"Написав вчора пост, потім пішов на дзвінок з клієнтами, а після HR повідомляє що тепер і у нас відбувся перший випадок що ТЦК прийняли співробітника.
Cпівробітник доктор наук, 50 років, один з топових Computer Vision розробників та дослідників в Україні, працював по miltech напрямку.
Тому я трошки більше дізнався як це відбувається:
* Приймають просто вулицею, додому заїхати щось взяти тим більше якось передати справи по роботі не можна.
* Коли приймають там є опція "відбитися" – багато випадків що люди тікають або відбиваються і тоді з них переключаються на тих, що легше. Співробітник порядна та ввічлива людина, він поїхав як сказали. Але багато випадків що тікають або відбиваються і виходить що тут трошки знову якесь дике поле.
* Одразу везуть на ВЛК що проводять за 10 хвилин за принципом ‘дві руки дві ноги – здоровий’.
* Наступний день везуть в учебку, там має бути 1 місяць.
У випадку коли вже прийняли ТЦК відношення щоб направити людину служити за фахом я так розумію що вже пізно робити. Але може помиляюсь. Якщо хто вміє робити ці відношення та вам до в/ч потрібен крутий computer vision / python / С розробник то пишіть, з’єднаю. Тим більше що він добре розуміється в нашій проблематиці та вміє багато цікавих штук відносно AI / Computer Vision для детекту цілей.
Далі поспілкувався із знаючими людьми з українського miltech в плані які офіційні білі варіанти щодо "броні" для людей що працюють над miltech / у ВПК.
Один варіант це класифікувати свої продукти за офіційним списком та отримувати держзамовлення. Для маленьких компаній це дуже складно та довго, тому в них вихід щоб працювати повністю "в білу" або закриватися або віддавати бізнес під дах великої компанії що має держзамовлення. Власники маленьких компаній знають – це майже те саме що закрити бізнес. Це щось типу "aсqui-hiring" тобто ви викидаєте роки своєї роботи та просто передаєте напрацювання за безцінь разом із командою, ще й знаючи що продуктивність сильно просяде.
Другий більш розповсюджений варіант, тому що він простіший в реалізації, це просто у вас у роботі з чоловіків залишаються тільки ті, що наразі не підлягають мобілізації. Вже демобілізовані, аспіранти, студенти, інваліди, троє дітей або не громадяни / емігранти. Для бізнесів це реальніше ніж проходити бюрократичні круги з офіційною бронею.
В принципі, все.
Тобто ще є варіант не для бізнесу, а для самих інженерів та науковців це іти до структур МО або ГШ що займаються цим напрямком, але це потрібно домовлятися з ними заздалегідь та сподіватися що під вас буде штатний розклад.
Нормального закону на бронь для бізнесів навіть що працюють на miltech / ВПК немає. Не вистачає законодавства на бронь для ВПК, особливо для невеликих компаній.
Можливості працювати на МО / ГШ вже сформованими ефективними командами немає, не вистачає законодавства щодо комерційних технологічних підрядників або команд волонтерів. Не можна пройти перевірку як юр лице. Можна тільки індивідуально.
Ну і ще варіант, який я взагалі вважаю найкращім для всіх у поточній ситуації – тобто заробляти та годувати команду на продажах до США, а в Україні не намагатися заробляти, а постачати за принципом все для фронту – взагалі багато людей вважають не законним в Україні. За бажанням вас можна притягнути за держзраду за те, що ви передаєте на еспорт "держ. тайну" яку ви самі створили. Більшість miltech виробників в Україні, навчені досвідом, просто бояться займатися експортом. ОК, але тоді повертаємось до варіантів вище і це не працює long term. Зараз уряду дають гроші, це все дотаційна схема, але завтра-післязавтра перестануть давати. Великі компанії збанкрутують. Приватний miltech сектор, дійсно на 100% приватний та вміючий працювати на експорт, не існує – що далі?"
Автор: Тарас Філатов, підприємець
(Джерело).
+ Поки нема коментарів
Додати перший