По-перше, флот РФ практично вигнаний з українського Криму, а по-друге, Кримський міст став все частіше перекриватися через небезпеку. Але якщо в поверненні Криму жоден притомний українець не сумнівається, то ситуація з його окупацією досі криє в собі багато загадок. Хто саме здавав півострів, хто легітимізував так званий референдум і хто навіть після контактів із проросійськими посіпаками зміг вийти сухим із води та перетворитися на волонтера з орденом від митрополита Єпіфанія? Усе це про колишнього начальника юстиції Криму, нині тісно пов’язаного з Юлією Тимошенко – Сергія Коровченка.
Прізвище Сергія Коровченка простому читачеві навряд чи добре знайоме. Народився на Луганщині, але навчався вже у Києві. Має юридичну освіту та адвокатське посвідчення. Юридична практика звела Коровченка з одіозним заступником Адміністрації біглого президента Віктора Януковича – Андрієм Портновим. З 2006 по 2012 рік Коровченко працював його помічником у Верховній Раді, коли той мав депутатський мандат від Блоку Юлії Тимошенко. До речі, саме Тимошенко відіграє неабияку участь у відбілюванні репутації Коровченка після окупації Криму росіянами. Але про це трохи згодом.
За словами самого Сергія Коровченко, він уперше потрапив до Криму у 2011 році, коли його призначили помічником заступника Голови Ради міністрів Криму патронатної служби. За рік до окупації він став начальником Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Криму. І залишався ним ще певний час після захоплення півострову.
Уперше прізвище Коровченка в контексті можливого сприяння окупації півострова росіянами спливло на «плівках Глазьєва». Телефонні розмови радника президента РФ Сергія Глазьєва були записані українською розвідкою 1 березня 2014 року. На розшифровках цих розмов можна почути багато інформації, яким чином Росія окуповувала Крим і хто з українських чиновникам допомагав ворогу. Записи були оприлюднені слідством по справі про державну зраду Віктора Януковича. Саме ці плівки лягли в основу справи про можливу зраду вже згаданого Андрія Портнова, якого вважають автором постанови Верховної Ради Криму під час початку окупації півострова. По Коровченку також була відкрита кримінальна справа.
Коровченко на плівках згадується як людина Віктора Медведчука, якого обговорюють Глазьєв із депутатом Держдуми Росії Костянтином Затуліним. Зокрема радник Путіна говорить про те, що Сергія Коровченка необхідно залишити на посаді в Мін’юсті Криму, адже його рекомендує Медведчук. Втім Коровченко на посаді не залишився, але це не означає, що він не був в курсі подій, які відбувались.
Розшифровка сайту Цензор.нет
Підтвердження тому, що Сергій Коровченко не тільки був в курсі планів окупантів, але й брав у них участь, знайшлося наприкінці 2023 року. Журналісти «Громадського» отримали в розпорядження записи телефонних розмов Андрія Портнова. На них він спілкується з Коровченком і колишнім депутатом Верховної Ради Криму Левом Миримським. Записи датуються весною 2014 року, коли окупанти саме формували так звану владу в Криму і займалися переписуванням українського майна під російське законодавство.
З цих телефонних розмов можна дізнатись, що Коровченку пропонували курувати певні теми під час окупації Криму. Більше того, він разом з Миримським планував поїздку у вже захоплений півострів в квітні 2014 року. Сам Коровченко в одному з «відбілювальних» інтерв’ю стверджує, що виїхав з Криму у березні 2014 року і більше там ніколи не був.
Українське слідство вело кримінальну справу і проти Портнова, і проти Коровченка. Але станом на зараз жодних звинувачень не було висунуто. Фактично люди, які допомагали росіянам захопити Крим, завдяки правосуддю України, на яке, як відомо, має вплив Андрій Портнов, вийшли сухими з води.
Ба більше, уже у 2016 році Сергій Коровченко претендував на посаду судді в Конституційному суді України, вказуючи в декларації канждидата, що на той момент працював адвокатом. На конкурс його не допустили, але це його не надто засмутило, і він подався у політику.
Тут варто згадати Юлію Тимошенко, про яку говорилось напочатку публікації. Вона відіграє неабияку роль в політичному просуванні Коровченка. Так, його рідна сестра Яна Нестор заміжня за керівником київського осередку партії «Батьківщина» Віталієм Нестором. Читач може його пам’ятати за балотуванням на посаду мера Києва у 2020 році.
Нестор і Коровченко також мають спільний бізнес. Зокрема, у 2017 році перший був директором ТОВ «Арт-Сістем», засновником якої безпосередньо є Сергій Коровченко. Зараз компанією, що займається нерухомістю, керує Яна Нестор.
Серед бенефіціарів цієї фірми є ще одна дуже цікава особистість – Іван Молчанов. Це син відомої забудовниці, керівниці будівельної компанії Stolitsa group Влади Молчанової. За даними численних джерел – Коровченко та Молчанова є громадянським подружжям. Їх неодноразово помічали разом. Наприклад, вони стали випадковими учасниками сюжету про весілля пасерба Віктора Медведчука. Навряд чи вони були запрошеними гостями, адже спортивні костюми, в які вони були вдягнені, аж ніяк не відповідають дрес-коду подібних подій. Однак журналісти змогли зафіксувати пару разом.
Влада Молчанова – є однією з головних спонсорок партії Юлії Тимошенко і не приховує того, що симпатизує «Батьківщині». Імовірно, на фоні політичних переконань вона й могла зійтися з Сергієм Коровченком.
У 2019 році він навіть був кандидатом в народні депутати від «Батьківщини» по округу в Прилуках Чернігівської області. Щоправда, перемога йому так і не дісталась. А потенційним виборцям у черговий раз нагадали про кримське минуле Коровченка та його телефонні розмови з окупантами.
У 2020 році Коровченко разом із Молчановою засвітилися в документах, які депутат Гео Лерос передав журналістам в якості доказів по справі «смотрящего» за Києвом Дениса Комарницького. В одному з файлів йдеться про те, що Влада Молчанова та Денис Комарницький домовляються про спільну забудову території заводу «Коммаш» на вул. Васильківській у Києві. В інших документах згадується сестра Сергія Коровченка – Яна Нестор.
Після повномастабного вторгення РФ в України у лютому 2022 року Сергій Коровченко перетворився на благодійника та волонтера. Ось вони разом із Владою Молчановою та її сином передають військовим ЗСУ автомобілі. Ось Коровченко отримує орден святого Архистратига Михаїла І ступеня з рук митрополита Єпіфанія за відновлення храму в Прилуках. До реставрації будівлі були залучені благодійні фонди Коровченка та Молчанової.
Але схемщики не були б схемщиками, якби і під час війни не продовжували сумнівну діяльність. У жовтні 2022 року Департамент комунальної власності Києва виставив на приватизацію будівлю за адресою вул. Івана Франка, 26Б. Переможцем конкурсу стала «Асоціація національно-патріотичного виховання дітей та підлітків». Важко зрозуміти, звідки в асоціації гроші на купівлю будівлі в історичному центрі Києва. Але, як кажуть, диявол в деталях.
У попередньому договорі про купівлю-продаж зазначено, що підписував його від асоціації Піднебенний Олег Олександрович.
Людина з таким же прізвищем та ім’ям очолювала ТОВ «Тібоун» та ТОВ «Ріоліт Корпорейшн», які входять в неформальну групу Сергія Коровченка. Тобто зрозуміти, хто ж стоїть за патріотичною асоціацію, яка може собі дозволити купити кількаповерховий будинок, неважко.
За десять років, які минули з моменту анексії українського Криму російськими окупантами, Сергій Коровченко пройшов шлях від допомоги посіпакам до ордену за благодійність. Яким чином в одній особі може уживатися партнерство з Андрієм Портновим, якого небезпідставно підозрюють в роботі на РФ, та допомога ЗСУ – важко уявити. А головне, чи вплинуть нові записи, на яких Коровченко обговорює свою роботу на окупанта, на поновлення кримінальної справи про державну зраду. Покарання тих, хто допомагав ворогу, має стати неодмінною складовою повернення Криму, про яке так жваво розповідає Кирило Буданов.
Автор: Олена Добродій
+ Поки нема коментарів
Додати перший