Костянтин Корсун: Щиголізм української кібербезпеки

Нарешті НАБУ повідомило підозру Голові Держспецзв’язку Ю. Щиголю. Розслідування триває вже більше року, у травні були обшуки і тільки зараз злочинну організацію розкрито. Алілуйя. Я чекав на цю подію все літо і майже всю осінь, але хай нехай вже. Руїнами рейхстагу задоволений.

А що все завершиться саме так – я намагався докричатися ще у 2020 році, одразу після признчення цього персонажа на посаду. Тому що його вже затримували за вимагання хабаря у 2015 році.
Тоді теж обличчя не публікували і дехто мені дорікав «так це ж не він!» Вибачатися будемо? Ні? Ну ладно, я і не очікував.

Але тут питання є набагато важливіше: а на що розраховував цифровий віце-прем’єр, коли призначав настільки одіозну фігуру на ключову міністерську посаду? Що корупціонер раптом перестане бути корупціонером? Варіант «він же не знав» – я з обуренням відкидаю. Знав, прекрасно все знав, не міг не знати. Тому що не потрібна була фаховість чи недайбох професіоналізм – потрібна була лише слухняність. Щоб без будь-яких питань підписував будь-що, навіть відверті фальсифікації. Наприклад, атестат відповідності на Дію, який відмовився підписувати попередній Голова Держспецзв’язку – за що і був звільнений.

І до речі, по тій же справі НАБУ проходить особистий цифровий комісар Федорова, заступник Щиголя «з питань цифрової трансформації» Віктор Жора. Який продав ідеали за посаду. Для якого ця посада відпочатку була суто комерційною. Який неодноразово намагався зганьбити моє ім’я за небезпідставну критику. Якого я колись називав однодумцем.
Але це вже моє особисто, повернемося до питань державних.

Так от, 62 вже вкрадених задокументованих НАБУ мільйони гривень – це не верхівка айсбергу, ні. Це цяточка на кінчику верхівки айсбергу. Лише один епізод з безлічі. Якби НАБУ поцікавилося моєю думкою, я б першим ділом пошукав ще 62 (або значно більше) мільйони доларів (так, не гривень) десь у районі «Армії дронів». Адже саме для цього проєкту Держспецзв’язку масово закупляє комплектуючі. Без тендерів, непрозоро, повністю безконтрольно. Ось де буде справжнє Ельдорадо.

Читати також:  На Дніпропетровщині затримали "смотрящих": ця ОЗУ нищить Україну з 2008 року (ВІДЕО, ФОТО)

А НАБУ це вам не ДБР, де можна «порішати». Як це зробив, до речі, ще один колишній функціонер з Держспецзв’язку, стосовно якого було порушено кримінальне провадження № 62019100000000894.

Яке наразі успішно похерено, а фігурант зараз працює вгадайте де? Пабам, в Міністерстві оборони України, займається тією ж кібербезпекою та очікує на чергову високу посаду. І щось мені підказує, що знов все закінчиться черговою підозрою.

Ну от як так? Щойно влягся пил від попереднього корупційного скандалу – можна починати новий, з тими ж дійовими особами? Чому «новийліца» призначають на посади виключно корупціонерів? Чому немає конкурсів, ніколи мова не йде про професіоналізм, а важливо лише щоб призначенець був «на гачку»?

Чи піде на угоду зі слідством підслідний Щиголь? Цілком можливо, НАБУ це широко практикує. Але треба здати «хазяїна». Ким буде особа «хазяїна»? Спробуйте здогадатися. На «Фе» починається, на «ров» закінчується (Михайло Федоров, очільник Мінцифри – А.).

Кабмін швиденько звільнив зашкварених посадовців, у мене є ще питання стосовно військового звання пана Щиголя – бригадний генерал. На початку широкомасштабного вторгнення фігурант мужньо кинувся боронити Івано-Франківськіий фронт, а після повернення до Києва у квітні отримав генерала. Військове генеральське звання. Я загалом не розумію, чому в Держспецзв’язку досі надають військові звання, але у даному випадку виникає слушне питання – чи не слід переглянути рішення Президента? Не знаю, можуть і залишити.

Принагідно нагадаю, що останні два роки група депутатів ВРУ агресивно просуває законопроект 8087, згідно якого Держспецзв’язку мусить отримати просто колосальні повноваження у сфері національної кібербезпеки, у тому числі у військовій сфері. Законопроект просто просякнутий корупційними ризиками, порушує усі можливі демократичні принципи, прямо шкодить інтересам ЗСУ, але для кібербезпеки країни це знов нічого не покращить. Лише погіршить, причому кратно. На потужні протести експертного середовища та громадськості законотворці традиційно плюють і продовжують тягнути те лайно в сесійну залу. І сьогоднішній наш герой є ключовою фігурою у цьому мафіозному схематозі.

Читати також:  росія не має планів брати Харків - путін

На прощання хочу спитати підлеглих Щилогя та Жори – як воно, працювати під керівництвом зашкварених корупціонерів, нормально? «Сектор безпеки і оборони», еге ж? «Це просто робота», так? Хоча ви точно все це знали про цього удода, коли йшли до нього. Ні, не соромно? Ну ок.

P.S.: поки дописував цей текст, підірвалася бомба від колишнього заступника міністра оборони з питань цифрової трансформації Віталія Дейнеги, де він так рубонув правду-матку, що у мене аж мурахи по шкірі. Це саме те, про шо я волав останні років десять, але мало хто мені вірив: «ну ти занадто радикальний», «нє, ну не може це бути правдою». Ось вона, гола правда, нарешті виплила. Я не один такий, який любить говорити правду).

Автор: Костянтин Корсун – експерт з кібербезпеки. У 2000-2005 заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ. Засновник та перший керівник CERT-UA. Колишній директор та співзасновник української кібер-компанії

(Джерело).

Источник

Вас може зацікавити

+ Поки нема коментарів

Додати перший