протеже», – зазначає журналіст.

Вгорі: міністр національної освіти та молоді Франції Габріель Атталь на засіданні Європейської ради з освіти, молоді, культури та спорту у Брюсселі, 23 листопада 2023 року. Фото: Olivier Hoslet / EPA-EFE

Источник

Вас може зацікавити

+ Поки нема коментарів

Додати перший