Зоя Казанжі: Ми не над прірвою, ми в ній. Про ймовірні вибори

"Сиджу, читаю, що нинішні почали активно готуватися до виборів.

Штаби заметушилися, ЦВК на низькому старті, медійне поле зачищене, ОП калібрує суперників найвеличнішому. І що, навіть, війну можуть зупинити на 1 день, щоб проголосувати. Купа всякого різного несеться.

І от що я думаю з приводу оцього всього. Всі органи влади зосереджені в одних руках. Все інформаційне поле обслуговує одну людину і її бурхливі фантазії. Всі ресурси — від фінансових і до адміністративних, — в руках 5-6 успішних менеджерів. Всі, хто при посадах, хто накосячив і накрав, найбільше зацікавлені в збережені нинішнього стану речей.

Ну, і хто виграє наступні вибори, якщо допустити, що вони таки відбудуться?

• Демократичні, опозиційні сили знову пересваряться.
• Замість Вакарчука і Голосу, які підіграли слугам минулого разу, прийде умовний Притула на відведену йому роль "волонтерів і рятівників країни", нішу закриють, люди підтримають.
• Залужний сидітиме у своєму почесному засланні, куди його завчасно і, скоріше всього, заслали на певних умовах.
• Найвідданіші, найпатріотичніші викошені та викошуються.

А ми тут, у своїй фейсбучній бульбашці колотимося і мітингуємо серед своїх, розуміючи, що ми не над прірвою, ми в ній.

І ми не дивимось ТікТок і Інстаграм. А варто. Там мільйони захоплених коментарів про "найкращого у світі президента", про "втомлену людину, яка нас рятує", про "найпрекраснішу пару у світі — наші Лєна і Вова". І ще купа подібного, що навіть незручно цитувати. І не всі там боти, звісно ж. І більшість дійсно так думає. І вони щиро готові голосувати за "нашого президента, який рятує нас від війни, яку почав Порошенко".

І Вові треба вигравати. Бо якщо прийдуть інші, то треба буде відповідати на багато запитань. Тому той його "проект, который нам предложили" не припиниться так швидко, як ми тут, у своїй бульбашці, мріємо.

Нам триндець, коротше.

P.S. У коментарях має хтось зʼявитися, хто неодмінно напише, що я "сію зерна зневіри", а треба писати, що робити. А ми писали, що робити. Ми робили. А ви обрали табуретку і ржали, розповідаючи, "мы его снесём, если нам не понравится".

Знесуни, блін."

* Публікується зі збереженням стилю авторки

Зоя Казанжи, журналістка

(Джерело).

Джерело