Колишній офіцер військової розвідки, викладач військової стратегії та права у Портсмутському університеті – про плани космічних держав воювати на Місяці.
Ні кроку без космосу
Навколо нас буквально тисячі космічних кораблів борознять небо; їх стало так багато, що перенаселеність космосу перетворилася на справжню проблему. У ясну ніч ви можете побачити деякі з цих кораблів – зірочки, які безшумно переміщаються по небу. Це лише мала частина великих мереж супутників, які є життєво важливою частиною нашого цивілізованого суспільства.
Від цих мереж залежить багато наших систем. Наприклад, всі електронні фінансові транзакції повинні мати прив’язку до часу з використанням можливостей точного хронометражу, які може забезпечити лише GPS. Ланцюжки постачання продуктів харчування та товарів координуються за допомогою тієї ж технології. Наші пристрої, на зразок того, на якому ви читаєте ці рядки, теж залежать від GPS. Один-єдиний день без космосу став би катастрофою.
Це щодо звичайних, повсякденних речей. Щодо військової справи — розвідка та зв’язок (які тісно пов’язані між собою) майже повністю залежать від космічних засобів. Система GPS, на якій заснована більша частина сучасного життя, спочатку була розроблена для точного наведення на ціль. Вона досі використовується військовими США; це одна з основних функцій нових космічних сил (заснованих президентом Трампом у 2019 році).
В Україні ми побачили, яку життєво важливу функцію виконує система Starlink Ілона Маска, яка є найважливішим чинником успіху України, дозволяючи українським військовим підтримувати зв’язок після знищення (за допомогою кібератаки) їхньої системи Viasat на початку війни.
Космос як зона конфлікту
Все це підводить нас до космосу, як поля бою. З 2019 року НАТО розглядає космос як п’ятий «домен» бойових дій (на додаток до сухопутного, морського, повітряного та кібернетичного). У 2014 році Росія перейменувала свої військово-повітряні сили на «Повітряно-космічні сили» (ВКС), раніше так само вчинила Франція.
Усі великі держави готуються до захисту своїх активів та знищення активів противника: Китай (2007 року) та Росія (2021 року) знищили старі супутники за допомогою ракет, щоб продемонструвати свою здатність атакувати ворожі супутники. В результаті цих «операцій прямого сходження» утворюються хмари уламків, які потім десятиліттями дрейфуватимуть на орбіті та становитимуть небезпеку для техніки та людей у космосі.
У разі повномасштабної війни Заходу доведеться зіткнутися з китайськими та російськими ракетами, лазерами та особливими видами супутників, які можуть наближатися до ворожих космічних апаратів, пошкоджувати їх чи буквально розривати на частини. Такий вид атаки називається "операцією зближення". Її можна побачити в серіалі Netflix "Космічні війська" за цим посиланням – там вона дана в розважальному ключі, але показана досить точно.
Втім, Росія в цій гонці дедалі більше відстає, поки Китай швидко набирає обертів. Але найпотужнішою космічною державою з великим відривом є США, де докладають великих зусиль для захисту та зміцнення своїх космічних мереж.
Конкуренція за місячну поверхню та ресурси
І Китай, і США націлилися далеко за межі навколоземної орбіти та будують плани щодо Місяця та навколомісячного простору як театру воєнних дій. Тут ми вступаємо до галузі наукової фантастики.
Головне питання: хіба не можна залишити Місяць осторонь наших локальних земних конфліктів? Відповідь проста – ресурси. Місяць – це величезне сховище цінних мінералів та хімічних речовин, які дуже рідко зустрічаються на Землі. Їх видобуватимуть та використовуватимуть. Друге питання, по суті, філософське. Справа в тому, що Місяць — це нові землі, а вони за одним винятком (Антарктида, захищена Договором про Антарктику до 2057 року), завжди були зонами хронічних конфліктів. У нинішній міжнародній обстановці немає жодних шансів на укладання подібної юридичної чи квазіюридичної угоди, яка б пов’язала зобов’язаннями всі країни.
І США, і Китай планують влаштування місячних баз, яким знадобиться енергія, що видобувається на самому Місяці. Цілком зрозуміло, що найважливішим товаром там буде вода. За оцінками вчених, мільярди тонн води перебувають глибоко в місячних породах. Особливо це стосується частини місячного Південного полюса; стратеги вже придивляються до конкретних кратерів — особливо Шеклтона, який завжди перебуває в тіні від сонця. Для видобутку цієї води знадобиться величезна інфраструктура. Саме тут Китай та США, швидше за все, створять свої перші місячні бази, і саме тут потенціал для конфлікту може виявитися найвищим.
Постачання запасів із Землі потрібно буде захищати. США вже розглядають можливість створення так званої «Системи навколомісячного дорожнього патрулювання», яка забезпечить безпечний проліт кораблів із запасами та захистить їх від нападу будь-якого потенційного ворога.
Місяць — це лише початок. Знаменитий американський астроном Ніл Деграсс Тайсон якось сказав, що перший трильйон зробить свій стан у космосі, причому джерелом його багатства стануть мінерали з астероїдів. Іншими словами, ми стоїмо на порозі нового етапу освоєння космосу – епохи космічних торговців. Це загрожує піратством та конфліктами за ресурси, які ми вже тисячоліття спостерігаємо на Землі. На жаль, схоже, ми перенесемо нашу звичку воювати в космос.
Джерело: The Insider
Переклад: «Аргумент»
+ Поки нема коментарів
Додати перший