Рада прийняла закон про нацменшини з урахуванням побажань Ради Європи

Сьогодні, 8 грудня, Верховна Рада прийняла за основу та в цілому законопроєкт 10288-1 про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах.

“За” проголосували 317 нардепів. 

Нардепка Ірина Геращенко, яка є співавторкою законопроєкту, зауважила, що в залу винесли саме депутатський, а не урядовий законопроєкт.

“Виконуючи рекомендації Венеційської комісії, ми захистили суспільство від потенційного зниження ролі української мови в освіті, ЗМІ, книговидавництві та загроз русифікації країни”, – написала вона.

Геращенко зауважила, що в політичній рекламі, приватних школах і університетах, класах нацменшин, медіа дозволяється використання мов ЄС та нацменшин, окрім мови країни – агресора. 

При цьому реклама має дублюватися українською, а вивчення української як державної буде обовʼязковим у всіх закладах освіти, хоча навчання може проводитися мовами ЄС.

“Цей законопроєкт реалізує рекомендації Венеційської комісії на захист прав меншин, але це не стосується мови країни- агресора. І не на 5 років, як планував уряд, а безстроково!” – написала Геращенко. 

Зі свого боку, нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що саме передбачає цей законопроєкт:

– заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС (викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни; 

– у класах (групах)з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою;

– особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 

Читати також:  Війна дронів: якою вона була, є й буде

– у порядку і на умовах, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин (спільнот) України та дубльованих державною мовою; 

– вимога щодо обов’язку видавати державною мовою не менше 50% усіх виданих упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи нацменшин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС;

– особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати: базову середню освіту та профільну середню освіту відповідними мовами нацменшин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, а також Захисту України (для профільної середньої освіти), які вивчаються державною мовою. 

– обмеження щодо мов нацменшин, що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України у тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок; 

– для телемовників, які крім мовлення державною мовою здійснюють мовлення виключно мовами нацменшин України, які є офіційними мовами Євросоюзу, мовами нацменшин, до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, крім мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, незалежно від територіальної категорії — програми державною мовою мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин)».

Читати також:  Компанія Neuralink імплантувала чіп першому добровольцю – які перспективи це відкриє перед людством у майбутньому

Источник

Вас може зацікавити

+ Поки нема коментарів

Додати перший